WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Рюриком Ростиславичем (111, стб.248). Тіло було привезено у Київ і 5.12.1086 р. поховано у патрональній церкві св. Петра в монастирі св. Дмитрія Солунського, закладеного його батьком, в присутності київського князя Всеволода Ярославича з синами та митрополита Іоанна ІІ Продрома (776, с.248). Князь полоцький (1071 р.), вишгородський (1077-1078 рр.), турівський і волинський (1078-1086 рр.).
Перебуваючи з батьком у вигнанні, знайшли притулок у сербо-лужицького маркграфа Дедо фон Веттіна (1046-1075 рр.). Другим шлюбом у 1069 р. маркграф одружився з Аделаїдою, Дочкою Ламберта III, графа Лованіум, вдовою за маркграфам Отто фон Орламюнде, який тримав Мейсенську марку у 1062-1067 рр. Від першого шлюбу в Аделаїди було три доньки. Старша з них Кунегунда бл. 1075 р. була видана за Ярополка Ізяславича. Цей шлюб зафіксований в ілюстраціях до відомого Трірського псалтиря, котрий був виготовлений для матері Ярополка - Гертруди-Олісави. Можливо, під впливом матері та дружини Кунегунди-Ірини Ярополк погодився в обмін на підтримку папи Григорія VII перейти в католицьку віру. Склавши васальну присягу престолу св.Петра, Ярополк-Петро [католицьке хрестильне ім'я] та його дружина Кунегунда-Ірина були короновані як король і королеваа Русі dono sancti Petri. Про це була видана спеціальна булла папа від 17.04.1075 р. На одній з мініатюр Трірського псалтиря зображено як Ярополк з Кунегундою простягують руки до апостола, а Гертруда цілує ногу св. Петра. На другій -Ярополк та Кунегунда вінчаються на королівство в присутності св.Петра самим Ісусом (842; 1713, c. 142-164; 1331, с.84-87). Повернувшись на Русь, вони не ризикнули обнародувати цей акт.
По смерті мужа Кунегунда-Ірина з юною дочкою виїхала у Саксонію. Там вона ще двічі виходила заміж. Другим її мужем був граф Куно фон Бейхлінген, який помер в 1103 р., третім (з 1110 р.) - Віпрехт фон Гройтзш († 22.05.1124). Кунегунда-Ірина востаннє згадується 20.11.1117 р. (377).
4. ЄВДОКІЯІЗЯСЛАВНА († 1089) ...................................................................... 1
У 1088 р. Мєшко, син Болеслава II Сміливого, одружився з руською княжною. Галл Анонім не знав її імені (46, с.60; 276, 1.1, р.423). За Длугошем, це була Євдокія, сестра князя київського Святополка Ізяславича. Разом з мужем у 1089 р. Євдокія була отруєна агентами короля Владислава-Германа та його сина Збігнєва (232, ks.3-4, s.237). М.Карамзін вважав Євдокію дочкою Всеволода Ярославича. Слідом за ним узяв під сумнів повідомлення Длугоша і О.Бальзер (1739, s.113). Аргументація обох непереконлива, її відкинув М.Баумгартен (1750, р.11-12).
5. СВЯТОПОЛК-МИХАЙЛОІЗЯСЛАВИЧ (* 8.11.1050 † 16.04.1113).
Народився 8.11.1050 р. (1467, с.79). Помер 16.04.1113 р. (776, с.269).
Князь полоцький (1070-1071 рр.), новгородський (1078-1088 рр.), турівський (1088-1093 рр.) і київський (24.04.1093 -16.04.1113).
"Сей великий князь був зростом високий, сухий, волосся чорняве і пряме, борода довга, зір гострий. Читач був книг і вельми пам'ятний, їв мало через слабкість здоров'я, і пив рідко, тільки для того, щоб догодити іншим. До війни не був охочий і хоча на когось осердився, але скоро і забув. При цьому вельми сребролюбивий був і скупий..." (1467, с.98). До заслуг цього князя, крім успішних походів проти половців слід занести проведення Любецького (1097 р.) та Витичівського (1100 р.) снемів, які стишили міжкнязівські протиріччя.
