WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

князя Олександра Всеволодовича († після 1234 р.).
40. АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОВГОРУКИЙ († після 1300) ...................................................................... 18 < князі ВЯЗЕМСЬКІ, князі ЖИЛИНСЬКІ
Помер після 1300 р. Князь вяземський (1239 ? - початок 1300 р.). Від нього походять князі ВЯЗЕМСЬКІ (151, с.200). Вони були васалами смоленських князів, на межі XIV-XV ст. стали незалежними володарями, з 1402 р. - васалами Литви, а з 1492 р. - Москви.
Відомості про удільних вяземських князів у джерелах практично не збереглися. Більшість з них відомі з родоводів. У Андрія Довгорукого було троє синів: Василь, Федір та Іван Жилка, їх діяльність можна віднести до другої половини XIII - початку XIV ст. Федір Андрійович мав одного сина Костянтина, який успадкував Вяземське князівство у першій половині XIV ст. У нього було двоє синів Юрій та Іван, які володали цим князівством у середині XIV ст. їх сини Михайло Юрійович, Михайло та Іван Івановичі тримали вже частки Вяземського князівства. Михайло Юрійович мав синів Івана, Данила і Олександра,
Михайло Іванович - Тимофія та Данила, Іван Іванович - Івана. Це покоління можна віднести до кінця XIV - початку XV ст. Нащадків не мав тільки Тимофій Михайлович. У серпні-жовтні 1492 р. князь Андрій Юрійович Вяземський (з найстаршої гілки) від'їхав з вотчиною на службу у Москві. Його прийняли як васала і залишили на княжінні. До кінця вересня 1492 р. московське військо здобуло м.Хлепень, яке належало іншому вяземському князеві - Михайлові Дмитровичу. Взимку 1492-1493 рр. була взята Вязьма і решту вяземських князів привезли до Москви, де вони склали присягу і отримали свої частки вже як васали. За угодою 1494 р. Литва визнала приєднання Вяземського князівства до Москви. Уже у 1492 р. князь Михайло Дмитрович був засланий на Двину, де і помер "у залізі". У 1495 р. у Вязьму був поставлений московський намісник, а в кінці 1503 р. Іван III Васильович заповів Вязьму своєму синові Василю (711, c. 136-137). Вяземські князі поповнили ряди московського дворянства. Вони займали незначні посади. Так Михайло Чорний (з наймолодшої гілки) у 1519 р. служив у сторожовому полку "на березі". Афанасій Іванович Вяземський († 1569 р.) був оружничим Івана Грозного і одним з відомих опричників. Його стратили за доносом Г. Ловчикова. З наступних поколінь Вяземських найбільш відомий поет Петро Андрійович (1792-1878 рр.).
Василь Андрійович Вяземський нащадків не мав.
Від Івана Андрійовича Жилки пішли князі ЖИЛИНСЬКІ, які володіли невеликим уділом з центром у с.Жиліно Рославського повіту. Після переходу території князівства до Москви, князь Семен Федорович Жилинськийу 1500р. повернувся у Литву. Його син Василь у 1516р. був кричевським намісником. Дочка Василя - Анастасія була видана за кн. Михайла Вишневецького, а післяйого смерті у 1535 р. вийшла за князя Олександра Сангушка-Каширського. Син Василя - Іван востаннє згаданий у документіз 1541 р. (2112, s.621). Його нащадки у XVII-XVIII ст. мали володіння у Білорусії і займали незначні уряди. З XVIII ст. Жилинські втратили князівський титул. Відприском цієї родини був генерал від кавалерії Яків Григорович Жилинський (1853-1918 рр.), началькик Генштабу Росії у 1911-1914 рр.
41. ВАСИЛЬ МСТИСЛАВИЧ († 1218) ...................................................................... 25
Помер у 1218 р. (97, с.257-258). Князь торжоцький (1217-1218 рр.).
42. РОСТИСЛАВА МСТИСЛАВНА († після 1216) ...................................................................... 25
