WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії - Реферат

Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії - Реферат

ліберали-реформатори:
М. Сперанський, М. Балуг'янський, М. Мордвинов та інші. Хоч якими різними були ідеологічні засади цих державних діячів, проте їх об'єднував дух реформаторства. "Російським реформатором" назвав М. Сперанського М. Чернишевський. Усі вони мали відношення до поміркованих ліберальних реформ, що розроблялись у перші роки царювання Олександра І.
Той самий період позначено великим інтересом до вивчення політичної економії. На початку XIX ст. почалось викладання політичної економії в університетах, ліцеях, гімназіях, що розглядалося царським урядом як підготовка дворянської молоді до державної діяльності. Спочатку викладачами були іноземці, переважно німці, і читали курс німецькою мовою. Але згодом, як писав О.Тургенев у листі до брата, уже всі, навіть іноземці, зобов'язані були читати лекції російською мовою. "Навіть Політичну Економію викладають тепер Рос..."1
Вивченню політичної економії велику увагу приділяють і майбутні декабристи. У 1816-1817 pp. курс політичної економії слухали у проф. Германа брати Муравйови-Апостоли, Пестель, М. Муравйов, С. Тру" бецькой, І. Долгоруков, Ф. Глинка та інші. Знайомство з політичною економією стало однією з ознак освіченості дворянина. Викладали по-літичну економію в університетах (в основному) за А. Смітом.
Головним змістом економічної програми декабристів було скасування кріпацтва. Щодо цього намітились дві тенденції, які знайшли відображення в аграрних проектах П. I. Пестеля ("Русская правда"), а також М. Тургенева і М. Муравйова.
Павло Іванович Пестель (1793-1826) - народився в сім'ї дворянина Смоленської губернії. Учився в Дрездені. 1810 року вступив до Пажеського корпусу в Петербурзі, де виявив великий інтерес до вивчення історичних і економічних наук, брав участь у Вітчизняній війні 1812 p.
Пестель був одним із організаторів таємного товариства декабристів і керівником його "Південного товариства". Написана ним "Русская правда" стала програмним документом декабристів. В її обговоренні взяли участь члени як Південного, так і Північного товариства. У цьому документі Пестель обгрунтував необхідність докорінного перетворення державного устрою і народного господарства Росії. Він стояв на позиціях ліквідації самодержавства та кріпацтва і встановлення республіканського ладу.
В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав аграрні перетворення. Він розумів, що необхідною передумовою радикальної зміни становища селян є їхня особиста свобода. Щоб забезпечити селянам справжню свободу, їм треба дати землю. Саме в землі Пестель бачив найважливішу опору суспільного благоденства, тому і пропонував наділити кожного ділянкою землі.
Але як забезпечити реалізацію цього наміру? Пестель висуває ідею створення двох форм власності на землю: приватної і суспільної. Він пропонує створити фонд суспільного володіння землею за рахунок поміщицьких і державних земель. У великих землевласників частину землі треба конфіскувати, дрібним - сплатити певну компенсацію. Цей фонд формується у волостях, становить їхню власність і використовується для наділення землею всіх, хто забажає. За користування землею селяни повинні були платити оброк протягом 10-15 років. Такий термін, який Пестель називає перехідним, він встановлює для того, щоб поміщики могли пристосуватись до нових умов.
Аграрний проект Пестеля, незважаючи на певний утопізм, був безумовно прогресивним у плані соціально-економічних перетворень. Пестель приділяє увагу і проблемам розвитку промисловості. Проте тут він не передбачає таких радикальних змін, як у сільському господарстві.
Микола Іванович Тургенев (1789-1871). Народився в м. Симбірську в дворянській сім'ї. 1811 p. закінчив Гетгінгенський університет (Німеччина). Працював у Комісії зі складання законів і в міністерстві фінансів. Він залишив велику літературну спадщину:
"Досвід теорії податків" (1818), "Росія і росіяни" (1847), "Питання звільнення і питання управління селян" (1858) та ін.
Центральним у його працях є питання про ставлення до кріпацтва. Звільнення селян він назвав "священною і достойною метою всього життя". У своїх творах М. Тургенев гостро критикує феодалізм і виступає прихильником свободи в усіх її проявах: свободи особи, свободи господарської діяльності. У кріпацтві він бачив головну перешкоду для економічного розвитку Росії.
М. Тургенев розробив кілька проектів звільнення селян. Він був прихильником ліквідації кріпацтва з допомогою низки поступових заходів: "...поступового дарування селянам деяких особистих прав..." і "поступового обмеження влади поміщиків"'. Проект передбачав звільнення селян без землі. Для одержання землі селяни мали сплатити викуп поміщикам.
М. Тургенев намагався довести поміщикам вигідність для них звільнення селян. Селянин, звільнений без землі, або з невеличкою ділянкою, буде економічно залежним від поміщика, який залишається власником землі. Поміщики отримають викуп, а з вільної праці селян матимуть не менший дохід, ніж раніше. Отже, основний зміст економічних перетворень на селі Тургенев бачив у капіталістичних перетвореннях поміщицького господарства.
Аграрна програма Тургенева, незважаючи на те, що в ній, на відміну від програми Пестеля, доля селянина підпорядковувалась інтересам поміщицького господарства, була безумовно прогресивною. Усупереч дворянським лібералам він доводив необхідність звільнення одночасно всіх селян, виступав за знищення станових привілеїв тощо. Щодо його заяви про поступове звільнення селян, то, як він писав у своєму щоденнику, вона проголошувалась на випадок, коли ідея одночасного і швидкого звільнення селян натрапить на протидію.
Цікавими є й погляди Тургенева на розвиток промисловості та торгівлі в Росії. І в цьому питанні він виступив прихильником свободи: свободи розвитку промисловості, свободи торгівлі. Сприйнявши ідеї економічного лібералізму А. Сміта, він уважав, що їх можна застосувати і в тогочасній Росії.
В інтересах поміщиків Тургенев проголошував принцип свободи торгівлі. Велике місце в його працях займала проблема оподаткування, яку також він вирішував з буржуазно-демократичних позицій.
Микита Михайлович Муравйов (1796-1843). Варіант аграрної реформи поміркованого характеру був розроблений Муравйо-вим у його "Конституції". Перший варіант "Конституції" передбачав лише особисту свободу селян і позбавлення їх навіть засобів праці. Мало того, позбавлені землі й засобів праці селяни не мали права переходити на роботу до іншого поміщика. Цей проект зазнав критики членів Північного товариства.
Другий варіант проекту залишав за селянами їхні присадибні ділянки, будівлі, засоби праці, худобу. І лише третій варіант, написаний Муравйовим у в'язниці, передбачав надання селянам 2-3 десятин землі на двір, а також право спадкового володіння нею.
Отже, проект Муравйова, як і проект Тургенева, характеризувалися значною поміркованістю порівняно з проектом Пестеля. Протенавіть такі помірковані проекти аграрних перетворень мали надзвичайно велике значення, тому що ставили питання про необхідність знищення кріпацтва й усунення самодержавства.
Loading...

 
 

Цікаве