WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Теорії "індустріального суспілства" - Реферат

Теорії "індустріального суспілства" - Реферат

він зв'язував з
487
конвергенцією двох систем. Ніщо, зазначав Гелбрейт, не дає змоги краще заглянути в майбутнє індустріальної системи, ніж встановлення факту конвергенції. Злиття двох систем відбувається внаслідок розвитку однакової технологічної структури виробництва. У праці "Нове індустріальне суспільство" Гелбрейт писав, що "сучасна індустріальна техніка підпорядковується певному імперативу, який виходить за рамки ідеології". Саме він диктує вимоги суспільству. Відмінності між країнами, що перебувають на вищому щаблі індустріалізації, якими б великими вони не були за номенклатурою, під впливом власних потреб індустріальної техніки і зв'язаної з нею організації виробництва зменшуються дедалі більше.
Неминучість "конвергенції" Гелбрейт пояснював тим, що великі масштаби сучасного виробництва, притаманні розвинутим капіталістичним і соціалістичним країнам, потребують "приблизно схожої системи планування і організації" . Він наголошує на необхідності державного регулювання економіки.
Отже, Гелбрейт до проблеми "конвергенції" двох систем підходить з погляду розмірів виробництва, його техніко-організаційної сторони і ігнорує відмінності у сферах власності.
Голландський економіст Я. Тінберген процес "конвергенції" уявляв як "сприйняття" певних принципів і "переборення" інших. Майбутнє "конверговане" суспільство не сприйме притаманних соціалізмові суспільної власності, централізованого планування (яке має набрати децентралізованого характеру), зрівняльного розподілу тощо. Щодо капіталізму, то тут посилиться планування, зростатиме роль державного сектора і державного регулювання економіки. У результаті наближення системи "Сходу і Заходу" до якоїсь середини виникне, на думку Тінбергена, "змішана система", яка уможливить досягнення суспільного оптимуму.
Французький соціолог Р. Арон визнає наявність спільних рис і для капіталізму і для соціалізму: індустріалізація, урбанізація, розвиток освіти. Він критикує марксистський формаційний підхід до аналізу суспільного розвитку, заявляє, що він не виправдав себе, що фактом такого розвитку став плюралізм. І капіталістична, і соціалістична економічні системи розвиваються і змінюються. У процесі розвитку відбуваються "спільні для обох систем" зміни. Арон не ставив завдання дати чітке прогнозування майбутнього, хоч і висував ідею плюралізму всесвітнього розвитку, для якого характерним є існування індустріальних суспільств різного типу.
У. Ростоу зіставляє деякі техніко-економічні показники двох систем (норму нагромадження, рівень виробництва і споживання на душу населення) і робить висновок про переваги капіталізму. Що ж
' ГэлбрейтДж. Новое индустриальное общество, с. 453.
488
до соціалістичних країн, то, відмовившись від свого суспільно-політичного ладу, вони наблизяться до капіталізму.
М. Дюверже (Франція) майбутнє соціалізму і капіталізму уявляв як систему "демократичного соціалізму", яка утвориться в результаті неминучих процесів лібералізації на Сході і соціалізації на Заході. Буде відбуватися мирне автоматичне зближення двох систем.
Для доказу процесів "конвергенції" широко використовувалась проблема зростання впливу держави на економічне життя в капіталістичних країнах. Це стало підставою для заяв про те, що соціалізм і капіталізм подібні в тім, що в них здійснюється державний конт-роль над економікою.
В обгрунтуванні теорії "конвергенції" західні вчені зверталися не лише до економічних, а й до загальносоціологічних аспектів, вони поширювали ідеї "конвергенції" на всі сфери суспільного життя. Соціологічна аргументація "конвергенції" полягає у визна-ченні спільних рис двох систем в галузі виховання, освіти, культури, мистецтва, науки. Так, П. Сорокін у праці "Соціологічне і культурне зближення між Сполученими Штатами і Радянським Союзом" підкреслював певну схожість систем виховання й освіти в США і СРСР. Він намагався також встановити схожі тенденції в розвитку соціальних наук і філософії. Ця схожість, на його думку, полягає в тім, що значна частина радянських учених не стоїть нібито на позиціях діалектичного матеріалізму, тоді як значна частина американських учених більш схильна до матеріалістичного світогляду.
Яким же уявляли собі західні теоретики майбутнє "конверговане" суспільство?
Так, американський економіст В. Бакінгем у праці "Теоретичні економічні системи. Порівняльний аналіз" (1958) зазначає, що в результаті конвергенції виникне "єдиний загальний економічний лад" на капіталістичній основі. Три з чотирьох визначальних основ капіталізму будуть включені в нову систему: приватна власність, економічні стимули і мотив прибутку, ринкова система.' У Р. Арона можливий шлях "синтезу" двох систем - це організація соціалізму на основах капіталістичних принципів. Що ж до капіталізму, то він не створює перешкод розвиткові продуктивних сил і тому заміна капіталізму соціалізмом не є необхідною.
Я. Тінберген - прихильник "синтезу деяких елементів капіталістичної ефективності і соціалістичної рівності".
Французький економіст Ф. Перру писав про створення "всесвітньої економіки", яка б об'єднувала протилежні системи і була б здатною задовольнити потреби всіх людей.
' Bakingliam W.S. Theoretical Economic Sistems. A Comparative Analisis. -N.-Y., 1958. - P. 484.
489
Д. Белл заявляв, що СРСР і США схожі як індустріальні суспільства, а вимоги науково-технічної революції зумовлюють їх "конвергенцію" у вигляді "нового типу централізовано-децентралізованої ринково-планової системи"'.
Різні варіанти і відтінки теорії "конвергенції" не дають підстав твердити про їх суттєві відмінності. Пропагуючи зближення соціалізму і капіталізму, більшість теоретиків "конвергенції" насправді мали на увазі поглинання соціалізму капіталізмом. Абсолютно відверто про це писав професор Колумбійського університету, помічник з питань національної безпеки при президенті Дж.Картері 3. Бжезин-ський. У праці "Політичні системи США і СРСР" (1964), написаній разом із соціологом С. Хантингтоном, автори констатували процес зближення СРСР і США.
Але разом з тим вони підкреслювали, що цей процес виявиться насправді у збереженні принципово важливих аспектів капіталістичної системи і відмиранні ознак соціалізму, зокрема комуністичної партії і її монополії на владу. "Таким чином, - робили висновок ав-тори, - за ближчого розгляду виявляється разюча обставина --?' більшість теорій так званої "конвергенції" в дійсності постулюють не "конвергенцію", а поглинанняпротилежної системи"2.
Як відомо, марксистська література не просто критично оціню"* вала теорію "конвергенції", а називала її "міфом" і бачила її при?* значення у спробах захистити капіталізм і спростувати досягнення соціалізму. Арбітром у вирішенні цієї проблеми стала практика. І не випадково 3. Бжезинський у праці "Холодна війна і її наслідки" писав: "Замість теорії "конвергенції" двох конкуруючих систем, що її колись вихваляли, реальність виявилась однобічною конверсією".
Проте "конвергенція" справді буде відбуватися на шляху розвитку демократичних режимів в ім'я миру на землі.
Loading...

 
 

Цікаве