WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Концепції футурології - Реферат

Концепції футурології - Реферат

технотронного суспільства", тобто організатори виробництва та вчені, що утворюють "верхівку панівного класу".
У "технотронному суспільстві" соціальні конфлікти виникають лише в доіндустріальному секторі, але їх завжди можна усунути, збільшуючи доходи осіб цього сектора. Це не становить проблеми, оскільки "американське суспільство в цілому досягло небаченого достатку, що стосується всіх класів"'.
Одним із найбільш яскравих представників футурології є амери-канський соціолог Д. Тоффлер. Тоффлер констатує наявність кризових явищ в індустріальній системі. Ці явища зв'язані з тим, що індустріальний світ вступає в нову стадію історичного розвитку, стадію технологічної цивілізації, яка вже не підлягає правилам індустріалізму. Цей перехід буде періодом переворотів, він буде супроводжуватися падіннями, економічними катастрофами, воєнними конфліктами. І не випадково Тоффлер називає свою працю "Майбутній шок" (1970).
Просування до "нового суспільства" відбувається в процесі розвитку "суперіндустріальної революції". Створене цією революцією "абсолютно нове суспільство" позбавить народні маси голоду та хвороб, створить "чудові можливості для розквіту індивідуальностей", "задоволення психологічних потреб" тощо . Перехід до "су-періндустріального суспільства" повинен бути чітко спланованим, потрібна розробка його моделі, або, як пише Тоффлер, слід "спрое-ціювати нову цивілізацію" .
Проте щодо екологічного майбутнього суспільства Тоффлер стоїть на позиціях соціального песимізму. У книжці "Третя хвиля" (1980) він змальовує катастрофічий стан планети. Тоффлер пише про забруднення землі й океанів, про знищення багатьох видів тварин і рослин, про хижацьке використання корисних копалин. "...Війна проти природи, - підкреслює він, - вже досягла поворотного пункту, і біосфера більше не в силах протистояти промисловому наступу".
Вихід із ситуації, що склалась, Тоффлер бачить знову-таки у розвитку техніки і технології. Саме ці категорії є в нього визначальними у конструюванні схеми розвитку людства. Однак "індустріальна вісь" є лише загальним орієнтиром суспільного прогресу. Тоффлер наголошує на необхідності враховувати "переоцінку цінностей", тобто зміну уявлень про моральні цінності. У Тоффлера зміни, які відбуваються у свідомості людей, певні суперечності, якими вони супроводжуються, - є явищем прогресивним. Завдання полягає лише в тім, щоб "пристосувати" поведінку людей до нових соціально-економічних і культурних реалій. Саме з цих позицій виходить Тоффлер, розробляючи схеми суспільного розвитку в праці "Третя хвиля. Від індустріального суспільства до більш гуманної цивілізації" (1980).
Тоффлер проголошує крах індустріалізму і народження "нової цивілізації", пов'язаної з послідовною зміною "хвиль перемін". Перша хвиля - аграрна хвиля цивілізації. Промислова революція породила Другу хвилю - індустріальну цивілізацію. З початку 60-х pp. почалось наближення Третьої хвилі - хвилі комп'ютерів, комунікацій і утвердження суперіндустріалізму.
У "цивілізації Третьої хвилі" суттєво зміниться життя людей, стануться разючі зміни в сімейних і міжнародних відносинах, поліпшиться система освіти й виховання. У молоді буде менше споживацьких настроїв, посилиться роль моральних цінностей.
Такі самі ідеї розвиває Тоффлер і в книжці "Передбачення і пе-редумови" (1983). Щоправда, тут він особливу увагу звертає на формування різних структур "інформаційного суспільства". "Інформаційне суспільство", за Тоффлером, є гетерогенним, неоднорідним. Ця гетерогенність "передбачає обмін інформацією на якісно новому рівні, який відрізняється від гомогенної інформації традиційного масового суспільства".
У праці "Зрушення влади. Знання, багатство і насильство на порозі XXI століття" (1990) Тоффлер майбутнє зв'язує з побудовою "цілісної гуманної цивілізації". Перехід до неї відбудеться через "революцію влади", яку Тоффлер називає однією з найважливіших революцій. Він визнає, що досі вчені аналізували перетворення у техніці, суспільстві, навколишньому середовищі, культурі і не приділяли уваги владі, а саме вона є рушійною силою багатьох інших перемін.
