WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

...................................................................... 1
Помер у 1020 р. (776, с.200, 206). Князь новгородський (бл. 1019-1020).
3. ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВИЧ (* 1020 † 4.10.1052) ...................................................................... 1
Народився у 1020 р. Помер 4.10.1052 р. (111, стб.160; 112, стб.149; 120, с.85). Похований у закладеному ним у 1044 р. новгородському соборі св.Софії. Князь новгородський (1034-1052).
Відомо, що один з синів Ярослава одружився в 1043 р. з Одою, дочкою графа Леопольда фон Штаде. Найпевніше, як і доводив М.Баумгартен (380, с.95-102), це був Володимир Ярославич. Графи фон Штаде були одними з найбільших імперських володарів. З 1056 р.вони стали спадковими маркграфами Північної марки. 6.01.1043 р. Ярослав Мудрий запропонував кайзеру Генріху III скріпити союз шлюбом з однією з його дочок. Імператор відмовив. Він уже вибрав Агнесу де Пуатьє, шлюбз якою допоміг йому приєднати Лотарінгію. Крім того, в Мерзебурзі були невдоволені політикою Ярослава Мудрого, який фактично не дав імперії анексувати Польщу. Отримавши відмову від кайзера, Ярослав заключив низку подібних союзів з впливовими німецькими князями, скріплену шлюбами. Володимир був найстаршим і, природньо, його шлюб мав би бути першим. Не виключено, однак, що Ода була видана не за Володимира, а за Вячеслава Ярославича (500, с.30-31).
4. ІЗЯСЛАВ-ДМИТРО ЯРОСЛАВИЧ (* 1024 † 3.10.1078) ...................................................................... 1 < табл.5
Народився 1024 р. Загинув 3.10.1078 р. у битві на Нежатиній Ниві (112, стб. 184). Був похований у мармуровій раці в Десятинній церкві. Князь турівський (1042-1052 рр.), новгородський (1052-1054 рр.) і київський (21.03.1054 -14.09.1068; 04.1069 - 22.03.1073; 15.07.1077 - 3.10.1078). У 1042 р. одружився з Гертрудою, дочкою польського короля Мєшка II (1739, tabl.2, р.13).
Не зумів утримати в своїх руках спадщину батька. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. Мусив розділити владу з братами. При ньому була прийнята "Правда Ярославичів" (1072 р.) - перша кодифікація руського права, яка дійшла до нас. Втративши Київ вдруге, в пошуках допомоги через маркрафа Східної марки Дедо II вступив у контакти з римським папою Григорієм VII (1073-85 рр.). Папа коронував у Римі королівською короною його сина Ярополка і надав останньому лен святого престолу Руське королівство (булла папи від 17.04.1075 р.). Реалізувати цю спробу закріплення Київської Русі за однією гілкою династії шляхом зміни порядку успадкування не вдалося. Сам Ізяслав не ризикнув обнародувати на Русі цей акт (175, с.347-352; 859, кн.1, с.23-38; 533; 988, с.330-333; 1600; 566, с.34-70; 842, с.84;-1336; 1499, с. 147-150; 1108, с. 122-126; 1287, с.170-174; 1711, с.61-62; 1713, с. 142-164; 577, с.65; 1312, с.85-108; 1495, с.106-108, 129-131; 1331, с.84-87).
Ізяслав був високого зросту і могутньої будови, мав красиве обличчя і м'ягкий незлобний характер. Гертруда-Олісава по смерті мужа жила у сина Ярополка на Волині, потім у другого сина Святополка в Турові. Разом з Святополком повернулася до Києва, де і померла у віці близько 80 років 4.01.1107 р. На стіні св.Софії у Києві С.Висоцький знайшов її граффіті: "Господи помози рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині." (477, с.42-44).
5. АНАСТАСІЯ ЯРОСЛАВНА († після 1074/до 1094) ...................................................................... 1
