WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна у 1914-1917 роках - Реферат

Україна у 1914-1917 роках - Реферат

Кавказький.
На виконання цього завдання були спрямовані такі "заходи" новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О. Бобринськога закриття "Просвіт", українських установ, шкіл;
насильницька русифікація;
репресії проти місцевої інтелігенції;
гоніння нагреко-католиків (200 уніатських громад були перетворені на православні парафії);
масові депортації населення (з Галичини було виселено 12 тис. звинувачених у неблагонадійності).
- Зробіть висновок про характер політики російської адміністрації в Галичині й Північній Буковині.
Навіть добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, змушений був назвати політику царського уряду в Західній Україні "європейським скандалом".
Яскравим прикладом репресивної політики щодо греко-католя ків, зокрема відомих представників духовенства, є арешт (15 вересня 1914 р.) та ув'язнення митрополита Української греко-католицької церкви А. Шептицького.
У ході подальшого розгляду матеріалу повз увагу класу не повинна пройти така деталь: коли внаслідок зміни ситуації на фронті російські війська змушені були відступити, залишивши Галичину, австрійська влада спрямувала жорстокі репресії проти тих українських громад, які перейшли до православ'я. Було створено 21 концтабір, де загинули десятки тисяч галичан, звинувачених у москвофільстві.
Серед українських політичних діячів Росії виникло дві течії - так звані "оборонці" й "пораженці".
Більшість українських партій і організацій Наддніпрянської України виступали за перемогу у війні. Оборонницьку проросійську позицію зайняло Товариство українських поступовців (ТУП). їхня газета "Рада" закликала українців стати на захист Російської держави. "Ми,- згадував пізніше відомий діяч ТУПу О. Лотоцький,- ділили долю з Росією... ми стояли на тому, що перемога демократичних сил Росії - це заразом і наша перемога".
- Поясніть, чому таку позицію обрало ТУП з початком війни. До "оборонців" належала й частина Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) з її лідером С. Петлюрою. Вона теж закликала виконати "свій обов'язок громадян Росії". Прихильники С. Петлюри вважали, що після перемоги в Росії з'явиться можливість конституційним, демократичним шляхом вирішити проблеми Україні.
- Чи були реальними ці сподівання? Чому саме?
Пораженці" (частина УСДРП на чолі з В. Винниченком) вважали, Що поразка Росії у війні призведе до революції і здобуття Україною автономії в межах нової, демократичної Росії. Прихильники цієї тактики висували гасло "Геть війну! Хай живе автономія України!
З метою підтримки російської армії, посилення її оборонного потенціалу було створено Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. Членами Комітет стали відомі представники українського руху Д.Дорошенко, П. Ніковський та інші . С.Петлюра був призначений помічником уповноваженого Союзу. Українська інтелігенція відкрила й утримувала на власні кошти госпіталь для поранених.
У лютому-березні 1915 р. російські війська вели важкі бої в Карі патах, 9 березня капітулював австро-угорський гарнізон Перемишля. Російські війська захопили 120 тис, полонених, серед здобути! трофеїв виявилося 900 гармат.
Тим часом німецьке командування зосереджувало на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, вивести Росію з війни. Головний удар передбачалося завдати в Галичині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена. Разом з нею діяла 4-та австрійська армія. У районі прориву, на 35-кілометровій ділянці фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перевагу: в живій силі - вдвічі, в артилерії - у 8 разів, зокрема у важкій - у 40 разів.
Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу. Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ. 3-тя російська армія змушена була відступити за р. Сян, почали відступ й інші армії Південно-Західного фронту: 8-ма 21 травня залишила Перемишль, 11-та і 9-та перейшли за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня - переважну частину Галичини. Російське командування, щоб уникнути оточення і розгрому своїх військ у "польському мішку" - між Віолою і Бугом, почало їх відводити.
До осені 1916 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі - Східна Галичина, Північна Буковина і п'ять повітів Волині.
У 1916 р. найбільш активні й широкі воєнні дії мали місце на Південно-Західному фронті, де розгорнувся успішний контрнаступ. Під керівництвом командуючого фронтом генерала О. Врусилова було проведено ретельну й добре замасковану підготовку прориву по всьому фронту (він отримав назву Врусиловського). Після тривалої артилерійської підготовки чотири російські армії перейшли в наступ і незабаром прорвали фронт австрійських військ. 8-ма російська армія зайняла м. Луцьк, а 4 червня - м. Чернівці, За три дні наступу було взято в полон 100 тис. чоловік.
На середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів, визволили від австрійських військ усю Буковину й південну Галичину, Але через нестачу боєприпасів, не маючи підтримки інших фронтів і союзників, війська Південно-Західного фронту просунутися далі не змогли. Унаслідок Брусиловського прориву німецьке командування вимушене було припинити наступ у Франції на м. Верден і перекинути із заходу на російський фронт 11 дивізій. Цим була врятована від розгрому Італія. У серпні 1916р. у війну проти Німеччини вступила Румунія.
Звичайно, під час війни населення Галичини й Буковини опинилось у скрутному становищі. Сучасний історик Т. Гунчак зазначає: "З одного боку його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття національної свідомості й самопошани, з іншого - над ним знущалися австрійці та мадяри, звинувачуючи у русофільстві".
Наприкінці 1916р. на фронтах, у тому числі на Південно-Західному, знову велася позиційна війна.
Багатим на військово-політичні події виявився 1917р. У Росія перемогла Лютнева буржуазно-демократична революція, внаслідок якої було повалено
Loading...

 
 

Цікаве