WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Неоінституціоналізм - Реферат

Неоінституціоналізм - Реферат

3. Неоінституціоналізм
Після другої світової війни відбулось відродження інституціоналізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці сперечались щодо межі втручання держави в економіку, то інституціоналісти знайшли нові об'єкти дослідження: місце і роль в економіч-ному житті НТР, інформації, влади, політики та ін.
Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Джон Кеннет Гелбрейт (1909 p. нар.) - уродженець Канади, перший науковий ступінь здобув у Торонтському університеті, але більша частина його професорської і наукової діяльності пройшла у
1 Митчелл У. Назв. тв., с. 61.
2Костюк В. Н. История экономических учений.
465
США - у Каліфорнійському, Принстонському, Гарвардському університетах. Він відігравав активну роль у політичному житті США. Під час другої світової війни працював в Управлінні з контролю над цінами, з 1947 p. - в Управлінні економічної політики Державного департаменту. У 1961 - 1963 pp. був послом в Індії. Гелбрейт у своїх перших працях розробив концепцію "врівноважувальної сили", пропагував "суспільство добробуту", що дало підставу американському історику економічної думки Селігмену не зараховувати його "у табір інституціоналістів"1. Але і в працях, опублікованих у і 50-х pp., Гелбрейт розглядає техніку, як основу економічного прогресу. А в його "Новому індустріальному суспільстві" (1967) знайшли найповніше відображення позиції теоретиків "індустріального інституціоналізму" .
Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав власності. Рональд Коуз (1910р. нар.) - американський економіст англійського походження. 1991 p. він одержав Нобелівську премію за праці з проблем трансакційних витрат - "Природа фірми" (1937), "Проблеми соціальних витрат" (1960). Тоді ці публікації мало кому були відомі. А згодом про них заговорили як про епохальні праці, зокрема статтю "Проблеми соціальних витрат" визнано чи не найбільшим досягненням економічної думки після другої світової війни.
Одна з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визначив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні3 витрати (витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук партнерів, укладання контрактів тощо). Це знаменувало появу в інститу-ціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової міждисциплінарної науки: поєднаний права, економічної теорії та організації.
Господарська система - це своєрідно впорядкована система зв'язку між виробниками матеріальних і нематеріальних благ і послуг та споживачами. Координація цього зв'язку, тобто вирішення що виготовляти, як виготовляти, для кого виготовляти, може здійс-нюватися двома способами: спонтанним, або стихійним порядком і ієрархією.
Спонтанний порядок - це ринок, який виник природним шляхом, у процесі розвитку людської цивілізації. За умов ринкової системи інформацію щодо наявності товарів, цін на них, щодо смаків споживачів розпорошено. За цих умов інформація, необхідна суб'єк-
1 Див.: Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М., 1968.-С. 137.
2 Детальний виклад економічних поглядів Гелбрейта подано далі.
3 Трансакція (від лат. transactio - звершення) операція, угода (політична, наукова, економічна), що супроводжується взаємними поступками.
466
там господарювання, може передаватися лише через механізм коливання цін. Пошук інформації (щодо цін, попиту, пошуку партнерів тощо) потребує великих витрат, які Коуз назвав трансакційними.
Іншим способом одержання інформації про те, що, як і для кого виготовляти, є ієрархія, тобто система, коли з одного центру йде низка наказів і доручень до виконавця (виробника). Прикладом ієрархічного порядку був соціалізм, де панувала командно-адміністративна система, і всі накази щодо виробництва й розподілу ресурсів віддавала держава через систему державних органів і партійних інституцій.
Ієрархія має місце в будь-якій фірмі, де керівник віддає накази своїм підлеглим. У фірмі робітники не займаються пошуком інформації, вони одержують наказ. Це забезпечує скорочення трансакційних витрат. Таку саму роль виконує й держава. Відтак може склас-тись враження, що саме ієрархія, тобто централізоване керівництво, ефективніша, бо потребує менших трансакційних витрат. Насправді це залишається справедливом тільки щодо фірми. Що ж до держави, то вона взагалі не може здійснювати ефективного регулювання всіх економічних процесів. В одному центрі неможливо сконцентрувати всю необхідну інформацію про наявність ресурсів, їх використання, попит, смаки споживачів тощо. Отже, ставити питання, що краще - спонтанне регулювання (ринок) чи ієрархія (фірма, держава), або, як ми часто говоримо, "ринок чи план" - неправомірно. Вирішувати це питання слід з позицій економії трансакційних витрат. Щоправда, це не єдиний критерій, але з економічного погляду надзвичайно важливий.
Скорочення трансакційних витрат, отже, підвищення ефективності функціонування економіки забезпечується існуванням правових норм і їх дотриманням. Зв'язок між юридичними нормами (правами власності) і трансакційними витратами було сформульовано Коузом у його знаменитій теоремі. Коуз зазначав, що визначення прав влас-ності є важливою попередньою умовою ринкових угод. Якби спонтанний, ціновий механізм не передбачав витрат часу й коштів на пошук інформації та укладання контрактів, то не було б і необхідності в опрацюванні прав власності (юридичних норм). Але функціонування економіки без трансакційних витрат неможливе. І не випадково американський економіст Дж. Стіглер писав, що світ з нульовими трансакційними витратами такий же страшний, як природний світ без тертя.
У чому ж суть економічної теорії прав власності? Скажемо, передовсім, що, крім Коуза, її опрацьовували А.Алчіан, а згодом Й. Барцель, Д. Норт та інші. Своєрідність цієї теорії полягала в трактуванні власності та її використанні як методологічної й теоретичної основи економічного аналізу. Поняття "власність" прихильники тео-
467
рії замінили терміном "право власності". Власність є не ресурс сам по собі, а низка прав або принаймні частка права використання ресурсу.
Ця частка включає 11 елементів: право володіння, право користування, право управління, право на дохід і под. Права власності є не що інше, як певні "правила гри", санкціоновані суспільством. Друга особливість теорії права власності полягає в тім, що категорія власності виводиться з проблеми обмеженості ресурсів. Ті ресурси, кількість яких не обмежена, не стають об'єктом власності. З приводу їх використання між людьми не виникає ринкових відносин.
Права власності мають бути чітко визначені, і саме вони стають об'єктом купівлі і продажу. "Якщо права на здійснення певних дій можуть бути куплені, або продані, - пише Коуз, - їх зрештою придбають ті, хто вище цінує даровані ними можливості виробництва або розваг"'. Отже, чітке визначення прав власності, усунення інших осіб від вільного доступу до ресурсів змінюють і поведінку суб'єктівгосподарювання. Ці обставини
Loading...

 
 

Цікаве