WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Перемишлі в збудованому ним соборі св.Іоанна, що дозволяє припускати, що хрестильним іменем князя було Іван. Князь Звенигородський (бл. 1086-1092 рр.) і перемишльський (1092-1124 рр.) (566, с. 69-73, 95-100, 112-115, 122, 395, 409-418). За версією М.Баумгартена, був одруженийз поморською княжною (376, с.6).
18. ВАСИЛЬКО РОСТИСЛАВИЧ († 28.02.1124) ...................................................................... 12
Помер у 28.02.1124 р. (112, стб.288) Князь теребовельський (бл. 1086-1124 рр.). Цей діяльний і енергійний князь до свого осліплення відзначився у війнах з Польщею (y 1091 -1092 pp., крім того за Длугошем у 1081 р.), поклав початок освоєнню Пониззя Дністра (566, с.72-77, 90-101, 112-115, 122, 364, 390-395, 400, 409-418; 376, с.6-7; 1263; 1324, с.42-44). Ймовірно, як союзник імператора Олексія І Комнена, брав участь у знаменитій битві з печенігами на березі р.Маріци біля фортеці Хіріни візантійський 29.04.1091 р. Анна Комнен у числі учасників битви називає 5 тисяч гірських жителів (28, с.237). Відомий візантист В.Василевський вважав їх за дружину теребовельського князя (457, с. 101). Мужньо повівся сліпий Василько і у битві на Рожни полі.
19. ВСЕВОЛОДКО ДАВИДОВИЧ († 1141) ...................................................................... 14
Помер у 1141 р. (1467, с. 154). Князь городенський (бл. 1113-1141 рр.). По смерті батька став васалом волинського князя Ярослава Святополковича і, напевно, брав активну участь у війні з ятвягами в 1112-1113 рр. У результаті цієї війни виникло Городенське князівство з центром у Городні [Гродні] на Немані. У 1116 р. одружився з Агатою, дочкою Володимира Мономаха, що допомогло йому утриматись на своєму столі після падіння Ярослава Святополковича і зміни політичної кон'юктури. Був васалом волинських князів. При ньому почалося економічне і культурне піднесення Городенської землі, відзначене археологами (1797; 514; 912; 1061).
20. ІГОР ДАВИДОВИЧ († після 1150) ...................................................................... 14
У 1150 р. прийшов у Київ до Юрія Довгорукого (1468, c. 15). Напевно, залишався ізгоєм і не мав власного уділу. Подальша доля невідома.
21. МСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1113) ...................................................................... "15
Померу 1113 р. (118,с.23).
Вперше згаданий під 1097 р. Був васалом Давида Ігоревича, для підтримки якого в 1100 р. здійснив спробу блокувати торгівлю з Візантією на морі. На підставі даних сфрагістики і, виходячи з рішень Любецького та Витичівського снемів, В.Янін вважає Мстислава смоленським князем. У 1103 р. Мстислав з дружиною брав участь в поході на половців, що означає, що він мав якесь князівство (1710, с.122; 1332, с.202-203; 319, с.122).
IX
22. РОСТИСЛАВ ВОЛОДАРЕВИЧ († 1128) ...................................................................... 17
Помер у 1128 р. (за В.Татищевиму 1143 р., що менш ймовірно, позаяк в джерелах після 1128 р. ніде не згадується) (1468, с. 137-138,158). Князь перемишльський (1124-1128 рр.). Те, що Володимирко отримав Звенигород, означає тільки одне: він був молодшим, а старший перемишльський престол отримав його старший брат Ростислав. У 1122 р. саме Ростислав був заложником за батька в Кракові, коли ще треба віддати 8 тис. гривень викупу. У 1124 р., відразу по смерті батька, Ростислав очолив боротьбу проти польської раті, відтіснив її за Вислок і завершив війну миром. У 1125-1126 рр. йому довелося обороняти Перемишль у ході усобиці з Володимиркой, але вже у 1126 р. він сам обложив Звенигород, і Володимирка врятувало тільки угорське військо. Ростислав помер бездітним, бо Перемишльське князівство без проблем перейшло до Володимирка.
