WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Соціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми - Курсова робота

Соціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми - Курсова робота

практичні рекомендації з постановки технічної пропаганди, ставились проблеми технічної культури 9, с. 319 .
У 1990 році вийшов збірник праць М.Бухаріна "Путь к социализму". У цей збірник увійшли праці 1925-1928 років. На наш погляд, це - ключовий період з точки зору розкриття творчого потенціалу М. Бухаріна, що став у той час провідним теоретиком та ідеологом партії.
Серед праць, присвячених соціально - економічній проблематиці, слід відзначити доповідь "Уроки хлебозаготовок, шахтинского дела и задачи партии" та "Заметки экономиста".
У цій останній статті М.Бухарін під виглядом критики троцькізму піддав критиці сталінську політику. У цій статті розкрито характерні риси ідеології і практики сталінізму, показано можливі наслідки некомпетентного втручання в хід соціально - економічного розвитку суспільства 10, с.336-366 . М.Бухарін обґрунтував можливість продовження будівництва соціалізму на шляху нової економічної політики.
Слід виділити також збірку праць М.Бухаріна "Этюды", видану у 1932 році і репринтно перевидану у 1988 році. У ній містяться праці, присвячені розвитку науки, техніки, літератури і мистецтва 12, с. 20 -30 .
Заслуговують на увагу також "Тюремные рукописи" М.Бухаріна, опубліковані у 1996 році. Вони були написані М.Бухаріним під час перебування у слідчому ізоляторі в 1936 - 1937 роках.
Рукописи М.Бухаріна виявив у Президентському архіві американський вчений С.Коен. Праця видана у двох томах. Том 1 - "Социализм и его культура". У ньому автор протиставляє соціалістичний гуманізм тоталітарним режимам, як фашизму, так і сталінізму, і виступає за гармонійний розвиток особистості 11, с. 44-70 . Том 2 - "Философские арабески" присвячений проблемам філософії. На думку російського дослідника А.Огурцова, це остання спроба створити несталінський образ марксистської філософії 50, с. 7 .
Другою групою джерел є праці партійних діячів, присвячені М.Бухаріну. Серед них варто відзначити праці В.І.Леніна. Це статті "Криза партії", "Ще раз про профспілки, про поточний момент і про помилки тт. Троцького і Бухаріна". Написані вони під час профспілкової дискусії 1921 року. В.І.Ленін дав різко негативну характеристику позиції М.Бухаріна під час профспілкової дискусії , назвавши її "верхом розпаду ідейного" і "повним розривом з комунізмом" 15, с. 230 . Ці статті носять полемічний характер.
У відомому "Листі до з'їзду" Ленін більш об'єктивно підійшов до характеристики М.Бухаріна як політичного діяча. Він вказував позитивні риси і заслуги Бухаріна, але водночас звертав увагу і на недоліки, яких йому слід позбуватися 13, с. 327-338 . В.Ленін назвав Бухаріна найціннішим теоретиком партії, але разом з тим зазначав, що його теоретичні погляди з дуже великим сумнівом можуть бути віднесені до цілком марксистських, бо в ньому є щось схоластичне 13, с.330 . Однак, зважаючи на молодий вік М.Бухаріна, ці недоліки можуть бути подолані.
Своєрідним джерелом з проблеми є праця іншого більшовицького вождя - Л.Троцького "Портреты революционеров". Троцький був ідеологічним противником Бухаріна, тому його твір носить необ'єктивний, упереджений характер. Зокрема, у цьому творі зазначено: "Розвертаючись у зворотньому напрямі, зліва направо, Бухарін весь час знаходиться у стані тривоги, котра є результатом нечистої теоретичної совісті" 16, с. 174 .
Наступною групою джерел є мемуари. Зокрема, спогади дружини
М.Бухаріна Анни Ларіної були опубліковані в журналі "Знамя" під назвою
