WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

СРІБНІ-ОБОЛЕНСЬКІ. Його сини Василь та Петро підтримали князя Володимира Старицькогоу 1553р. Василь був звільнений під заставу та продовжив активну політичну діяльність. Його син талановитий полководець князь Борис Васильович Срібний-Оболенський, який у 1547 р. розгромив татар під Нижнім Новгородом, загинув під час репресій Івана Грозного.
Данило Щепін помер після 1540 р.
Борис Щепін помер після 1540 р.
Микита Щепін помер після 1544 р. Його син князь Петро Микитович Щепін-Оболенський загинув під Казаню в 1552 р.
Петро Цигор нащадків не мав.
Федір Шевир помер після 1531 р.
Наймолодший Дмитро помер після 1535р. (711, с.46, 54).
53. ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ ЛИКО († після 1497) ...................................................................... 29 < князі ЛИКОВИ, ЛИКО
Помер після 1497 р. З 1479 р. був на службі у волоцького князя Бориса. Від Івана Володимировича походять князі ЛИКОВИ-ОБОЛЕНСЬКІ, пізніше просто ЛИКОВИ. Його сини (Василь, Михайло, Федір, Іван Желай, Іван Білоглаз) служили старицьким князям. Нащадки були тільки у Василя та Івана Білоглаза. Старші онуки Васильовичі залишилися у Московській державі. Князь Борис Михайлович Ликов перейшов на бік Лжедмитрія І і отримав від нього чин підчашого. У 1620-х рр., разом з князем Кашиним, він утримував частину прадідівського уділу в оболенському повіті - с.Спаське-Загір'я.
Син Івана Білоглаза-Іван Іванович Білоглазов емігрував у Литву. У нього було п'ятеро синів. Старші Федір та Борис нащадків не мали. Від Олександра Лико (згаданий у 1607 р.) та Івана Лико (згаданий бл. 1616 р.) походять дві гілки білоруських князів Ликових. Ці гілки вигасли у XVIII ст. Наймолодший Семен Іванович Лико († 1621 р.) був намісником князів Вишневецьких у Лубнах (1620 р.), овруцьким (1612-1615рр.)та черкаським (1621 р.) підстаростою. Він одружувався тричі: з Христиною Коленицькою, Катериною Каменською (згадана у 1616 р.) та Луцею Федорівною Митьковичівною (згадана у 1618 р.). Його син Михайло Лико помер до 1630 р. Він був одружений з Марушею Святською. Син Михайла - Матвій Лико згаданий у 1630р. Із його смертю ця гілка вигасла (711, с.54; 1700,с.317).
54. ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ КАША († після 1498) ...................................................................... 29 < князі КАШИНИ-ОБОЛЕНСЬКІ
Помер після 1498 р. (25, т. 1, N 609). Від нього походять князі КАШИНИ-ОБОЛЕНСЬКІ. Син Іван Глухий у 1527 р. виступав поручником за князя М. Л .Глинського. Його брат Олександр служив князеві Семенові Калузькому, а потім - московським князям. Був намісником рязанським (1527-1529 рр.) і стародубським (1525-1526, 1531 рр.). Його син боярин Юрій Іванович Кашин-Оболенський відзначився при здобутті Полоцька у 1563 р. Загинув разом з братом Іваном в часи терору Івана Грозного у 1564 р. (711, с.46, 54-55). У 1606 р. князь М.Ф.Кашин-Оболенський був одним з небагатьох, хто залишився вірним урядові царя Федора Борисовича Годунова.
3.11. РЯЗАНСЬКА ДИНАСТІЯ
Велике князівство Рязанське проіснувало до 1520 р. І впродовж всього періоду у ньому правили нащадки Святослава Ярославича.
Таблиця 12
РЮРИКОВИЧІ. РЯЗАНСЬКА ДИНАСТІЯ
XVI
1. ІВАН ІВАНОВИЧ КОРОТОПОЛ († 1342)
Див. табл. 7 поз.72
XVII
2. ОЛЕГ ІВАНОВИЧ († 5.07.1402) ...................................................................... 1