23. ІРИНА ВОЛОДАРІВНА ...................................................................... 17
20.07.1104 р. була видана за Ісаака Комнеиа, сина візантійського імператора Олексія І Комнена (255, р.375). Це був перший випадок прямих контактів Візантії з удільним князівством.
24. ВОЛОДИМИРКО ВОЛОДАРЕВИЧ († 1153) ...................................................................... 17
Помер у 1153 р. (112, стб.463; 118, с.60; 120, с. 196; 127, с.221). Князь Звенигородський (1124-1128 рр.), перемишльський (1128 -1141/46 рр.) і галицький (1141-1153 рр.). Твердий і хитрий політик. Об'єднав усі володіння Ростиславичів і створив сильну Галицьку державу. Бл. 1117 р. одружився з дочкою угорського короля Калмана і вміло користувався угорською допомогою (255, р.375; 2027; 2130; 1434; 1756; 566, с.122-123, 142-144, 151-153, 162-175, 443-454, 474, 480; 1338, с.44-64; 418, с.76). За В.Татищевим, у 1144 р. воював з дунайськими болгарами та візантійцями за нижню течію Дунаю.
25. NN ВОЛОДАРІВНА ...................................................................... 17
11.09.1114 р. була видана за Романа Володимировича, сина Володимира Мономаха, який незабаром зайняв волинський престол (112, стб.295). Цим шлюбом було скріплено союз галицьких князів з Володимиром Мономахом.
26. ІГОР-ІВАН ВАСИЛЬКОВИЧ († 1141) ...................................................................... 18
Помер у 1141 p (112, стб.308). Був старшим за брата, на що вказує шлюб з дочкою київського князя Всеволода Ольговича. Але старше Теребовельське князівство залишилося за братом. Тому питання старшинства синів Василька Ростиславича залишається дискусійним. Шукав зближення з Угорщиною. У 1125 р. з братами Ростиславом-Григорієм та Володимирком подарували монастирю в Савасентдеметрі (де, напевно, була їх факторія) щорічний дохід в розмірі 13 кантарів воску (кантар рівний 50,5-56,3 кг). По смерті брата Ігор-Іван не дав племіннику Теребовлі, а надав йому уділ в Звенигороді на Дністрі. Володимирко Володаревич скористався з смерті Ігоря Васильковича, з яким перебував в дружніх стосунках, і об'єднав усю Галицьку землю. Столиця теж була перенесена в Галич. Може, це була плата за підтримку місцевого боярства (566, с. 122-123,417-419; 1338, с.44-64). Нам здається вірною здогадка Ю.Лукомського, що Ігор-Іван Василькович був похований в Галичі у монастирській церкві св.Івана Хрестителя на Царичанці, і саме його останки були виявлені у саркофазі впівденній наві церкви (1023, с.590-591).
27. РОСТИСЛАВ-ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬКОВИЧ († між 1127/1141) ...................................................................... 18
Помер між 1127 і 1141 р., ближче до першої дати (566, с. 122-123, 417-419). У 1134 р. його син Іван уже володів уділом в Пониззі Дністра. Князь теребовельський (з 1124 р.).
28. NN ВАСИЛЬКІВНА ...................................................................... 18
У 1132 р. була видана за маркграфа Брненського Братислава, сина Олдріха Брненського, представника бічної гілки чеської династії Пшемислідів. Вратіслав повернув собі Брно тільки взимку 1130 р. Можливо, що роки вигнання він провів при галицькому дворі (236, р.215).
29. БОРИС ВСЕВОЛОДОВИЧ († після 1151/до 1167) ...................................................................... 19
Помер після 1151 і до
Loading...

 
 

Цікаве