"Незабываемое". Вона торкається в основному періоду 30-х років. У творі подано детальний опис закордонного відрядження М.Бухаріна у 1936 році і подій, пов'язаних з його арештом у 1937 році. Анна Ларіна була свідком цих подій, тому її свідсення заслуговують на увагу 18, с. 109 -164 .
Досить цікавим, на наш погляд, джерелом з проблеми є мемуари відомого письменника Іллі Еренбурга "Люди, годы, жизнь". Автор ще з шкільних років був добре знайомий з М.Бухаріним. Автор звернув увагу на період навчання М.Бухаріна в гімназії, його діяльність у 30-х роках, подав опис судового процесу 1938 року над М.Бухаріним, на якому був особисто присутнім 19, с. 166 -167 .
Наступною групою джерел є постанови партійних органів, що стосуються М.Бухаріна. Вони вміщені у збірнику документів "Коммунистическая Партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и Пленумов ЦК".
У документах, вміщених у цьому збірнику, відображено перипетії внутріпартійної боротьби, у яких брав участь М.Бухарін, та його переміщення по службі.
Особливої уваги заслуговують матеріали лютнево-березневого Пленуму ЦК ВКП(б) 1937 року, надруковані в журналі "Вопросы истории" 1992 року. Тут відображено хід Пленуму, виступи М.Бухаріна та його противників 1, с.3 -37 . Цей Пленум прийняв рішення про виключення М.Бухаріна з ВКП(б).
Таким чином, далеко неповний аналіз документів і матеріалів дає підстави стверджувати про те, що в них досить повно та різносторонньо відображено життя та діяльність М.Бухаріна, його різноманітні погляди, а особливо у сфері соціально-економічного розвитку СРСР.
Багатогранна історіографія життя і діяльності М.Бухаріна, на нашу
думку, може бути поділена на такі два етапи: по-перше, це торкається періоду з
кінця 30-х до кінця 80-х років; по-друге, з кінця 80-х років до наших днів.
Варто зазначити, що радянські історики 30-х початку 80-х років багато
вилили бруду, засуджували діяльність і соціально-економічні погляди М.Бухаріна. Вони вважали, що Бухарін утворив так званий "правий ухил", протиставляючи себе "генеральній лінії" партії.
Праць, спеціально присвячених М.Бухаріну, у вище вказаний період в радянській історіографії не було. Були тільки згадки в енциклопедіях, узагальнюючих працях. Так, радянські історики кінця 30-х-50-х років зараховували М.Бухаріна до ворогів радянської влади і Комуністичної партії.
Вслід за сумнозвісним "Коротким курсом історії ВКП(б)", радянські історики повторювали, що вже з 1918 року М.Бухарін був запеклим ворогом Радянської влади і займався шкідництвом у 20-х роках. Зокрема, у "Большой советской энциклопедии", в томі 34 наголошується, що "М.Бухарін утворив "правий ухил" з метою повалення Радянської влади і реставрації капіталізму, діючи як агент іноземних розвідок " 20, с. 365 .
Варто відзначити, що під час "хрущовської відлиги" з'явилась надія на реабілітацію М.Бухаріна. Однак цього не сталося. М.Хрущов у доповіді про культ особи Сталіна засудив погляди М.Бухаріна та його прихильників: "Політична лінія бухарінців ... по суті вела до реставрації капіталізму, до капітуляції перед світовою буржуазією" 3, с. 14 .
Після цього в узагальнюючих працях, хоча і давались характеристики М.Бухаріна як прихильника куркульства та противника індустріалізації, але він вже не обвинувачувався в тероризмі і шпигунстві. Ім'я Бухаріна продовжує залишатисьоб'єктом офіційного посоромлення.
Так, у багатотомному виданні "Всемирная история" у томі ІХ зазначалось: "Проти політики партії і уряду виступила антипартійна група М.Бухаріна і О.Рикова. ЇЇ учасники заявили, що вихід з труднощів
Loading...

 
 

Цікаве