WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Соціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми - Курсова робота

Соціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми - Курсова робота

неправильною політикою цін, із величезним розривом цін на зерно 10, с. 352 .
Далі М.Бухарін зазначав, що народне господарство СРСР занадто централізоване 10, с. 365 . Це часто приводить до бюрократичних перепон.
М.Бухарін у статті "Заметки экономиста" вказував також на небезпеку бюрократичного переродження гігантського апарату, що призведе до його відчуження від народних мас 10, с. 366 .
У цій статті Бухарін критикував з великою пристрастю троцькістські
перегини. В той час троцькізм був уже розгромлений . Як зазначає О.Лаціс,
"троцькісти" - лише псевдонім, прийом автора статті. Справжній його противник - Сталін 48, с. 142 .
Після публікації статті "Заметки экономиста" на сторінках газет розгорнулась кампанія боротьби з "правим ухилом". Сталін, зокрема так висловився про цю статтю: "Для нас ... не підлягає сумніву, що "Заметки экономиста" є антипартійна еклектична стаття, розрахована на уповільнення темпу розвитку індустрії 48, с. 59 .
Проти "правого ухилу" розгорнула широку кампанію преса. Повсюди організовувались збори і мітинги із засудженням його прихильників 29, с. 272 .
М.Бухарін направив у Політбюро дві замітки, в котрих відмічав, що нові заходи означають нову лінію, відмінну від лінії ХV з'їзду 29, с. 170 .
Чутки про суперечки в Політбюро поширились в партії і за її межами. Сталін прийняв заходи для ослаблення позицій Бухаріна. Розгорнута в Комінтерні боротьба проти "правих" була направлена проти нього.
М.Бухарін у свою чергу вів переговори з одним із лідерів "лівої опозиції" Каменєвим про спільну боротьбу проти Сталіна. Ці переговори ні до чого не привели. Троцькісти опублікували запис розмови Бухаріна з Каменєвим. Тому про цю розмову стало відомо Й.Сталіну. 3 лютого 1929 року відбулось об'єднане засідання Політбюро ЦК і Президії ЦКК. У резолюції , прийнятій на засіданні, засуджувалась поведінка М.Бухаріна. як фракційний акт: "Тепер ясно для всіх, що т. Бухарін і його прихильники не відмовились від своїх розбіжностей з ЦК партії 5, с. 446 . Боротьба, що не вийшла за апаратні рамки, наближалась до розв'язки. Цією розв'язкою став Квітневий 1929 року об'єднаний Пленум ЦК і ЦКК. Цей Пленум проходив з 13 по 23 квітня 1929 року. Пленум був присвячений "правому ухилу" у ВКП(б).
У своїй промові на Пленумі Бухарін відкинув звинувачення в організації "правої опозиції": "Ви нової опозиції не одержите! Ви її мати не будете! І ні один з нас ніякої "нової" опозиції очолювати не буде!" 8, с. 254 .
Окрім цього, М.Бухарін зазначав також, що сталінське керівництво відступило від рішень XV з'їзду ВКП(б) і тепер проводить зовсім інший курс, спрямований на розрив з селянством.
Слід зауважити, що у "правому" ухилі обвинувачувалась Голова Ради Народних Комісарів О.Риков і профспілковий лідер Томський. Під тиском Сталіна Пленум засудив Бухаріна і Томського. У резолюції Пленуму говориться: "Засудити погляди групи Бухаріна, Рикова. Томського ... як несумісні з генеральною лінією партії і співпадаючи в основному з позицією правого ухилу. Зняти тт. Бухаріна і Томського із займаних ними посад ("Правда". Комінтерн, ВЦРСПС і попередити їх, що у випадку найменшої спроби з їх боку порушити постанови ЦК ... вони будуть негайно виведені із складу Політбюро" 6, с. 436 .
Група Бухаріна одержала поразку і була змушена примиритись з "генеральною лінією". Аналізуючи причини поразки Бухаріна, американський історик С.Коен зазначав, що впливові партійні діячі надали перевагу "практичному політику" Сталіну перед м'яким, зануреним в теорію Бухаріним 45, с. 393 .
