WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Шведська (стокгольмська) економічна школа - Реферат

Шведська (стокгольмська) економічна школа - Реферат


Реферат
на тему:
Шведська (стокгольмська)
школа
Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені, представники стокгольмської школи. Її засновником був Кнут Вікссель (1851-1926), праці якого заклали основи багатьох нових напрямів у західній економічній думці, зокрема вчення про "недосконалу конкуренцію", теорії кредитно-грошового регулювання циклу, теорії ціни та ін.
Найбільш відомі у науковому світі дослідження Віксселя "Цінність, капітал і рента" (1893) та "Проценти на капітал і ціна товарів" (1898).
Соціально-економічні процеси кінця XIX ст. характеризувалися зростанням монополістичних тенденцій, посиленням кризових явищ, зниженням ефективності функціонування грошової системи. З класичних позицій неможливо було пояснити ні причини економічних криз, ні процеси ціноутворення чи грошового обігу, ні інші нові явища господарської практики. За своїми поглядами Вікссель найближче стояв до австрійської школи. Так, розробляючи теорію цін, він виходив із маржиналістського розуміння вартості і вважав, що вартість - величина не постійна та не об'єктивна. Головним фактором, який визначає вартість, є гранична корисність. За умов досконалої конкуренції і ринкової рівноваги ціни товарів мають бути пропорційними граничним корисностям цих товарів. Але в реальному житті, де співіснують конкуренція й монополія, ця пропор-ційність порушується.
Головна проблема, на якій зосереджував свою увагу Вікссель,- це проблема динаміки цін. У неокласичній теорії трактування ціни, стверджував він, подавалося з двох протилежних позицій: з одного боку - як суб'єктивно-психологічне пояснення ціни одного товару в маржиналістському розумінні, а з іншого - як об'єктивне трактування загального руху цін у дусі кількісної теорії грошей.
Шукаючи власного шляху для розкриття механізму руху цін, Вікссель дійшов висновку, що за умов "грошової економіки", коли товари давно вже не обмінюються на інші товари, а лише на гроші, "закон ринку" Сея взагалі не має сенсу. Грошовий попит може відокремлюватися від товарної пропозиції і може збільшуватися за рахунок появи на ринку нових дорогоцінних металів." Почавши із заперечення "закону ринку" Сея, Вікссель фактично прийшов до заперечення кількісної теорії грошей. А це привело його до перегляду самої ідеї рівноваги. Коли розглядати рівновагу як тимчасове явище, то умови її дослідження, за Віксселем, мають визначатися аналізом взаємодії грошових факторів. При цьому він відкидає ідею, що головною причиною зміни цін є зміна кількості грошей, Вікс-еель вважає, що в сукупному попиті і пропозиції необхідно розрізняти, з одного боку - попит і пропозицію щодо предметів споживання, а з іншого - щодо засобів виробництва. На його думку, зовсім не обов'язково, щоб урівноважування пропозиції й попиту на предмети споживання і наявних заощаджень та інвестицій досягалося одночасно.
У теорії Віксселя важливе місце належить концепції кумулятивного процесу (тенденції до прискорення якогось процесу). Причина кумулятивної зміни цін полягає у русі позичкового процента, у незбігові "грошової" і "природної" процентних ставок. "Грошова" ставка відповідає ставці на ринку позичкового капіталу, "природна" - відбиває дохідність капіталу, котрий реально функціонує. Рівновага досягається, як вважав шведський економіст, лише у разі рівності "грошової" і "природної" ставок. Головна проблема полягає в тім, що порушення рівноваги між ставками може спричиняти зміну рівня цін.
Вікссель стверджував, що будь-яку зміну цін зумовлює зміна умов, які визначають масштаби й характер інвестування. Скоректувати їх можна методами банківської політики. Згідно з концепцією кумулятивного процесу з порушенням рівноваги, тобто виникненням нерівності між інвестиціями і заощадженнями виявляється тенденція до збільшення рівня цін.
Аналіз кумулятивних процесів та дослідження проблем порушення рівноваги привели Віксселя до створення теорії економічного циклу. Основну причину криз він шукав у "реальних факторах" економіки, хоча й не заперечував значення руху цін. Механізм циклічного розвитку господарської кон'юнктури він зв'язував із процесом нагромадження капіталу.
Шведський економіст запропонував "речове" трактування капіталу як сукупності всіх одиниць заощадженої праці та зекономленої землі, помножених на тривалість періоду заощаджень. Тобто процес нагромадження капіталу розглядався як нагромадження все більшої кількості інвестиційних благ певного виду внаслідок відмови від поточного споживання факторів виробництва.
Вікссель уперше ввів у теорію поняття "очікування" учасників господарського процесу. Аналіз нерівноважних ситуацій уможливив сформулювання умов, необхідних для рівноважного розвитку економіки: рівність між "грошовою" та "природною" ставками, рівність інвестицій і заощаджень, стабільність цін.
Характеризуючи процес нагромадження капіталу, Вікссель показав, що в періоди піднесення нагромадження ("висота") капіталу підтримується низьким рівнем процентних ставок. Мірою нагромадження капіталу починає проявлятись тенденція до зниження його граничної корисності. Відносна частка капіталу в сукупному продукті зменшується зі збільшенням її в абсолютному вираженні. Водночас відбувається поступове поглинання реальних заощаджень поточним споживанням. Цей процес в економічній літературі отримав назву
Loading...

 
 

Цікаве