WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Соціалісти-асоціаціоністи Шарль Фур'є і Роберт Оуен - Реферат

Соціалісти-асоціаціоністи Шарль Фур'є і Роберт Оуен - Реферат


Реферат
на тему:
Соціалісти-асоціаціоністи
Шарль Фур'є і Роберт Оуен
Шарль Фур'є (1772-1837) народився в Безансоні в купецькій родині. Фур'є, як і його батько, був купцем, торгував у Ліоні колоніальними товарами. За часів Великої французької революції Фур'є втратив своє майно і найнявся до іншого торговця.
Над своєю системою Фур'є почав працювати з 1799 p., але основна його праця "Теорія чотирьох рухів і загальних доль" з'явилася лише в 1808 p. 1828 року вийшов "Трактат про домашню і землеробську асоціації" (у другому виданні 1838 p. - "Теорія всесвітньої єдності"). 1828 року - "Новий промисловий і суспільний світ", 1835 - двотомна збірка статей "Фальшива промисловість, роздроблена, відразлива, брехлива, і протиотрута - промисловість природна, злагоджена, приваблива", в якому відображено основні його економічні погляди.
Основним змістом його праць є ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості й рівності. Він негативно ставився до революцій, які "грабують багатих, щоб збагатити інтриганів", але, на його думку, капіталізм, в основу якого покладено приватну власність, що породжує конкуренцію, анархію і соціальну нерівність, потребує обов'язкового реформування.
Вихід він бачить у запровадженні суспільної власності на засоби виробництва.
Метод дослідження. Концепція Фур'є - двоїста. З одного боку, він виходить у своїх концепціях з нібито постійної і незмінної "природи людини". З іншого - погляди Фур'є пройняті історизмом ще більше, ніж погляди Сен-Сімона: в доктрині Фур'є ідея розвитку суспільства і генетичного прогресу його форм займає одне з ключових місць. Сен-Сімон поділяє історію суспільства на органічний та критичний періоди, Фур'є йде далі: для нього капіталізм - лише одна з численних і аж ніяк не остання фаза, з тих, що їх пройшло людство на своєму довгому історичному шляху.
За основу періодизації історичного розвитку Фур'є бере рівень розвитку промисловості. Він пропонує схему, що, на його погляд, досить точно відображає економічний розвиток людства. Увесь попередній хід історії людського суспільства він поділяє на чотири стадії розвитку: дикість, патріархат, варварство і цивілізацію.
Періоди, що передували індустрії 1. Первісний, що називається Едемом
2. Дикість або інертність
Промисловість роздроблена, відразлива 3. Патріархат, дрібна індустрія
4. Варварство, середня індустрія
5. Цивілізація, велика індустрія
Промисловість суспільна, приваблива 6. Гарантизм, напівасоціація
7. Соціантизм, проста асоціація
8. Гармонізм, складна асоціація
Оригінальним є вчення Фур'є про змішані періоди, названі ним "гібридами". Гібриди утворюються в результаті впливу народів більш високої культури на народи, що стоять на нижчому щаблі розвитку. Фур'є ілюструє це на прикладі Оттоманської імперії, яка багато запозичила в європейців, але водночас зберегла чимало свого, самобутнього.
Однак не всі гібриди, за Фур'є, є позитивними, часто вплив народів більш високої культури на народи нижчої культури буває для останніх глибоко шкідливим і навіть згубним. Він полемізує із захисниками колоніальної політики і вказує на "порочне коло" нездоланних і вічно відновлюваних суперечностей, що ним рухається суспільство, завжди досягаючи результатів, протилежних тим, яких воно прагне.
Спираючись на історичний метод дослідження, Фур'є робить висновок, що в кожному суспільстві існують (у більшій або меншій мірі) риси, запозичені з минулих або майбутніх періодів. Тому, комбінуючи їх, можна свідомо формувати суспільство.
Іншим наріжним камнем його соціальної концепції є вчення про природу людини, яке Фур'є виклав у так званій теорії пристрастей. Пристрасті перебувають у певній відповідності між собою, у певній гармонії. Але в цивілізованому (капіталістичному) суспільстві пристрасті діють хаотично і вносять до нього безладдя. Природний порядок має постати в майбутньому і буде можливим лише тоді, коли на зміну цивілізації прийде новий, гармонічний суспільний лад.
Із самої природи людини випливає потреба у знищенні конкуренції і налагодженні організованого виробництва, бо тільки тоді пристрасті стануть силою, що цементує й регулює всю суспільну діяльність. Тільки цей лад зможе зробити працю привабливою.
Приваблива праця - основа системи Фур'є. У так званих циві-лізованих суспільствах, так само як і у варварських чи рабовласницьких, праця залишається відразливою. Людина працює лише через примус, намагання задовольнити власні інтереси або через загрозу бідності. Фур'є вважає ворожим природі людини суспільний стан, який примушує її працювати. За наявності забезпеченого кожному мінімуму засобів до існування праця втрачає свій примусовий характер. Асоціаційоване виробництво з високим рівнем поділу праці дасть змогу кожному знайти собі місце за здібностями.
Фур'є стверджує, що асоціації - єдиний суспільний лад, для якого із самого початку створено людину.
Користуючись своїм методом, Фур'є доводить, що необхідно і можливо створити суспільні відносини, які відповідатимуть вимогам людської природи, тобто встановити соціальну гармонію. Людина за своєю природою завжди готова до цього, необхідно лише організувати її.
Характеристика капіталізму. Капіталізм разом з патріархатом і варварством Фур'є відносить до тієї епохи, промисловість якої ха-рактеризується як ворожа людині.
Досліджуючи капіталізм, Фур'є часто звертається до сфери обігу. Якщо меркантилісти джерело збагачення бачили в обігу, в торгівлі, то Фур'є схильний бачити в торгівлі джерело всіх пороків суспільства. На його думку, 'торговельний капітал - це провідна форма капіталу. Суть суперечностей третьої фази цивілізації - капіталізму, полягає у боротьбі між виробниками і торговцями. Фур'є об'єднує фабрикантів і робітників в один клас, оскільки вони є об'єктом експлуатації агентів обігу, тобто торговців та банкірів.
Характеризуючи цивілізацію, Фур'є наголошує на ролі виробництва. Він уважає, що його роздробленість зумовлена формою власності, і, у свою чергу, є причиною панування торгівлі. Під роздробленістю він розуміє не дрібномасштабне виробництво, а навпаки, капіталістичний спосіб виробництва, за якого відбувається розпорошення суспільного виробництва між окремими особами. Саме з цього він робить висновок про неминучість анархії, криз, безробіття.
Капіталістична індустріалізація, на думку Фур'є, поглиблює ан-тагонізм між інтересами індивідуума й колективу. Індустрію капіта-лістичного суспільства він називає "антисоціальною", тобто такою, що не приносить користі суспільству. Вона є результатом вільної конкуренції і причиною монополізації.
Loading...

 
 

Цікаве