Померла після 1074 (остання згадка у Хроніці Я.Туроці) і до 1094 р. (в датованому цим роком документі про неї згадано як про покійну). За даними Хроніки Яноша Туроці, вона похована в монастирі Адмунт [Агмунд] в Австрії (звідси версія її імені - Агмунда), що далеко не безперечно. Король Андрій і їх син Давид поховані у Тихані, де Давид був абатом (456). С.Висоцький допускав, що там же похована і Анастасія (477, с.99-100). В Угорщині королева заклала два монастирі східного обряду - в Тормові (комітат Біхар) і біля Вишеграду. Можливо, що вона похована в одному з них. Хоча, померши у вигнанні, Анастасія могла бути похована і за межами Угорщини.
У 1046 р. була видана заміж за угорського короля Андрія І (1046-1061 рр.). Ця дата прийнята більшістю дослідників і офіційною угорською історіографією. В.Королюк та Я.Вароді-Штернберг вважали за можливе датувати шлюб 1039-40 рр., беручи до уваги не зовсім певні відомості, що їх дочка Аделаїда (Адельгейда) народилась ще в Києві. Андрій з братом Левенте, покинувши Угорщину, спочатку шукали підтримки на Волині, потім серед печенігів, а вже пізніше потрапили до Києва. У 1046 р. угорська знать, незадоволена королем Петром Орсеоло, закликала герцогів на батьківщину. Безперечно, що приймаючи на службу угорських принців, Ярослав мав стосовно них певні політичні плани. Згідно І.Фесслера принц Андрій брав участь у походах проти печенігів, ятвягів і чуді. Але його шлюб із старшою дочкою Ярослава до 1046 р., поки шанси на угорський престол не стали реальними, навряд чи був можливим. Цей шлюб, безперечно, допоміг Андрієві утвердитися на угорському престолі. У джерелах не названо ім'я дружини короля. o Уперше Анастасією назвав королеву угорський історик Д.Прай (1723-1801 рр.), цю версію прийняли М.Карамзін, С.Соловйов, М.Вертнер і М.Баумгартен. Останнього за це критикував Д.Расовський. Але, на наш погляд, немає ніяких підстав не вірити педантичному і критичному джерелознавцю Праю, який зібрав тисячі документів з угорської історії. Анастасія була помітною фігурою (по смерті мужа вона допомагала синові Шоломону здобути престол, вийшла вдруге заміж за імперського дипломата графа Пото, була регеншею) і малоімовірно, щоб її ім'я не збереглося (2099; 1925; 1832).
6. СВЯТОСЛАВ-МИКОЛА ЯРОСЛАВИЧ (* 1027 † 27.12.1076) ...................................................................... 1 < табл.7
Народився 1027 р. Помер 27.12.1076 р. Помер після невдалої операції фурункула. Похований у Чернігові в соборі св.Спаса. С.Висоцький знайшов на стіні св.Софії граффіті з повідомленням про внесення руги за Святослава в березні 1077 р. Князь чернігівський (1054-1073 рр.), київський (22.03.1073 - 27.12.1076). Був одружений з дочкою графа Ете-лера, сестрою трірського архієпископа Бурхарда, одного з найбільших духовних князів імперії (532; 1054, с.347-352; 988, с.330-333; 1600; 566, с.65-75; 842; 1319, с.130-135; 1312, с.85-108;477, с.85-87). З Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Киликія.
7. ВСЕВОЛОД-АНДРІЙ ЯРОСЛАВИЧ (* 1030 † 13.04.1093) ...................................................................... 1< табл.15
Народився 1030 р. Помер 13.04.1093 р. 14.04.1093 р. у страстний четвер за три дні до Пасхи,
рака з його тілом була встановлена в соборі св.Софії поряд з саркофагом Ярослава та Індігерди. Про це збереглось граффіті дружинника Дмитра, віднайдене С.Висоцьким.
Князь переяславський (1054-1076 рр.), чернігівський (1077-1078 рр.) і великий князь київський (29.12.1076 -15.07.1077; 3.10.1078 - 13.04.1093).
У 1046 р. одружився з родичкою візантійського імператора Костянтина IX Мономаха. Ім'я її було
Loading...

 
 

Цікаве