У Святополка було три дружини. Мати найстаршого сина спочатку була наложницею. Вона померла бл. 1094 р. У 1094 р. князь одружився з дочкою половецького хана Тугоркана. Половчанка померла бл. 1103 р. У 1104 р. Святополк Ізяславич одружився втретє з візантійською принцесою Іриною-Варварою Комнен (1750, p. 11).
VIII
6. РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ († 1.10.1093) ...................................................................... 2
Помер 1.10.1093 р. (110, с.96).
7. АНАСТАСІЯ ЯРОПОЛКІВНА (* 1074 † 8.01.1159) ...................................................................... 3
Народилася 1074 р. Померла 8.01.1159 р. Була видана за мінського князя Гліба Всеславича, який помер 13.09.1119 р. (1750, р.12).
8. ЯРОСЛАВ ЯРОПОЛКОВИЧ († 11.08. чи 20.12.1102) ...................................................................... 3
Помер 11.08.1102 чи 20.12.1102 р. у київській в'язниці (1467, с. 122). За В.Татищевим, був луцьким князем з 1079 р. Можливо, що після Любецького снему змушений був уступити свої володіння Давиду Ігоревичу. Не отримавши ніяких володінь, пробував утриматися в Бересті (1101, 1102 рр.).
9. NN ЯРОПОЛКІВНА (* бл.1076 † п.1087) ...................................................................... 3
Народилася бл. 1076 р. Померла після 1091 р. Разом з матір'ю після загибелі батька виїхала у
Саксонію. Після 1087 р. була видана за тюрінгського князя Гюнтера, засновника династії Шварцбургів.
Від цього шлюбу народився граф Сіццо (500, с.39).
10. ВЯЧЕСЛАВ ЯРОПОЛКОВИЧ († 13.12.1104 чи 16.12.1105) ...................................................................... 3
Помер 13.12.1104 р. (111, стб.230) чи 16.12.1105 р. (1467, с.125), або, навіть, у 1110 р. (120, с. 136). У 1103 р. в поході на половців очолював власну дружину. За О.Раповим мав уділ на Волині (1332, с.87). З цим важко погодитися. Святополк Ізяславич закріпив Волинь за сином Ярославом і слідкував, щоби цей уділ не перейшов у інші руки. Він нещадно розправився з старшим братом Вячеслава за спробу утворити уділ у Бересті. Син Давида Ігоревича теж мусив служити волинському князеві, а не успадкував Дорогобузьке князівство. Найбільш ймовірно, що ще у 1097 р. за рішенням Любецького снему Ярослав отримав Турів або уділ в Турівській землі. Там пізніше мали уділи його племінники.
11. МСТИСЛАВ СВЯТОПОЛКОВИЧ († 12.06.1099) ...................................................................... 5
Син Святополка від наложниці. Загинув 12.06.1099 р. при обороні Володимира від війська Давида Ігоревича (111, стб.240).Князь волинський (1097-1099 рр.).
12. ЯРОСЛАВ-ІВАН СВЯТОПОЛКОВИЧ († 05.1123) ...................................................................... 5
Загинув у травні 1123 р. при облозі Володимира. Князь волинський (1100-1118 рр.). У 1091 р. одружився з дочкою угорського короля Ласло І. Після 1106 р., по смерті першої дружини, взяв дочку польського короля Владислава-Германа. Вона народилася після 1088 р., а померла невдовзі після 12.05.1112. Третій шлюб було укладено 29.06.1112 р. з дочкою Мстислава Володимировича. У 1117-1118 рр. цей шлюб розпався (374).
13. АННА СВЯТОПОЛКІВНА († після 1136) ...................................................................... 5
Померла після 1136 р. Була видана за Святослава Давидовича, спадкоємця чернігівського князя, якому Святополк передав половину Волині з Луцьком. У 1107 р. Святослав Давидович став ченцем Києво-Печерського монастиря і Пізніше був канонізований як св.Микола Святоша.
14. ЗБИСЛАВА СВЯТОПОЛКІВНА († 1113) ...................................................................... 5
Loading...

 
 

Цікаве