WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Теорії "індустріального суспілства" - Реферат

Теорії "індустріального суспілства" - Реферат

5. Теорії "індустріального суспільства"
Науково-технічна революція справила великий вплив на всю систему сучасної політичної економії. Своєрідно відобразив її інституціоналізм, породивши новий, так званий соціальний напрям інституціоналізму. Його адепти, використовуючи принцип технологіч-ного детермінізму, почали розробляти різні типи індустріальних концепцій трансформації капіталізму.
Основи індустріальної концепції було закладено ще у працях Ве-блена. У 40-60-х pp. вона знов набула актуальності у зв'язку з розгортанням НТР. Родоначальником концепції "індустріального суспільства" вважають американського економіста П. Дракера, який у 40-х pp. опублікував кілька праць, присвячених цій проблемі: "Майбутнє індустріальної людини" (1942), "Ідея корпорації" (1946), "Великий бізнес" (1947), "Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу" (1949).
Становлення "індустріальної системи" він відносить до XX ст. Її основу створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове виробництво. "Індустріальна система" знаменує перехід до "індустріального суспільства". Центральним інститутом "індустріального суспільства" є велике спеціалізоване підприємство. Дра-кер визначає два різновиди "індустріального суспільства": капіталістичне й соціалістичне. Капіталістичне "індустріальне суспільство" Дракер називав "вільним", а соціалістичне - "рабським".
У 60-х pp. теорію "індустріального суспільства" розвинули американський соціолог і економіст Уолт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон.
Ростоу опублікував книжку "Стадії економічного зростання. He-комуністичний маніфест" (1960), який виклав власну концепцію суспільного розвитку, як альтернативу марксистській формаційній теорії. Він виділяє п'ять стадій економічного зростання: 1) традиційне суспільство, 2) підготовка передумов для піднесення, 3) піднесення, 4) рух до зрілості, 5) ера високого масового споживання.
"Традиційне суспільство" характеризується примітивною ручною технікою, ручною працею, переважанням сільського господарства. Перша стадія хронологічно охоплює всю історію людства до XVII ст.
477
"Друга стадія зростання - це суспільство в перехідному стані"'. На цій стадії створюються передумови для піднесення. Визначальною рисою стадії є утворення централізованих національних держав. В економіці з'являються "нові типи підприємливих людей... які бажають мобілізувати заощадження й узяти на себе ризик, прагнучи прибутку або модернізації"2. На другій стадії виникають банки, зростають інвестиції, пожвавлюється зовнішня та внутрішня торгівля.
Третя стадія, стадія піднесення, визначається тим, що сили економічного прогресу починають домінувати в суспільстві. Відбувається розвиток в інтересах усього суспільства. Цю стадію різні країни пройшли в історично різні відрізки часу. В Англії - це (приблизно) два останні десятиріччя XVIII ст., у Франції і США - кілька десятиріч перед 1860 p.
Четверта стадія характеризується постійним прогресом, удосконаленням техніки, поширенням нової технології на всю сферу господарської діяльності, більш швидким зростанням випуску продукції порівняно зі зростанням кількості населення. Саме цю стадію Ростоу називає "індустріальним суспільством".
Найхарактернішою рисою п'ятої стадії економічного зростання є випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети суспільства. На перший план виходить не виробництво, а "споживання і благоденство в самому широкому розумінні"3.
П'ятою стадією Ростоу не завершує періодизацію суспільного розвитку. Майбутнє суспільство він зв'язує зі стадією "за споживанням", якої ніби вже досягнуто у США. Для неї характерним є переважання сімейних та інтелектуальних цінностей над споживанням. Ростоу вважає, що високе масове споживання стане загальним і закликає людство прискорити цей процес.
Раймон Арон - французький соціолог. Свою концепцію індустріального суспільства він виклав у таких творах: "18 лекцій про індустріальне суспільство" (1962) та "Три нариси про індустріальну епоху"(1966).
Індустріальне суспільство він визначає як таке, у котрому найбільш поширеною формою виробництва є велика промисловість. Такому суспільству притаманні повне відокремлення від сім'ї, технологічний поділ праці, нагромадження капіталу, концентрація робітників. Отже, визначення індустріального суспільства в Арона є досить розпливчатим, поверховим. Він також виділяє два типи індустріального суспільства: капіталістичне й радянське. Різницю між
1 Rostow W. W. The Stages of Economic growth. A Non-Communist Manifesto. - Cambridge University Press, I960. -P. 6.
2 Ibid., p.7.
3 Ibid., p. 73.
478
ними він бачить у формі власності на засоби виробництва і способах регулювання економіки.
Капіталістичному типу економіки притаманна приватна власність на засоби виробництва, децентралізоване регулювання економіки, поділ суспільства на наймачів - власників засобів виробництва і найманих робітників, гонитва за прибутком як рушієм виробництва та циклічні коливання економіки. Ці ознаки властиві суто капіталістичному типу індустріального суспільства - чистому капіталізмові. Реальний же капіталізм, на думку Арона, не можна вважати "чистим", оскільки за низкою ознак він наближається до соціалізму. З соціалізмом його зближує характер власності, використання прибутку, розподілу.
Щодо власності, то схожість Арон бачить в існуванні на Заході так званої "колективної власності", що виникла в результаті націоналізації деяких галузей промисловості після другої світової війни. Прибуток - категорія, притаманна будь-якому індустріальному су-спільству, і не є особливістю тільки капіталізму. Схожість у розподілі полягає в тім, що і в плановому, і в капіталістичному суспільстві зберігається різниця індивідуальних доходів, головним джерелом якої є різна заробітна плата.
Для методології Арона, як і для Ростоу, визначальним є технологічний підхід до аналізу економічних процесів, коли рівень розвитку суспільства, його тип і соціальна структура виводяться з рівня розвитку техніки. Щоправда, сам Арон вважав такий метод недоскона-лим, оскільки він ігнорує різницю у формах власності і класову структуру суспільства. Проте це не заважало йому користуватися таким методом. Він навіть категорично заявляв, що характер економіки не можна визначати характером власності на засоби виробництва, як це робив К. Маркс. Як приклад він називав Іспанію, Аргентину і США, економіку яких, на його думку, неможливо об'єднати одним поняттям - "капіталістична". У межах економіки, що базується на приватній власності на засоби виробництва і децентралізованому регулюванні, має місце, підкреслював він, безліч варіацій виробництва, продуктивності тощо, що унеможливлює об'єднування їх поняттям "капіталізм". Інакше кажучи, Арон намагається заперечити факт різного рівня економічного розвитку в межах капіталістичної системи.
Арон ставить за мету зблизити капіталістичну й соціалістичну системи, оскільки вони обидві визначаютьсяпоняттям індустріальних суспільств. Відтак він сподівається, що його критичний аналіз, спрямований проти капіталізму, такою
Loading...

 
 

Цікаве