Помер 5.07.1402 р. (114, с.102; 115,с.105-106,144; 117, с.123). Великий князь рязанський (1349-1402 рр.). На думку А.Екземплярського був сином Івана Олександровича, якого у літописі помилково назвали Василем (660, с.582). Ця помилка виправлена вже в таблицях О.Зиміна (711, с.114). Олег був сином Івана Івановича Коротопола. Дружину його звали Євфросінія. Походження її незнане. Вона померла 5.12.1405 р. (123, с.316). Олег Іванович, чия діяльність відбита у літописах з 1353 р., був одним з найвизначніших рязанських князів, який намагався зберегти Рязанську землю в умовах постійного тиску зі сторони Орди та Москви, вести власну політику, поширюючи свій вплив на частину верховських князівств та використовуючи суперечності між Литвою, Москвою та Тверю.
За пізнішоюродовідною легендою у часи Олега в Рязань прийшли два брати-ординці - мурзи Салахміри. Одного з них пізніше вбили ординці, а другий прийняв християнство, став Іваном Мирославичем, одружився із сестрою Олега Анастасією (не знана з джерел) і від цього шлюбу пішли відомі дворянські родини Крюкових, Вердеревських, Дуванових, Ратаєвих, Алраксіних та Ханикових. Навряд чи це більше ніж легенда.
XVIII
3. АГРИПИНА ОЛЕГІВНА ...................................................................... 2
У 1377 р. була видана за козельського князя Івана Титовича (714, с.297).
4. ОЛЕНА ОЛЕГІВНА ...................................................................... 2
Була видана за великого князя смоленського Юрія Святославича (660, с.586).
5. ФЕДІР ОЛЬГОВИЧ († 10.1427) ...................................................................... 2
Помер 10.1427 р. (726, с.138). Великий князь рязанський (1402-1408, Н09-1427 рр.). У 1387р. одружився з Софією, дочкою великого князя московського Дмитра Донського (119, с.51; 127, с.480). Намагався зберігати рівність у с відносинах з Москвою, однак вже в угоді 1402 р. мусив визнати себе молодшим братом (тобто васалом) московського князя. Щоправда, у 1408 р., коли його прогнав з Рязані пронський князь Іван Володимирович, Федір отримав московську допомогу і, незважаючи на поразку на р.Смядві, у 1409 р. повернув собі престол.
6. РОДОСЛАВ [ЯРОСЛАВ ?] ОЛЬГОВИЧ († 1407) ...................................................................... 2
Помер у 1407 р. (117, с.135). У 1402 р. під час походу на Брянськ був розбитий Лугвенієм-
Семеном Ольгердовичем та Олександром Патрикеєвичем і потрапив у полон. Його відпустили тільки у 1405 р. за викуп у 3000 крб.
XIX
7. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ († 1407) ...................................................................... 5
Помер у 1407 р. (776, т.5, прим.254).
8. ІВАН ФЕДОРОВИЧ († 1456) ...................................................................... 5
Помер у 1456 р. (115, с.147; 116, с.271; 117, с.181; 118, с.244; 119, с.147). Великий князь рязанський (1427-1456 рр.). Вперше згадується у васальній угоді з великим князем литовським Вітовтом, яка найвірогідніше датується 1427 р. (24, т.1, N 25, с.17-18; 10, Lieferung, VII, N 161). Був у запрошений у Луцьк на коронацію Вітовта у 1430 р. За угодою 1434 р. Іван Федорович визнав Василя Косого та його братів рівними собі, що можна розглядати для Рязані як успіх. У 1447 р. заключив угоду з Москвою проти Литви. В угоді Москви з Литвою 1449 р. рязанський князь названий васалом Москви. У 1452 р. Казимір Ягеллончик скаржився Іванові Федоровичу на напади рязанців на литовські землі. Помираючи, Іван Федорович змушений був залишити опікуном сина московського князя.
9. ВАСИЛИСА ФЕДОРІВНА ...................................................................... 5
Була видана за Івана Володимировича, сина серпухівського князя,
Loading...

 
 

Цікаве