WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Ліберально-буржуазна екон. думка в пореформенний період - Реферат

Ліберально-буржуазна екон. думка в пореформенний період - Реферат


Реферат
на тему:
Ліберально-буржуазна економічна думка
в пореформений період
Ліквідація феодально-кріпосницької системи та зародження ка-піталістичних відносин сприяли активізації суспільно-політичного життя всіх верств населення. Активізувала свою діяльність і українська національна буржуазія та її ідеологи.
Інтереси буржуазії, що народжувалась, відображали, головним чином, ліберали. Український ліберально-буржуазний рух як суспільна течія сформувався після реформи 1861 p. Він був породжений тими самими суспільно-економічними умовами, що й ліберально-буржуазний рух у Росії, тому за своєю суттю не відрізнявся від нього. Проте напівколоніальне становище України у складі Російської імперії зумовило деякі специфічні риси, властиві цьому рухові. Зростаюча економічна могутність української буржуазії і національні обмеження з боку царизму й російських панівних класів робили її опозиційною до самодержавства.
Ліберально-буржуазний рух в Україні був репрезентований інте-лігенцією, яка гуртується у так званих громадах - своєрідній орга-нізаційній формі руху. Громади виникають у 60-х р. у Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві та інших містах України.
Спочатку громади охоплювали широкі кола як ліберальної, так і демократичної інтелігенції. У 70-х pp., із посиленням революційного народницького руху в країні, значна частина революційне налаштованої молоді, яка групувалась у громадах, включилась у революційну боротьбу народників. Київська громада розкололась на "Стару громаду" і "Молоду громаду".
Активними діячами "Старої громади" в Києві були В. Б. Антонович, М. П. Драгоманов, П. П. Чубинський, К. М. Михальчук, П. I. Житецький, В. Л. Беренштам, М. В. Лисенко, О. О. Русов, М. П. Старицький, П. А. Косач, В. А. Рубінштейн та інші.
Діяльність громад мала, головне, культурницький характер. Основна увага зверталась на вивчення сучасного й минулого України, на її етнографію, видання літератури українською мовою, організацію недільних шкіл тощо.
Одним із перших осередків, навколо якого згуртовувались літе-ратурно-наукові та громадські сили України, був журнал "Основа", що видавався в 1861-1862 pp. у Петербурзі. Він, фактично, був органом громадівців. Офіційним редактором журналу був В. Білозерський. Активну участь у виданні брали П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський. Основне своє завдання "Основа" бачила у висвітленні національно-культурного руху українського народу.
З економічних питань на одному з центральних місць було, зрозуміло, питання скасування кріпацтва. Керівники "Основи" вітали реформу і славили царя, ставлячи його в ряд "справжніх благодійників людства".
Аналогічну позицію займали і київські громадівці. У статті "Відгук з Києва" вони підкреслювали необхідність роз'яснювати селянам "економічні та юридичні основи" реформи, яка нібито дає їм можливість "законним шляхом досягнути бажаної земельної власності".
У журналі "Основа" натрапляємо як на статті, що ідеалізують селянське життя до реформи, так і на статті із засудженням такої ідеалізації. Проте, якщо не брати до уваги дописів П. Куліша та небагатьох інших кореспонденцій, в яких мали місце ідеалізація напівфеодального народного життя, намагання спинити розвиток господарства по капіталістичному шляху, журнал, в цілому, підтримував шлях капіталістичного розвитку.
Незважаючи на надто помірковану національну програму громадівців ("українофілів"), їхня діяльність зазнала численних нападок реакційної преси, а згодом і урядових кіл. Уживання української мови, друкування й поширення українських книжок стали підставою для звинувачення їх у революційності та сепаратизмі. Київські громадівці у відповідь на такі звинувачення виступили з колективною заявою у пресі, де доводили свою "благонадійність". Рішуче відмежувавшись від революційного руху, вони заявили, що віддають перевагу культурно-освітнім заходам.
