WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

1167 р. За М. Погодіним був городенським князем в 1146-1172 рр. Тут явна помилка. Борис успадкував Городненське князівство по батькові, який помер у 1141 р. Востаннє в джерелах він згаданий під 1151р. (120, с.187), а у 1167 р. городенським князем уже був його брат Гліб.
30. ГЛІБ ВСЕВОЛОДОВИЧ († після 1167) ...................................................................... 19
Помер після 1167 р. (112, стб.527) Князь городенський (після 1151 - після 1167 р.). Як і його брат Борис та батько Всеволодко Давидович залишався васалом волинських князів.
31. МСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ († після 1183) ...................................................................... 19
Помер після 1183р. (112, стб.619) Князь городенський (після 1167-після 1183 р.).
32. NN ВСЕВОЛОДІВНА ...................................................................... 19
У 1141 р. була видана за чернігівського князя Володимира Давидовича (112, стб.315). У 1151 р. після загибелі мужа в битві на р.Руті вийшла за половецького хана Башкорда, чим забезпечила допомогу половецьких військ своєму юному сину Святославу, який отримав Вщизьке князівство (118, с.69).
33. NN ВСЕВОЛОДІВНА († 1190) ...................................................................... 19
У 1144 р. була видана за князя з турівської династії Юрія Ярославича. Померла у 1190 р.
Можливо, її заслугою було збереження спокою у Турівській землі під час послідовного правління у Турові її синів.
X
34. ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ ОСМОМИСЛ († 1.10.1187) ...................................................................... 24
Помер 1.10.1187 р. Князь галицький (1153-1187 рр.). Один з найвидатніших князів Київської Русі. Проводив активну зовнішню політику. Підтримав Андроніка Комнена. Візантія розглядала цього найсильнішого з руських князів (тільки одних чуток про наближення війська галицького князя вистачило, щоби розсипати другу коаліцію Андрія Боголюбського проти Києва) як hypospondos - по візантійській вселенській термінології це прирівнювалось до давнього - союзний Риму народ - socii populi Romani. Після загибелі Андроніка Комнена в умовах конфронтації з Візантією підтримав повстання болгарських нобілів Петра і Асеня. Весною 1187 р. на допомогу болгарам прийшли "кумани, народ досі вільний, негостинний і дуже войовничий, і ті, що походять з Вордони, які сміються з смерті, гілка руських, народ милий богу війни." "Вордона" може бути спотвореною назвою "бродників" (як думали Ф.Успенський та М.Бібіков) або "Бирладі" [і тоді це прямий доказ допомоги болгарам з боку Ярослава Осмомисла]. Новий імператор Ісаак Ангел відразу ж вирішив задушити повстання болгар з двох сторін. Угоду з Угорщиною було скріплено шлюбом імператора з юною Маргаритою, дочкою Бели III. Король зайняв ворожу позицію щодо болгарських повстанців та їх союзників (717; 1352, с.35-39; 566, с. 151,174,179-189, 207-211, 428, 435-436, 474-480, 523; 554; 418, с.77; 495, с.32-35; 504, с.40).
У "Слові" читаємо, що Ярослав "заступив королю шлях, замкнув Дунаю ворота". Це явне свідчення блокади проходів у Болгарію. Замкнути Дунаю ворота найкраще було в районі Залізних воріт, в ущелині, де Дунай, затиснутий відрогами Трансільванських Альп і підступаючими до них з другого боку горами Магоча. Тоді й фраза "меча бремени чрез облаки" означала певний реальний факт, спогади про який могли оживити у сучасників картину переправи катапульт і пороків, які разом з лучниками могли "замкнути" Залізні ворота (1495, с.33-34).
