WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна у складі СРСР: 1917 – 1991 роки - Реферат

Україна у складі СРСР: 1917 – 1991 роки - Реферат


Реферат на тему:
Україна у складі СРСР: 1917 - 1991 роки
І.
Великій Жовтневій соціалістичній революції належить визначне місце в історії людства. Це - галерна подія XX сторіччя. Успіх революції що перервала капіталістичний шлях, визначався об'єктивною неминучістю розвитку Росії, яка відкинула західні варіанти розвитку і відкрила простір соціалістичному шляхові. Вона була більш закономірною, аніж всі попередні революції Європи, "Ленін виявився геніальним стратегом і тактиком революції. Як стратег він ніколи не випускав з уваги кінцеве завдання революції - соціалізм, як тактик зумів забезпечити реалізацію цієї стратегії в незмірно складних політичних і економічних умовах", - писав канадський професор політології Олег Арин.
Днем перемоги Жовтневої революції стало 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 р,, коли у Петрограді відбулося збройне повстання. У той же день Центральна Рада прийняла ІІІ-й Універсал, у якому не можна бачити лише те, що Україна проголошувалася Народною Республікою, - соціально-економічна програма Універсала була відповіддю української буржуазії на революцію.
Увечері того ж жовтневого дня відкрився ІІ-й Всеросійський з'їзд Рад, який проголосив встановлення Радянської влади, прийняв історичні декрети про мир, про землю і створив перший Радянський уряд - Раду Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним. На з'їзді від України були 126 делегатів, котрі представляли 69 місцевих Рад. Більшість з них висловилась за перехід влади до рук Рад. Цей факт спростовує твердження українських націоналістів про те, ніби на ІІ Всеросійському з їзді Рад Україна не була представлена І що його рішення для неї не були обов'язковими.
Звістка про перемогу революційних сил у Петрограді швидко сягла України. Вона, викликала величезний підйом широких мас. Слідом за Петроградом робітники й солдати на чолі з більшовиками заявили про перехід всієї влади до Рад у Луганську, Макіївці, Горловці, Щербиновці, Дружківці, Краматорську та Інших містах Донбасу, у ряді районів прифронтової полоси. Революційний героїзм у боротьбі за владу Рад виявили трудящі Києва, Харкова, Катеринослава та інших міст.
11-12 (24-25) грудня 1917 р. у Харкові відбувся 1-й Всеукраїнський з'їзд Рад, який, виражаючи волю трудящих України, прийняв історичне рішення про створення вільної, суверенної Радянської держави. "Влада на території" Української республіки, - говорилось у постанові з їзду, - віднині належить виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів... Україна оголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".
З'їзд оголосив Центральну Раду поза законом, а всі її постанови й розпорядження -недійсними, прийняв рішення про встановлення федеративного зв'язку Радянської України з Російською Радянською респуб-лікою. Український народ вперше в історії знайшов народну державність. Створення Української Радянської Республіки зустріло загальне схвалення в Радянській Росії, В. І. Леніна.
У практиці відносин між РРФСР і УСРР вперше був втілений у життя новий тип відносин між радянськими республіками - об єднання в соціалістичній федерації за принципами рівноправ'я націй, братської співдружності в інтересах спільної боротьби.
Після 1-го Всеукраїнського з'їзду Рад співвідношення сил змінилося на користь революційних. 27 грудня 1917 р. робітники і солдати Катеринослава піднялись на збройне повстання й встановили Радянську владу. 14 січня 1918 р. вона була проголошена в Одесі, а 26 січня - у Києві, після визволення міста від гайдамаків.
30 січня 1918 .о. Радянський уряд України переїхав з Харкова до Києва. А у лютому Радянська влада запанувала майже на всій території України, центральна Рада зазнала військової й політичної поразки.
Співробітництво і взаємодопомога братських радянських республік допомогли відстояти у вогні громадянської війни завоювання Жовтня. Робітники, солдати, селяни підтримали більшовиків, котрі зуміли виграти громадянську війну, хоча білі армії в її ході спиралися на допомогу 14-тиіиоземних держав.
Переможне закінчення громадянської війни, розгром Іноземних інтервентів створили умови для переходу до мирного соціалістичного будівництва.
II.
Інтереси соціалістичного будівництва настійно вимагали об єднання всіх ресурсів радянських республік - і всі вони тісніше згуртовувались навколо РРФСР.
Радянська Україна була одним з Ініціаторів створення СРСР. Делегати VII Всеукраїнського з їзду Рад, який зібрався 10 грудня 1922 року в Харкові, отримавши телеграму 6. І. Леніна: "Вітаю Відкриття Всеукраїнського, з їзду Рад. Одним з важливих: питань, яке доведеться розглянути з'їзду, є питання про об'єднання республік", одностайно підтри-мали ленінську ідею створення СРСР.
30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з'їзд Рад, що відбувся у Москві, прийняв Декларацію і Союзний договір про створення багатонаціональної держави - Союзу Радянських Соціалістичних Республік на принципах добро-вільності, повного рівноправ'я, суверенітету й співробітництва.
Створення СРСР стало одним з вирішальних факторів, які за-безпечували сприятливі умови для створення суспільства на соціалістичних засадах з метою прискореного соціально-економічного й культурного ро-звитку, зміцнення оборонного потенціалу країни в умовах капіталістичного оточення. Величезні перспективи відкрилися перед Україною. У результаті здійснення курсу на соціалістичну індустріалізацію, колективізацію сільського господарства і культурну революцію, зміцнення багатонаціональної держави на місці колишньої Російської Імперії була створена одна з наймогутніших держав світу. У1937р. СРСР посідав по промисловому виробництву перше місце в Європі І друге в світі після США. (Нагадаємо, що, в 1913 р. Росія за загальним обсягом промислового виробництва посідала 5-е місце в світі після США, Німеччини, Англії, Франції). На цей час глибокі зміни відбулися в економічному, культурному житті країни, соціально-класовій структурі радянського суспільства, економічною основою якого стала суспільна власність на засоби виробництва. Утвердився соціалістичний спосіб виробництва. Однак справі будівництва соціалізму в СРСР багато шкоди завдало те,, що на рубежі 1928-1929 рр. Й. Сталін, його найближче оточення і ті, хто його підтримував, здійснили відхід від ленінської концепції і ленінських принципів будівництва соціалістичного суспільства. У країні утвердилась командно-адміністративна система з вольовими методами керівництва, відбулась деформація суспільства. Наслідки цього відомі, і це тема для окремої розмови.
Трудящі Української РСР завдяки допомозі інших союзних республік домоглись величезних успіхів у соціалістичному будівництві. Створювались нові Фабрики й заводи, виникали й розвивались нові галузі промисловості, здійснювався перевод народного господарства на нову технологічну основу. На кінець другої п'ятирічки на ""нових і повністю реконструйованих старих підприємствах випускалося чотири п'ятих всієїпромислової продукції.
Як і будь-які революційні перетворення, в гострій боротьбі проходила в Україні колективізація сільського господарства. У 1927 р. був взятий курс на дальший розвиток усіх форм кооперації, що відповідало потребам радянського суспільства, інтересам робітничого класу і трудового селянства. Передбачався поступовий перехід до колективної обробки землі. Однак у 1929 р. керівництво партії і держави на чолі Й. Сталіним відкидають цей курс, що приводить до виникнення труднощів, перегинів, помилок у колгоспному будівництві і в Україні. Автор повністю погоджується, з тією критикою цих помилок і зловживань, яка була на сторінках друкованих органів. Разом з тим слід сказати, що
Loading...

 
 

Цікаве