WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

...................................................................... 27
Помер в 1161 р. у Фессалоніках (112, стб.519). Князь звенигород-дністровський (до 1134 -1146 рр.), галицький (1146р.), берладь-дністровський (1158-1159 рр.).
Більшість істориків вважають його сином Ростислава Володаревича, що ніяк не в'яжеться з тим, що цей князь мав уділ у володіннях Васильковичів і користувався підтримкою тамошнього населення. Відома його грамота мезибірським купцям від 20.05.1134 р., де згадуються його володіння в Пониззі Дністра та Дунаю (605). Аутентичність грамоти визнавали М.Дашкевич, П.Мутафчієв, М.Грушевський, В.Мавродін, В.Пашуто. У 1134р. ще були живі Васильковичі, і в їх володіннях не міг знаходитись уділ сина перемишльського князя. Це було б порушенням рішень Любецького снему 1097 р. Крім того, ім'я Іван зафіксоване у Васильковичів. Як спадкоємець Васильковичів цей князь мав найбільше прав на Галицьку і Теребовельську волості. Через це він був небезпечним для Ярослава Осмомисла. Через це і і галичани у 1146 р. відчинили йому ворота столиці, а під час походу 1158 р. населення Подністров'я вітало свого давнього сюзерена (1332, с.77; 500, с.34-35).
XI
38. ЄВФРОСИНІЯ ЯРОСЛАВНА ...................................................................... 34
Так реконструюється, за Р.Зотовим ім'я Ярославни, героїні "Слова", дружини сіверського князя Ігоря Святославича (714, с.27). Автор "Слова" добре знав свою героїню, її палкий темперамент."...прибіг в Новгород селянин того села і сказав княгині, що Ігор приїхав і хоча довго тому не вірили, але княгиня не могши більше витерпіти, відразу ж сівши на коня, поїхала до нього", - так описує, на підставі втраченого джерела, В.Татищев зустріч Ярославни з Ігорем після його повернення з половецького полону. Цікаво також, що дочка галицького князя згадує Дунай як рідну ріку (314, c. 152-153).
39. NN ЯРОСЛАВНА († після 1167) ...................................................................... 34
У 1167 р. була заручена з угорським принцом Белою, майбутнім королем Белою III. Шлюб цей не відбувся і, вірогідно, Ярославна була видана за Мстислава Ростиславича з смоленської гілки Мономаховичів († 13.06.1180). їх син Мстислав Удатний після вигаснення Першої галицької династії претендував на Галицьку спадщину. Позаяк його претензії були визнані всіма немає сумніву, що його матір'ю була Ярославна (1332, p. 15).
Велика вірогідність, що саркофаг незнаної князівни, знайдений при розкопках Успенського собору в Галичі, належав саме її, або іншій, незнаній з джерел дочці Ярослава Осмомисла (537, с. 122-127).
40. ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВИЧ († 1199) ...................................................................... 34
Помер у 1199 р. (717, ч.2, с.13; 1610, с.62). Князь галицький (1187-1188, 1190-1199 рр.). За В.Татищевим "князь Володимир охотник був великий до пиття і потім не міг про розпорядок земський радити і творити. По смерті же княгині єго Святославлеї доньки, взяв собі жінку у попа, з котрою родив два сина..." (1468, с. 145). У 1167 р. батько одружив його з Болеславою, дочкою чернігівського князя Святослава Всеволодовича, який згодом став київським князем (112, стб.527; 118, с.79). Болеслава померла до початку 80-х рр. Ряд дослідників вважають Володимира Ярославича автором "Слова о полку Ігоревім" (1079).
41. ВИШЕСЛАВА ЯРОСЛАВНА ...................................................................... 34
Після 1187 р. вийшла за познанського і калишського князя Одона (1141/49 - 20.04.1194), старшого сина Мєшка Старого (1739, s. 194-196).
42. ОЛЕГ ЯРОСЛАВИЧ († 1187) ...................................................................... 34
Помер у 1187 р. (112, стб.657). Син Ярослава Осмомисла і Насті з Чагрович ("Настас'їч"). За заповітом батька отримав Галич. При другій спробі утвердитися там, був отруєний боярськими колами, винними у розправі з його матір'ю.
43. РОСТИСЛАВ ІВАНОВИЧ († 1189) ...................................................................... 37
Помер у 1189 р. (112, стб. 663-665). Пораненим потрапив у полон до угорців при спробі оволодіти Галичем і був отруєний ними, оскільки його претензії на Галицьку спадщину були найбільш легітимними. Його, можливо, поховали у монастирській церкві св. Івана Хрестителя в Галичі (1023, с.591).
XII
44. ВАСИЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1218) ...................................................................... 40
Син Володимира Ярославича від попаді. У 1187 р., ще за життя Ярослава Осмомисла, одружився з Феодорою, дочкою волинського князя Романа Мстиславича. Розлучився з нею, коли Роман захопив Галич. Разом з батьком у 1188 р. був вивезений в Угорщину, де залишався заложником. У документі 1218 р. він і його молодший брат названі галицькими претендентами. І.Шараневич та М.Грушевський вважали, що дата документа помилкова і він стосується Василька і Володаря, але в документі ім'я брата Василька - Володимира-Івана важко сплутати з Володарем. Тому, слідом за М.Баумгартеном, ми вважаємо Василька і його брата синами Володимира Ярославича, яких угорці пробували використати у боротьбі за Галицьку спадщину (1750, р. 17).
45. ВОЛОДИМИР-ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1218) ...................................................................... 40
Згаданий у документі 1218 р. як галицький претендент в еміграції вУгорщині (1750, р.17).
XIII
46. ГЛІБ [?] († після 1260) ...................................................................... нащадок 30
У 1255-1260 рр. згадується як князь волковиський. Напевно, належав до городенської династії (1750, р.31).
47. ІЗЯСЛАВ [?] († після 1256) ...................................................................... нащадок 30-31?
У 1256 р. займав престол у Свислочі по сусідству з Глібом. Напевно, теж належав до городенської династії.
XIV
48. ОЛЕНА ГЛІБІВНА († після 1288) ...................................................................... 46
Померла після 1288 р. Бл. 1255 р. була видана за Романа Даниловича († бл.1261),тоді слонімського князя (378, с. 1-53).
3.5. ІЗЯСЛАВИЧІ. ТУРОВО-ПІНСЬКІ КНЯЗІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ
Для цієї гілки через брак джерел період XIII - першої половини XIV ст. реконструйований на підставі ряду гіпотез, збудованих на поодиноких згадках в джерелах у зіставленні з практикою успадкування престолів.
Таблиця 5
РЮРИКОВИЧІ. ІЗЯСЛАВИЧІ
VI
1. ІЗЯСЛАВ-ДМИТРО ЯРОСЛАВИЧ († 1076)
Див. табл. 4 поз.4
VII
2. МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ († 1069) ...................................................................... 1
Бастард, адаптований батьком. Помер 1069 р. (1467, с.68). Князь новгородський (1065-1067 рр.) і полоцький (1067-1069 рр.). Його раптова смерть, можливо, наступила через отруєння.
3. ЯРОПОЛК-ГАВРИЇЛ-ПЕТРО ІЗЯСЛАВИЧ (* до 1050 † 22.11.1086) ...................................................................... 1
Народивсядо 1050р. Помер 22.11.1086 р., поранений дружинником Нерадцем, можливо, підісланим перемишльським князем
Loading...

 
 

Цікаве