WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Соціал-реформістські моделі економічного розвитку - Реферат

Соціал-реформістські моделі економічного розвитку - Реферат

3. Соціал-реформістські моделі економічного розвитку
1951 року на Міжнародному конгресі соціалістів у Франкфурті-на-Майні представниками 33 партій було створено Соціалістичний Інтернаціонал. Перший конгрес Інтернаціоналу ухвалив Декларацію "Мета і завдання демократичного соціалізму", яка визначала економічну стратегію і тактику соціал-демократії. Було проголошено ідею побудови "демократичного соціалізму" як "третього шляху" розвитку суспільства.
У програмній Декларації підкреслювалось, що соціалізм є міжнародним рухом, який не потребує суворої єдності поглядів на форми демократичного суспільства, кожна соціал-демократична партія може мати власну концепцію "демократичного соціалізму", але всі вони мають на меті побудувати систему соціальної справедливості і загального добробуту. Головною умовою побудови соціалізму є дотримання принципів демократії і утвердження її в трьох сферах: економіці, політиці, соціальній сфері.
Політична демократія утверджується через парламентську форму правління за умови, що соціал-демократи становитимуть більшість у парламенті.
Соціальна демократія здійснюється через створення та розвиток соціальної інфраструктури, демократизацію систем освіти, охорони здоров'я, реалізацію різноманітних форм соціального забезпечення, передбачає свободу вибору робочого місця, міграції в межах країни та ін.
Економічна демократія забезпечується формуванням "змішаної економіки", поєднання та рівноправного співіснування різних форм власності, участі трудящих в управлінні виробництвом через робітничі ради, робітничі представництва в акціонерних товариствах. У Декларації також було зафіксовано принцип соціалістичного планування.
"Змішана економіка" у розумінні соціал-реформістів є економічною основою демократичного соціалізму, суспільного ладу, що поєднує ефективне виробництво зі справедливим розподілом. Це економічний лад, у межах якого співіснують дві економічні системи:
517
капіталізм і соціалізм. Основними функціями держави "змішаної економіки" є перерозподіл доходів з метою забезпечення суспільного добробуту ("держава добробуту") та планове регулювання суспільного виробництва. Така система за своєю суттю є розподільчою на відміну від соціально-ринкової, коли держава забезпечує раціональне функціонування виробництва на підставі посилення його конкурентності.
Власної теоретико-економічної концепції (як національної, так і міжнародної") соціал-демократія не має. Вона пристосовує сучасні економічні теорії, провідні доктрини (кейнсіанські, неокласичні, інституціональні), їх інструментарій і рецепти для розв'язування конкретних соціально-економічних проблем.
Так, кейнсіанські способи регулювання економіки використовували майже всі соціал-демократичні уряди, дещо трансформуючи економічну роль держави в "соціальну", закріплюючи за державою функцію соціального гаранта захисту інтересів громадян.
Але існує ряд спільних проблем, які вирішуються в межах всіх національних моделей "змішаної економіки":
-створення умов для співіснування різних форм власності на засоби виробництва і типів підприємств (приватної, державної і суспільної форм власності, ринкового і монополістичного секторів, приватних, державних і суспільних підприємств);
- визначення форм економічної демократії і вирішення зв'язаних з ними питань самоуправління та участі трудящих в управлінні;
- визначення меж втручання держави в економіку та форм участі держави у виробництві;
- визначення меж суспільного контролю за виробництвом і розподілом;
- визначення методів управління "змішаною економікою", ступеня поєднання планового та ринкового механізмів регулювання економіки;
- принципи політики соціального реформування, управління соціальною сферою та формування її інфраструктури, і вирішення, зв'язаного з цим питання про головну мету економічної політики і засоби її досягнення.
Різні способи вирішення цих проблем визначають національну специфіку соціального реформування в окремих країнах, надають особливих рис моделям "змішаного економічного ладу" як "третього шляху" економічного розвитку.
У межах національних соціал-демократій було створено кілька різновидів моделей змішаного економічного ладу, серед яких умовно виокремлюють німецьку (і близьку до неї австрійську), скандинавську, французьку, лейбористську ("фабіанську").
518
Німецька модель "змішаної економіки". Неоліберальній моделі "соціально-ринкового господарства" (синтезу "вільного" і соціальне спрямованого суспільного ладу), яка втручання держави в економіку визнавала лише способом удосконалення механізмів функціонування капіталізму, німецькі соціал-демократи протиставили модель "змішаної економіки" ("змішаного економічного ладу"), що в ній державне втручання розглядалося як засіб переходу до соціалізму. Її авторами були X. Дайст та Г. Вайссер - ідеологи і теоретики СДПН. В основу моделі було покладено теорію "економічної демократії" (уточнену концепцію "господарської, індустріальної демократії" Р. Гільфердінга і Ф. Нафталі).
"Соціально-ринкова" економіка базувалась на вільній конкуренції приватних фірм, але посилення концентрації виробництва сприяло розвитку державної, кооперативної та інших форм власності. Це покликало до життя нові форми конкурентної боротьби - між під-приємствами різних суспільних секторів. Назріла необхідність перегляду неоліберальної моделі розвитку.
Основними ланками німецької моделі "змішаної економіки" стала економічна влада (а не власність) і суспільний контроль над нею. Саме вони були об'єктом реформування. Формування "економічної демократії" трактувалось як:
- створення альтернативної щодо капіталу влади;
- поділ відповідальності між сторонами, що беруть участь в управлінні;
-оприлюднення прийнятих рішень як в межах підприємства, так і на державному рівні;
- створення системи самоконтролю;
- запобігання зловживанням економічною владою.
Новий лад мав увібрати все краще, що дав національний історичний досвід: за економічною базою, системою власності - капіталізм, за морально-духовними та інституціональними принципами - соціалізм.
За капіталізмом закріплювалась функція забезпечення ефективного розвитку економіки, економічного зростання. Соціалізм мав забезпечувати постійне підвищення рівня добробуту, соціальної справедливості і якості життя, коли задоволення вимог соціалістичного сектора гарантується і контролюється державою.
Для ФРН не характерна націоналізація, "змішана економіка" будується на поєднанні трьох форм власності, трьох секторів і трьох типів підприємств:
- приватна власність, приватний сектор, приватні підприємства;
- державна власність, державний сектор, державні підприємства;
519
- суспільна (загальнонародна) власність, суспільний сектор,
Loading...

 
 

Цікаве