"...рища тропу Траяню чрез поля на горы" - також ремінісценія болгарської війни. За Д. Ангеловим, "Трояків прохід" - гірський прохід від Пловдива, званий пізніше Василицею, добре відомий у болгаро-візантійських війнах XII-XIV ст. (1495, с,33-34).
"По Дунаю гради укріпив, купцями населив, торгуючими через море во Греки..."-результати діяльності Ярослава в Нижньому Подністров'ї та Подунав'ї. Тоді, ймовірно, і розцвіли такі міста як Малий Галич (нині Галац) неподалік від впадіння Сирета у Дунай (1495, с.33-34).
У 1149 р.батько женив Ярослава на Ользі, дочці Юрія Довгорукого. Фактично шлюб розпався бл.1165 р. Ольга Юріївна померла в еміграції 4.07.1181 р. Ярослав став відверто жити з Настею з Чагрович, яку бл. 1171 р. під час боярського бунту було звинувачено у чаклунстві і спалено. Помираючи, Ярослав заповів Галич сину від Насті - Олегу, а Володимиру залишив тільки Перемишль, примусивши і синів і бояр скласти присягу, яка була тут же порушена.
Останки Ярослава Осмомисла, знайдені при розкопках Успенського собору в Галичі Я.Пастернаком, вважались втраченими (1241). Недавно вони були віднайдені в крипті собору св.Юрія у Львові, де їх заховав Я.Пастернак, стараннями львівських археологів Р.Сулика, Ю.Лукомського і др. Спроба реставрації обличчя князя, здійснена С.Горбенком, на наш погляд переконлива (537).
35. МАРІЯ-АНАСТАСІЯ [?] ВОЛОДИМИРІВНА ...................................................................... 24
За Длугошем, у 1151 р. Володимирке видав свою дочку Анастасію за краківського князя Болеслава Кучерявого. Анастасія народила двох синів - Болеслава (* 1156) та Лєшка (* 1158). Коли вона померла, Болеслав не захотів знову одружуватися і залишився вдівцем. Однак добре відомо, що Болеслав Кучерявий був одружений двічі. Першою його дружиною була Верхуслава, дочка Всеволода Мстиславича, внучка Мстислава Володимировича. Цей шлюб відбувся у 1137 р., востаннє вона згадана у документі 15.04.1148 р., але син Болеслав народився від неї. Другу ж дружину краківського князя звали Марією.
Е.Перфецький та Ю. Лимонов бачили в повідомленні Длугоша сліди втраченого перемишльського кодексу і повністю довіряли цим свідченням. М.Баумгартен, а за ним і В.Пашуто відкинули цю гіпотезу як малоймовірну. Події 1151 р. підтверджують можливість такого союзу. В умовах волинсько-угорського альянсу, невдач і пасивності непопулярного в Києві Юрія Довгорукого Володимирко Володаревич гарячкове шукав союзників в Польші.
Точні дати народження Болеслава Болеславовича та його сестри, матір'ю яких була Верхуслава, невідомі. Ці дати мали б бути близькими до датишлюбу Верхуслави. Отже, імовірність шлюбу Марії і Болеслава досить висока. Можливо, тому польські війська не допомагали Ізяславу Мстиславичу проти Володимирка у 1153 р. (1739, s.162-164; 980, с.63-64).
36. NN [?] ВОЛОДИМИРІВНА ...................................................................... 24
За Длугошем, після весілля Анастасії відбулося весілля другої дочки Володимирка Володаревича Євдокії з братом Болеслава - Мєшком Старим. Незабаром вона померла, не залишивши потомства чоловічої статі.
Однак тут явна помилка: між 1151 та 1154 рр. Мєшко Старий одружився з Євдокією, дочкою Ізяслава Мстиславича, з якою мав трьох синів. Можливо все ж, що дочка Володимирка була видана за Мєшка і померла відразу після весілля або ж її мужем був Генріх, брат Мєшка, в якого не було потомства і про дружину якого теж немає даних (1739, s.162-164; 980, с.63-64).
37. ІВАН РОСТИСЛАВИЧ БЕРЛАДНИК († 1161)
Loading...

 
 

Цікаве