Основним фактором "революції влади" є знання. Саме їх розвиток і поширення, що охопили все світове співтовариство, стали вибуховою хвилею, яка спричинила всі сучасні процеси. Аналізуючи події, що відбуваються у сучасному світі, автор прогнозує їх розвиток, спираючись на американський досвід. І "цілісна цивілізація майбутнього" - це теж поширення на всі країни досвіду США.
Майбутнє суспільство Тоффлер наділяє багатьма рисами, що їх уже розглядали інші футурологічні концепції. Але особливо детально він аналізує проблему інформатизації суспільства, яка досліджувалась і в попередніх його працях. Він підкреслює, що знання, інформаційна революція загрожують фінансовій владі більше, ніж профспілки. Той, хто контролює знання, контролюватиме владу.
Прогнози майбутнього розробляв і французький економіст Жан Фурастьс. За Фурастьє, НТР знімає проблему класової боротьби і забезпечує автоматичне вирішення всіх соціальних проблем завдяки утворенню "суспільства споживання", так званої третинної цивілізації, де переважатиме сфера послуг. Фурастьє критикує ортодоксальну політичну економію за її статичність і наголошує на необхідності опрацьовування прогнозів, орієнтації на майбутнє. Це майбутнє він зв'язує з технічним прогресом, економічним зростанням. У книжці "Цивілізація 1995 року" (1970) він пише, що життя нації не можна поліпшити зарахунок революційного переділу національного багатства. Цю мету здатний забезпечити тільки економічний прогрес, який створить "цивілізацію дозвілля". Він, як і інші футурологи, виділяє в розвитку суспільства кілька стадій і наголошує, що в "суспільстві дозвілля" станеться перехід до "четвертинної цивілізації", де основною метою стане отримання знань. Але він змушений визнати, що творча праця й там буде привілеєм еліти, а не мас.
Дальша еволюція концепцій технологічного детермінізму зв'язана з новим етапом НТР, який розпочався на межі 80-х pp. У науковій літературі його називають "реіндустріально-ресурсозберігаючим". Новий етап НТР знову породив зливу футурологічних прогнозів. З'явилися концепції "телематичної", "мікроелектронної", "кабельної", "інформаційної" революцій, які усувають необхідність революції соціальної. Значного поширення набула, зокрема, теорія "інформаційного суспільства". Її прихильники вважають, що інформатика радикально змінить становище людини в суспільстві. В "інформаційному суспільстві" розвинуті інформаційні системи даватимуть змогу безконфліктно вирішувати всі проблеми.
Деякі західні економісти вбачають прообраз "інформаційного сус-пільства" в Японії, котра досягла значних успіхів у багатьох сферах електроніки. Деякі теоретики зв'язували майбутнє із соціалізмом.
Так, американський соціолог К. Келлі заявляв про зміну характеру власності, зміну мети виробництва заради прибутку і настання "гуманістичного соціалізму", щоправда, в далекому майбутньому . Шведський дослідник І. Гальтунг писав, що і США і СРСР розвиваються у "післяреволюційне комуністичне суспільство". Дж. Гелбпейт у праці "Економіка і суспільна мета" розробив концепцію "нового соціалізму", який у нього виступає як реформована в "євпокомуністичному дусі" американська економіка.
Американський економіст П. Дракер проголошував "пенсійне фондовий соціалізм". При цьому він посилався на К. Маркса, який зв'язував соціалізм із власністю робітників на засоби виробництва. А в США вона становить понад 35% - це пенсійні фонди. Отже, США заявляє Дракер, - "перша справді соціалістична країна".
Проблема майбутнього - складна і багатогранна. Крім теорій, які виникають в рамках так званих ортодоксальних напрямів, з'явились альтернативні ідеї суспільного розвитку. У них наголос усе більше переноситься з відносин між людьми і багатством, на відносини між людьми у найширшому розумінні. Це концепції "якості життя", "етики розвитку", "екорозвитку", "соціального розвитку". Вони включають не лише економічні, а й соціальні, політичні, психологічні та інші аспекти.
Зрозуміло, що майбутнє суспільство в характеристиці футурологів має "мозаїчний" характер. Фактично йдеться тільки про створення в уяві футурологів окремих "картин майбутнього", про своєрідне "винайдення майбутнього". Як писав англійський фізик і футуролог, лауреат Нобелівської премії Д. Габор: "Майбутнє не можна передбачити, але його можна винайти". Проте на деякі тенденції суспільного розвитку футурологи вказують цілком правильно.
Loading...

 
 

Цікаве