Проте навіть надзвичайно помірковане культурництво українофілів після поразки польського повстання було заборонено. Відновилося воно на нелегальній основі в кінці 60-х р. Нова легалізація громадівців зв'язана з відкриттям у Києві "Південно-Західного відділу Російського географічного товариства" (1873). Відділ уже з перших днів розгорнув широку наукову діяльність, почав видавати "Записки".
В економічних статтях, уміщених у "Записках", розглядались питання торгівлі, історії промисловості, аграрних відносин. Аналіз суспільно-економічних питань на сторінках "Записок" провадився, здебільшого, з позицій буржуазного лібералізму: констатувалося тяжке становище селянства в пореформений період, але вимог, спрямованих на вирішення аграрного питання в інтересах селянства, не висувалося.
З ліберально-буржуазних позицій оцінювався характер пореформених аграрних відносин і на сторінках газети "Киевский телеграф", яка протягом 1874-1875 р. була органом громадівців. Газета вихваляла реформу 1861 p., називаючи її "великою і славною", проведенням якої "уряд здійснив справжній переворот", але водночас розкривала її обмеженість та однобічність з погляду інтересів селян. Автори статей говорять про марні сподівання селян, що реформа звільнить їх від злиднів та самовладдя поміщиків. Насправді ж для економічного побуту пореформеного селянина, писала газета, характерними є "бідність та недоїмки, а часом голод".
Констатуючи тяжке становище селянства після реформи, газета не вимагає радикальної перебудови аграрних відносин. Вона апелює до уряду, закликаючи його зробити другий крок - поліпшити матеріальний стан селянства через перерозподіл податків.
Значну увагу приділяв "Киевский телеграф" робітничому питанню, зокрема аналізу нових відносин, що складались між робітниками та наймачами. На сторінках газети ставились і інші економічні проблеми, зв'язані з розвитком капіталістичних відносин. У деяких статтях розглядались нові форми організації капіталістичного виробництва, а саме - акціонерні компанії та їхній вплив на становище робітничого класу.
Констатуючи виникнення акціонерних товариств у цукровій промисловості, газета зазначала, що вони негативно впливають на стан селянського господарства. Вона відкрито захищала дрібного виробника, пропонуючи зберегти його господарство, зв'язавши з монополією у промисловості . Отже, для газети, як і для громадівців у цілому, властивим було поєднання ліберально-буржуазної і дрібнобуржуазної ідеологій.
Навіть така надзвичайно поміркована діяльність громадівців ви-кликала незадоволення реакційних кіл і уряду. Громади було знов заборонено. Ганебним Емським указом 1876 p. заборонялось друкування та ввезення з-за кордону книжок українською мовою. Було закрито "Південно-Західний відділ географічного товариства", припинено видання "Киевского телеграфа". З цього часу відкриту діяльність громадівців було повністю перенесено за кордон, де організувалось українське видавництво і куди емігрував М. Драгоманов, звільнений 1875 p. з Київського університету. У Женеві він розпочав видання української збірки "Громада".
Соціально-економічні ідеї української ліберальної інтелігенції з часом зазнали певної еволюції. Ті зміни, які відбувались у житті країни, позначились і на світогляді буржуазії. У другій половині 70-х pp. у добу загального революційного піднесення громад івці, незважаючи на заборони й перешкоди, продовжували свою діяльність нелегально. До 1879 p. регулярно проводилися збори, посилювалися зв'язки з революційними народниками. Якщо члени "Молодої громади" брали безпосередню участь у революційній боротьбі народників, то члени "Старої громади" обмежувалися лише матеріальною допомогою революціонерам.
Українофіли, як і ліберали в цілому, сподівались, що революційна боротьба народників примусить уряд до певних поступок, до реформ. Частина громадівців великі надії покладала на дарування царем конституції. Так, О. Кістяківський, виступаючи на одному із засідань громади, доводив необхідність домагань політичних свобод, конституції. "У 1861 p., - говорив він, - скасовано лише частину кріпосного права - кріпосне право поміщиків над селянами... Але після скасування
Loading...

 
 

Цікаве