Після 1210 р. видана за переяслав-заліського князя Ярослава Всеволодовича. У 1216 р. розлучилася з чоловіком через суперництво між ним та батьком за Новгородську землю.
43. АННА МСТИСЛАВНА († до 1252) ...................................................................... 25
Померла до 1252 р. У 1219 р. видана за волинського князя Данила Романовича († 1264 р.). Цей шлюб підкріпив легітимність претензій Данила на Галицьку спадщину.
44. ОЛЕНА-МАРІЯ МСТИСЛАВНА († після 1221) ...................................................................... 25
У 1221 р. видана за угорського принца Андрія († 1233 р.), який у 1226-1230, 1232-1233 рр. займав галицький престол (герцог галицький Андрій II) (2099, 452-4551.).
45. [СЕМЕН ?] МСТИСЛАВИЧ († після 1231) ...................................................................... 25
У 1231 р. отримав від Данила Романовича Торчеське князівство (112, стб.771). Ім'я гіпотетично відновлене на підставі запису у Києво-Печерському пом'янику (поз.267).
46. МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ († після 1231) ...................................................................... 25
У 1231 р. разом з братом отримав від Данила Романовича Торчеське князівство.
47. ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1245) ...................................................................... 27
Помер після 1245 р. (1294, т.6, с.363). Князь псковський (1233 р.) і торжоцький (1245 р.). Вдруге був одружений з полоцькою княжною Євпраксією († 8.06.1243).
XIII
48. ГЛІБ РОСТИСЛАВИЧ († 1278) ...................................................................... 35 < табл. 20 (СМОЛЕНСЬКА ДИНАСТІЯ)
Помер у 1278 р. Князь смоленський (після 1239-1278 рр.) (534, с.310-315).
49. МИХАЙЛО РОСТИСЛАВИЧ († 1279) ...................................................................... 35
Помер у 1279 р. Князь мстиславський [?] (бл.1260 - 1278 рр.) і смоленський (1278-1279 рр.) (534, с.310-315).
50. ФЕДІР РОСТИСЛАВИЧ ЧОРНИЙ († 1299) ...................................................................... 35 < табл. 21 (ЯРОСЛАВСЬКА ДИНАСТІЯ)
Помер у 1299 р. Князь можайський (бл.1250 - до 1299 рр.), смоленський (1279-1281 рр.) і ярославський (1293-1299 рр.). У 1261 р. одружився з єдиною спадкоємницею ярославського князя Василя Всеволодовича - Марією. У 1279 р. успадкував Смоленське князівство, звідки був прогнаний племінником Олександром Глібовичем. У 1281 р. в пошуках допомоги виїхав в Орду, де пробув до 1292р. Дружина померла, а теща, яка правила від імені малолітнього сина Федора, не пустила в Ярославль. Повернувшись в Орду, одружився з дочкою хана, яка при хрещенні прийняла ім'я Анни. З допомогою Орди здобув ярославський престол, а у 1298 р. невдало намагався здобути Смоленськ (660, с.78). Від нього пішла Ярославська династія (табл.21).
51. КОСТЯНТИН РОСТИСЛАВИЧ ...................................................................... 35
Відомий тільки з родоводів (483, т. 1, в. 1, табл.А, с.27, прим.9).
52. ЮРІЙ [РОСТИСЛАВИЧ ?j († після 1289) ...................................................................... 37
Під 1289 р. згаданий пороський князь Юрій як васал волинських князів (112, стб.993-994). Найбільш правдоподібно він був відприском Смоленських Росгиславичів, які до 1240 р. володіли дрібними уділами у Київській землі, а саме сином Ростислава Володимировича. Останній, схоже, пережив монгольську навалу і, напевно, залишався там і після 1240 р.
53. NN ЯРОСЛАВИЧ († 1243)
Loading...

 
 

Цікаве