WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Теорії "індустріального суспілства" - Реферат

Теорії "індустріального суспілства" - Реферат

самою мірою буде спрямований і проти іншого режиму, тобто соціалізму.
Жак Еллюль - французький соціолог, розробив концепцію "технологічного суспільства". Основою "технологічного суспільства" у нього е техніка, яка панує над суспільством і людиною. Вона
479
розвивається за власними законами і не підвладна людині. Вона автономна і щодо економіки та політики. "Техніка, - писав Ел-люль, - спричиняє й зумовлює соціальні, політичні та економічні зміни. Це - першорушій усього останнього"'.
У концепції Еллюля має місце не лише фетишизація, а й універсалізація техніки. Техніка в його розумінні не обмежується машинами й технологією, а охоплює всі сфери людської діяльності:
1) економічна техніка (зв'язана з виробництвом), 2) техніка організації (включає комерційну і промислову діяльність, державу, поліцію, військову справу), 3) людська техніка (охоплює медицину, генетику, пропаганду тощо).
Надаючи техніці роль вирішального фактора економічного розвитку, Еллюль з'ясовує, як її розвиток позначається на економічному розвитку суспільства. Саме розвиток техніки, на його думку, зумовлює перехід: 1) від індивідуального підприємництва до "економіки корпорацій"; 2) від "ліберальної" економіки до державно регульованої; 3) від ринкової до планової економіки. Цей процес він пояснює розвитком техніки, збільшенням її вартості, зростанням інвестицій. За цих умов економічна діяльність виходить за межі індивідуальних можливостей.
Техніка, робить висновок Еллюль, передбачає централізацію, а та, у свою чергу, планування. Планування він визнає не за прерогативу соціалізму, а за необхідну умову функціонування "технологічного суспільства".
Еллюль виступає проти індикативного планування. Щоб бути реалізованим, план має поєднуватись із апаратом примусу. "...Планування, - писав він, - нерозривно зв'язане з примусом"".
У тодішньому суспільстві Еллюль виділяє дві системи: "корпоративну" (капіталістичну) і "планову" (пролетарську). Обидві системи у нього споріднені, оскільки грунтуються на техніці, а відтак утворюють майже ідентичні суспільні структури, котрі очолює технічна еліта.
Ефективніше функціонування економіки, на думку Еллюля, забезпечує саме "планова економіка", проте майбутнє суспільства він з нею не зв'язує. Розуміючи під "плановою економікою" соціалістичну, він називає її авторитарною й антидемократичною, яка перебу-ває в руках держави й технічної еліти, котрі експлуатують народ. Цікаво, що в "корпоративній", тобто капіталістичній, економіці він таких вад не помічає.
Технологічний детермінізм, притаманний розглянутим концепціям, у Еллюля виявляється максимально виразно. Він підносить тех-
' Ellul J. The Technological Society.
2 Ibid., p. 181.
480
ніку до абсолюту, а цивілізацію сучасного суспільства пояснює тільки розвитком техніки.
Дж. Гелбрейт виступив зі своєрідним різновидом теорії "індустріального суспільства", яка підсумовувала й розвивала цей науковий напрям JBiH спробував розробити "синтетичну", як він казав, теорію, котра б охоплювала всі найважливіші закономірності сучасного капіталізму.
Цю теорію було викладено Гелбрейтом у книжці "Нове індустріальне суспільство" (1967), яка стала бестселером на американському книжковому ринку. Автора книги журнал "Форчун" назвав сучасним Кейнсом.
Ідея книжки, як писав Гелбрейт у передмові, зародилася на грунті попередніх наукових досліджень автора.
Гелбрейт став також відомим як автор теорії "врівноважуючої сили", яку він виклав у праці "Американський капіталізм: концепція врівноважуючої сили" (1952). Суть теорії полягає в тім, що усунення конкуренції внаслідок концентрації капіталу не призводить, про-те, до утворення монополій, оскільки той самий процес породжує нейтралізуючу, "врівноважуючу силу" у вигляді великих об'єднань покупців і постачальників. Як "врівноважуючу силу" Гелбрейт розглядає різноманітні кооперативні організації, фермерські об'єднання, профспілки, різні торговельні об'єднання тощо.
Значення цієї "врівноважуючої сили" полягає не лише в тім, що вона перешкоджає утворенню монополій, а й у тім, що вона замінює конкуренцію, котра колись була регулятором ринку. Гелбрейт писав, що конкуренцію, яка панувала ще з часів А. Сміта, "фактично замінено типовим для сучасного часу ринком з невеликою кількістю продавців, яких активно приборкують не конкуренти, а другий бік ринку - сильні покупці"'.
Гелбрейт був упевнений, що відкрив нову силу, завдяки якій капіталізм звільняється і від панування монополій, і від руйнівної сили конкуренції, здобуваючи можливість використати велике виробництво і нейтралізувати його негативні наслідки - утворення монополій.
Гелбрейт - представник неоінституціоналізму, котрий, на думку його прихильників, відрізняється від традиційного як соціально-економічними умовами формування, так і постановкою проблеми. Саме так розуміє цю різницю американський інституціоналіст А. Гручі. "Веблен і його безпосередні послідовники, - писав Гру-чі, - були, по суті, представниками теорії індустріальної економіки, яка щойно народжувалась. Неоінституціоналізм - це економічна
1 Gelbraith John К. American Capitalism. The Concept of Countervailing Power. - Boston, 1958.-P. 119-120.
481
теорія індустріальної економіки, яка не тільки розвинулась, а й перетворюється тепер на суспільство масового споживання. Різниця між старим інституціоналізмом Веблена і неоінституціоналізмом Гелбрейта, Мюдраля, Колма, Лоува і Перру є, власне, різницею між 20-ми і 60-ми роками"'.
До цього слід, очевидно, додати, що критичний інституціоналізм Веблена замінено нині на апологетичний неоінституціоналізм. У працях неоінституціоналістів капіталізм розглядається як "суспільство достатку", "суспільство масового споживання", "суспільство загального благоденства" тощо. Саме таким зображує його і Гелбрейт. У книжці "Суспільство достатку" (1958) він робить висновок, що проблему виробництва завдяки застосуванню все складнішої і все досконалішої техніки вирішено й залишається вирішити лише проблему розподілу. Гелбрейт критично ставиться до чинної системи розподілу і сподівається реформувати її, розширюючи суспільні послуги і збільшуючи добробут. Він пропонує вдосконалювати систему освіти й використовувати наявні ресурси для боротьби з голодом і бідністю.
і У "Новому індустріальному суспільстві" Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку зв'язує з технічним прогресом. Технічний прогрес у нього є сутністю, що саморозвивається, породжує сама себе. Технічний прогрес і організація визначають економічну форму суспільства..]
Гелбрейт виділяє дві форми капіталістичної економіки з погляду рівня техніки, масштабів виробництва і форми організації підприємств - великі корпорації і дрібне виробництво. Дрібне виробництво не відіграє значної ролі в сучасній економіці, її основустановлять великі корпорації, породжені передовою технікою. Частину економіки, репрезентовану великими корпораціями, Гелбрейт називає "індустріальною системою", котра й визначає суть "нового індустріального суспільства". "...Індустріальна система, - писав він, -
Loading...

 
 

Цікаве