Італійський історик Боффа наголошував, що бухарінці були політично слабкими, вони не були об'єднані і навіть у вирішальні місяці 1928-1929 років не виступали єдиним фронтом 23, с. 308 . Сам Бухарін не мав хватки вождя і не представляв себе в цій ролі.
Таким чином, економічні погляди М.Бухаріна пройшли еволюцію від "лівого комунізму", який він сповідував у 1919-1920 роках,до обстоювання ідей непу. Основою непу М.Бухарін рахував ринкові відносини, на яких і мала базуватись радянська економіка. М.Бухарін виступав за збалансований розвиток сільського господарства і промисловості.
Щодо сільського господарства, то М.Бухарін говорив, що магістральним шляхом його розвитку є кооперація. Він виступав проти форсованої колективізації, за розвиток індивідуального селянського господарства. М.Бухарін вважав неп тимчасовою, перехідною стадією, яка, проте, триватиме довгий час. Перехід до планової економіки, на думку М.Бухаріна, буде тривалим процесом і йтиме "черепашачим" темпом.
Сталінське керівництво в кінці 20-х років взяло курс на форсовану індустріалізацію і колективізацію. У протистоянні 1929 року між бухарінцями і сталіністами перемогли останні.
Висновки
Вивчення літератури і узагальнення матеріалу дало нам змогу показати об'єктивний, цілісний, правдоподібний портрет Миколи Івановича Бухаріна і висвітлити його соціально-економічні погляди.
Бухарін був комуністом. Ще навчаючись у гімназії, він ступив у РСДРП. Брав участь у нелегальній роботі. За це М.Бухарін був тричі заарештований, і протягом 1911-1917 років перебував за кордоном. Брав також активну участь у грудневому збройному повстанні 1917 року в Москві. Після приходу більшовиків до влади займав відповідальні посади в партійному апараті.
М.Бухарін розвивав ленінське вчення про перехід до соціалізму через нову економічну політику. Він вважав неп універсальною стадією, через котру повинні пройти усі соціалістичнікраїни.
Сталінській концепції форсованої індустріалізації, колективізації і пограбування селянства Бухарін протиставив свою. Її суть полягала в тому, що в економіці повинен панувати ринок і його закони. Індустріалізацію слід починати з легкої промисловості і проводити її еволюційним способом, але не стрибкоподібно. Важливо також розвивати сільське господарство, бо, як підкреслював Бухарін, розвиток промисловості залежить від сільського господарства і навпаки.
Магістральним напрямком розвитку сільського господарства М.Бухарін вважав кооперацію. Однак, він мав на увазі, що держава повинна сприяти також і розвитку індивідуального селянського господарства, від якого залежить постачання країни зерном.
М.Бухарін виступав проти репресивних заходів у сільському господарстві. Він рахував, що куркулів треба витісняти за допомогою економічних методів, а не засобами силового тиску.
Як вважав М.Бухарін, у кінцевому підсумку переможе соціалістична планова економіка. Однак, шлях до неї буде тривалим і важким.
У кінці 20-х років сталінське керівництво взяло курс на форсовану
індустріалізацію і колективізацію.
М.Бухарін та його прихильники потерпіли поразку. Перемогла сталінська концепція. Бухарін змушений був примиритись з нею і публічно "покаятись". В кінці 30-х років він потрапив під прес сталінських репресій.
Варто зазначити, що правдивість діяльності М.Бухаріна у 20-х - 30-х роках ХХ ст., особливо під час тоталітарного режиму, подавалась сфальсифіковано і перекручено. І тільки під час перебудови в СРСР стало можливим неупереджено і
Loading...

 
 

Цікаве