WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Індустріалізація у розвинутих країнах світу - Реферат

Індустріалізація у розвинутих країнах світу - Реферат

Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т.п. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
Незважаючи на окремі випадки (спроба задушити розвиток індійської текстильної промисловості), політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому економічному становленню, формуванню сучасноїмакроцивілізації взагалі.
Франція. Впродовж XIX ст. Франція займала друге місце у світі за рівнем промислового виробництва, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася на четвертому місці,
Причиною цього була, перш за все, поразка у франко-пруській війні та її наслідки. Мирний договір 1871 р. був невигідним для Франції, Вона зобов'язана була сплатити Німеччині 5 млрд. франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала частину своєї території - провінції Ельзас та Лотарінгію. Ці землі були економічно найрозвиненіші, багаті на руду, вугілля, тут добре розвивалася текстильна та інші галузі промисловості. Втрата Ельзасу та Лотарінгії заставила Францію ввозити велику кількість залізної руди і чорних металів.
Сировинна база Франції й без того була недостатньою. Вона змушена була імпортувати половину необхідного їй вугілля. Таким чином росла собівартість французьких 'металовиробів, зменшувалася їх конкурентоспроможність.
У Французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. фр., в облігації та закордонні цінності -104,4 млрд. фр. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою у порівнянні із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною. Існування гострих проблем у сільському господарстві також стримували розвиток економіки.
Аграрні реформи середини XIX ст. не змогли ліквідувати наявні в сільському господарстві суперечності. Парцелярність (роздрібненість) селянських господарств і низький технічний рівень зумовили нерозвиненість внутрішнього ринку, затримували "зайве" населення у землеробстві, зменшували ринок робочої сили, приріст населення.
Непосильною для французького сільського господарства виявилася конкуренція американського зерна та інших продуктів, що призвело до гострої кризи і необхідності структурної перебудови аграрного сектора країни.
На світовий ринок Франція виходила в основному з дорогими тканинами, парфумами, косметикою, одягом, ювелірними виробами та іншими предметами розкоші.
1. Становления індустріального суспільства в Японії.
Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та США і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, формувалося мануфактурне виробництво.
Політична роздрібненість країни, складна соціальна структура суспільства, в якій панівне становище займали самураї (біля 7% всього населення) гальмували становлення індустріального укладу. Селянство країни становило 80% від загальної кількості населення, купці та ремісники були малочисельним станом і не виявляли підприємницької активності. Країна перебувала у самоізоляції від зовнішнього світу.
Зміни у розвитку Японії почали відбуватися з 1853 р., коли велика американська ескадра під командуванням комодора Перрі ввійшла у Токійську бухту і змусила Японію відкритися для торгівлі із США, а потім і з іншими державами.
Торгівля з економічно розвиненішими країнами мала негативні наслідки для японської економіки, викликала соціальне цевдоволення, яке вилилося у революцію "Мейдзі" - державний переворот 1868 р., внаслідок якого було ліквідовано феодальний режим Токугава і започатковано процес модернізації. Важливим результатом революції була ліквідація феодальних володінь та привілеїв. Однак аристократія отримала відшкодування готівкою та облігаціями, які були інвестовані у виробництво, в індустріалізацію. Була проведена аграрна реформа, яка змінила систему землеволодіння, модернізувала тогочасне аграрне японське суспільство, створила умови для розвитку промисловості.
Держава відіграла важливу роль в індустріалізації - уряд створював свої власні підприємства - взірцеві фабрики та корабельні, що діяли як державні із широким залученням іноземних експертів для їхнього керівництва. Згодом уряд передав ці підприємства у приватні руки за низькими цінами. Уряд виконував функції науково-дослідної і дослідно-конструкторської установи для нових підприємців і поступово перестав брати безпосередню участь у виробничому процесі.
Ліквідація феодальних відносин в Японії створила ринок вільної робочої сили, люди всіх кланів стали вільними, а приватна власність і приватне підприємництво стали захищеними від сваволі старої аристократії. Крім цього, уряд всіляко сприяв розвиткові системи загальної освіти.
В Японії починає формуватися клан підприємців. У нього вливалися колишні воїни-самураї, які привнесли в нову ділову етику традиції старого самурайського кодексу - чесність, відданість справі та дисципліну. Самураї відіграли вирішальну роль в утворенні нового підприємництва.
Важливу роль в індустріалізації Японії відіграв іноземний капітал, але в цілому японці покладалися на власні заощадження. Це хоч і затримувало "злет" економіки, але робило її стійкою та надійною у наступні десятиліття.
Становленню індустріального суспільства в Японії сприяла аграрна та інші реформи 70-их років XIX ст. Вони ліквідували феодальні права самураїв на землю, закріпили земельні наділи за селянами. Значна частина селянства залишилася мало- та безземельною.
В країні почався промисловий переворот і одночасно індустріалізація, які проходили прискореними темпами. Разом з тим, доцільно відзначити, що напередодні першої світової війни Японія залишалася аграрно-індустріальною країною, 60% її населення було зайняте в сільському господарстві.

 
 

Цікаве

Загрузка...