WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

до 1484 рр.). Володів часткою Мезецького князівства. У 1470 р. видав дочку за углицького князя Андрія Васильовича (139, с.120). Його син Михайло у 1492р. перейшов на московську службу, захопивши з собою старшого брата Семена та двоюрідного брата Петра і оволодівши їх частками Мезецька. Михайло з сином загинули під Казанню. Сини Семена: Андрій († після 1513 р.), Іван († до 1539 р.), Петро († після 1512 р.), Федір († після 1531 р.) та Василь († після 1535 р.) займали другорядні посади у прикордонних військах. Вони мали незначні маєтки у суздальських волостях (711, с. 135-136). їх нащадки склали молодшу гілку князів Мезецьких.
17. ІВАН АНДРІЙОВИЧ МЕЗЕЦЬКИЙ († до 1484) ...................................................................... 12
Помер до 1484 р. Володів часткою Мезецького князівства. Від Казиміра Ягеллончика отримав частину доходів від смоленського та путивльського мит (155, т.27, стб.322-324). Не маючи спадкоємців, продав свою частку Мезецька племіннику Петрові Федоровичу.
18. ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ СЛІПИЙ ...................................................................... 12
Відомий з родоводів.
19. МАРІЯ АНДРІЇВНА МЕЗЕЦЬКА ...................................................................... 12
Відома з родоводів.
20. АКСИНІЯ АНДРІЇВНА МЕЗЕЦЬКА ...................................................................... 12
Видана за князя Федора Одинцевича.
21. ЄВДОКІЯ АНДРІЇВНА МЕЗЕЦЬКА ...................................................................... 12
Видана за князя Івана Семеновича Бабу Друцького
22. ІВАН КОСТЯНТИНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ († після 1375) ...................................................................... 13
Згаданий під 1375 р. як князь таруський (139, с.87). Навряд чи це правильно, скоріше назва старшого уділу просто поширена на молодші.
23. СЕМЕН КОСТЯНТИНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ († після 1380) ...................................................................... 13
Князь оболенський (1363 - після 1380 рр.). Васал великого князя володимирського Дмитра Донського, був у складі його війська у поході на Твер (115, с.70; 116, с.233; 119, с.22). У Куликовській битві брав участь у складі Сторожового полку.
24. АНДРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ ...................................................................... 13
Князь оболенський (остання чверть XIV ст.) (483, т. 1, в.2, с.251-252). Записаний у Любецькому пом'янику (поз.84).
XVII
25. МИКИТА ІВАНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ ...................................................................... 22
Жив на межі ХІV-ХV ст.
26. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ КОСИЙ ОБОЛЕНСЬКИЙ († після 1462) ...................................................................... 22
Помер після 1462р. Князь оболенський. Приблизноз 1440-хрр. перейшов на московську службу. У 1443 р. як московський воєвода переміг царевича Мустафу. У 1445 р. взяв в полон мурзу Бегича. У 1450 р. як великий воєвода завдав вирішальної поразки Дмитрові Шемяці (119, с. 111; 135, c. 110). Здається перед смертю прийняв чернецтво як інок Варсофоній (714, с.313). Був одружений двічі: з Марією Федорівною Всеволож-Заболоцькою, а по її смерті - з княгинею Євпраксією Михайлівною Белевською (483, т. 1, в.2, с.251-252).
27 МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ ...................................................................... 22
Князь оболенський (XIV ст.).
28. СЕМЕН ІВАНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ († після 1452) ...................................................................... 22
Князь оболенський (початок XV ст. - після 1452 рр.) і брянський (1446-1448 рр.). У 1446 р. після осліплення свого сюзерена Василя Темного разом з серпуховсько-боровським князем Василем Ярославичем втекли до Литви, де обоє отримали Брянськ (115, с. 125). У 1447 р. з Брянська виступили на допомогу Василеві Темному.
29. ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ ...................................................................... 22
Князь оболенський (XV ст.).
30. ГЛІБ ІВАНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ († 1436) ...................................................................... 22
Князь Звенигородський. У 1436 р. був убитий Звенигородським князем Василем Косим (123, с.62).
31. ДМИТРО СЕМЕНОВИЧ ОБОЛЕНСЬКИЙ ...................................................................... 23
Відомий з родоводів. Князь оболенський (після 1375 - ? рр.).
32. ІВАН АНДРІЙОВИЧ ДОВГОРУКИЙ ...................................................................... 24 < князі ДОЛГОРУКІ < князі ДОЛГОРУКОВИ
Відомий з родоводів. Жив у першій пол. XV ст. Отримав дуже незначну частку і перейшов на московську службу. Від нього походять князі ДОЛГОРУКІ, молодша гілка яких з XVII ст. стала писатися ДОЛГОРУКОВИМИ. Син Івана Долгорукого Володимир та внуки Семен і Федір згадуються бл. 1496-1498 рр. у акті на малоярославецькі землі (25, т. 1, N 609). Родовід Долгоруких складений відомим генеалогом князем Петром Володимировичем Долгоруким (1816-1868 рр.) (640), багато угочнень внесено Г.Власьєвим (483, т. 1, в.2, с.251 -252). З цієї родини найбільш відомі: боярин князь Юрій Олексійович Долгоруков († 1682 р.), який придушив повстання С.Разіна; визначні дипломати петрівської доби Григорій Федорович Долгорукий (1656-1723 рр.) та Василь Лукич Долгорукий (l 670-1739 рр.); політик та адміністратор Яків Федорович Долгорукий (1639-1720 рр.); генерал-фельдмаршал Василь Васильович Долгоруков (1667-1746 рр.) та письменник-мемуарист Іван Михайлович Долгорукий (1746-1824 рр.).
З роду Долгоруких походив і претендент на королівський престол України Олексій (Олелько) II. Його прадід генерал від кавалерії князь О.Долгоруков був Головнокомандуючим Української Армії у 1918 році при гетьмані П.Скоропадському і лідером військово-монархічної партії, яка стояла за утворення української монархії. Після зречення гетьмана він виїхав в Одесу. Активно протидіяв Добровольчій Армії. Монархісти вважали його, після зречення гетьмана, претендентом на українську корону. У 1919 р. вій був захоплений більшовиками і розстріляний в Києві. Його син Микола коронувався 27.10.1938 р. в Хусті як король України-Руси. Микола Олександрович Долгоруков мав двох дочок: Ольгу-Беату та Юлію. Від шлюбу
Ольги-Беати з герцогом Л. д' Анжу-Дураццо з бічної гілки Анжуйської династії народився принц Олексій. Актом короля Миколи І від 4.05.1969 р. він був адаптований і проголошений спадкоємцем. Король Олексій II жив у Мадріді і декларував легітимність своїх претензій. Він помер у 1997 р. У нього залишився син Микола Олексійович.
33. ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ ЩЕРБАТИЙ († після 1495) ...................................................................... 24 < князі ЩЕРБАТОВИ
Помер після 1495 р. Його син Василь, схоже, служив старицьким князям. У Василя Васильовича було 6 синів: Іван, Михайло, Олександр, Василь, Григорій та Сильвестр. Від них походять гілки численної родини князів ЩЕРБАТОВИХ (1675, с. 1-190; 1676, с.4-73; 1683). Найвідоміший з них історик Михайло Михайлович Щербатов (1733-1790 рр.). Цікаво, що саме у князів
Loading...

 
 

Цікаве