WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Виникнення класичної політичної економії у Франції - Реферат

Виникнення класичної політичної економії у Франції - Реферат

він видав славетну "Економічну таблицю", а згодом виходять з друку його праці: "Загальні принципи економічної політики держави", "Про торгівлю" (1760), "Аналіз економічної таблиці" (1766), "Діалог про ремісничу працю" (1766), "Зауваження відносно грошового процента" (1766) та ін.
У дослідженні економічних процесів Кене використав метод природничих наук, що його вперше застосував Петті. Він проголосив ідею "природного порядку", котрий панує як у природі, так і в суспільстві. Закони природного порядку створено Богом, і вони вигідні людству. "Фізичні закони, - писав він, - які встановлюють природний порядок найбільш вигідний для людського роду і з точністю визначають природне право всіх людей, є вічними, незмінними і безумовно найліпшими законами, які тільки можуть існувати". Основою природного порядку в Кене є право власності. Отже, Кене фактично визнає, що розвиток суспільства відбувається за об'єктивними законами. У цьому - велика заслуга фізіократів. Проте вони ототожнювали закони природи й закони суспільства, а під "природним порядком" фактично розуміли капіталістичне виробництво, розглядаючи його як вічне, незмінне.
Економічна програма фізіократів формувалась у боротьбі проти меркантилістів. Якщо останні всю увагу концентрували на аналізі явищ у сфері обігу, то фізіократи перенесли свої дослідження у сферу виробництва. Кене висунув ідею щодо еквівалентності обміну за умов природного порядку. Він вважав, що товари вступають в обмін з наперед заданою ціною. Проте, що саме лежить в її основі, він не розумів. Кене розглядав лише "ринкову ціну", яка, на його думку, залежить від наявності на ринку товарів, попиту і пропозиції за умов вільної конкуренції.
Якщо обмін є еквівалентним, то він, робив висновок Кене, нічого не виробляє, отже, не породжує багатства. А прибуток, який одержує торговець, не є прибутком держави. Такий висновок спонукав фізіократів шукати інших джерел збагачення держави. На думку Кене, збагачення країни зв'язане з матеріальним виробництвом і передовсім із сільським господарством. Саме тому фізіократи переносять свої дослідження у сферу безпосереднього виробництва, а саме - в сільське господарство.
Чистий продукт. Основу економічної системи Кене становить його вчення про "чистий продукт", "Чистий продукт" у нього - це надлишок продукції, одержаний у сільському господарстві, над витратами виробництва. Створюється він, на думку Кене, лише в сільському господарстві, оскільки тут діє природа, здатна збільшувати споживні вартості. У промисловості відбувається не збільшення споживних вартостей, а лише їх складання, комбінування або зміна форм.
Отже, "чистий продукт" у Кене має натуральну форму, він є даром природи.] Це означало, що Кене, як і всі фізіократи, не розумів суті вартості і зводив її до споживної вартості. Помилка фізіократів полягала в тім, що вони плутали процес зростання матеріальних благ, який найбільш наочно проявляється в сільському господарстві, зі збільшенням вартості.
Водночас у Кене спостерігаємо й інший підхід до визначення "чистого продукту". Оцінюючи величину "чистого продукту", він стверджує, що вона є точно визначеною і залежить від витрат виробництва, тобто витрат на сировину, матеріали й заробітну плату. Заробітну плату теж визначено - це мінімум засобів існування. Витрати на сировину і матеріали також відомі - це витрати капіталу. Відтак "чистий продукт" - це не дар природи, а результат додаткової праці землероба.
"Чистий продукт" у фізіократів ототожнюється із земельною рентою, яку одержують землевласники. Саме тому фізіократи виступали за проведення податкової реформи з наміром усі види податків замінити одним - поземельним.
Продуктивна й непродуктивна праця. Із поняття "чистого про-дукту" фізіократи виводили і своє розуміння продуктивної й непро-дуктивної праці. У них продуктивною є праця, що створює "чистий продукт", тобто праця в сільському господарстві. Інші види праці вони оголошували "безплідними". Відповідно до цього Кене здійснює й поділ суспільства на класи. Він виділяє три класи: продуктивний клас, власники й непродуктивний класу
До продуктивного класу Кене зараховує землеробів, тобто тих, хто створює "чистий продукт". До класу власників Кене включає короля, землевласників і духівництво. Цей клас живе за рахунок "чистого продукту", який йому виплачує продуктивний клас. Призначення цього класу полягає у привласненні, споживанні "чистого продукту". Непродуктивний "безплідний" клас складається з громадян, які зайняті всіма іншими видами праці.
Капітал. Фізіократи дали досить глибоке, як на ті часи, визначення капіталу. На відміну від меркантилістів фізіократи розглядають капітал в уречевленій формі. Капітал у Кене - не гроші, а ті засоби виробництва, які можна придбати за гроші. Кене вперше розмежовує складові частини капіталу: щорічні витрати (насіння, засоби існування робітників), або "щорічні аванси", і витрати на кілька років (сільськогосподарський інвентар, худоба) - "первісні аванси^ Це розмежування він узалежнює від способу перенесення вартості на готовий продукт різними частинами капіталу. У витрати виробництва "щорічні аванси" входять повністю, а "первісні аванси" - частково. Тим самим Кене закладає основи теоретичної розробки основного й оборотного капіталу.
Гроші. Фізіократи не приділяють належної уваги аналізу сутності грошей. Виступаючи проти меркантилістів, які ставили гроші в центр усіх економічних програм, фізіократи досить зневажливо ставляться до цієї економічної категорії. Гроші в Кене - лише засіб, що полегшує обмін, а тому Кене виступає проти нагромадження грошей, оскільки це - безплідне багатство.
Економічна таблиця Ф. Кене. Геніальною ідеєю назвав К. Маркс спробу Кене проаналізувати процес відтворення всього суспільного капіталу. Відтворення й обіг суспільного капіталу Кене виклав у своїй знаменитій "Економічній таблиці". У ній знайшли відображення всі сторони економічного вчення Кене: "чистий продукт", капітал, гроші, продуктивна і непродуктивна праця тощо.|У "Економічній таблиці" показано, як річний суспільний продукт у процесі обігу розподіляється між трьома класами і як формуються передумови відтворення.
У теоретичному аналізі процесу відтворення Кене виходить з кількох методологічних передумов. Він абстрагується від процесу нагромадження, тобто аналізує просте відтворення, виходить з незмінних цін, не враховує зовнішню торгівлю, абстрагується від обігу, що відбувається в межах одного класу.
За вихідний момент відтворення Кене бере кінецьсільськогоспо-дарського року, закінчення збирання врожаю. Спираючись на статистичні підрахунки, він оцінює вартість річного валового продукту в сільському господарстві Франції в 5 млрд ліврів (4 млрд л. - продовольство, 1 млрд л. - сировина). Крім того, фермери мають 2 млрд ліврів, які виплачують землевласникам як орендну плату. Ці 2 млрд ліврів Кене не включає в сукупний суспільний капітал, розглядає його як засіб, що опосередковує процес обігу сукупного продукту.
Непродуктивний клас має промислової продукції на 2 млрд ліврів. Отже, сукупний суспільній продукт становить 7 млрд ліврів. Вартість річного земельного продукту складається з таких частин:
1) "річні аванси" (обіговий капітал) - 2 млрд ліврів;
2) "первинні аванси" (перенесена вартість основного капіталу) - 1 млрд ліврів;
3) "чистий продукт" - 2 млрд ліврів. Продукт непродуктивного класу не містить додаткової вартості. Обіг складається з руху товарів і грошей та поділяється
Loading...

 
 

Цікаве