WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Соціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми - Курсова робота

Соціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми - Курсова робота

теоретичний аналіз двохкласового суспільства, питання про суперечності, що виникають в ході суспільного розвитку, зокрема, про тенденції до переродження робітничого класу 8, с. 78 .
М.Бухарін у цій доповіді вважав неп тимчасовим, перехідним періодом, який можна подолати не розгромом крамниць, а зростаючою. потужністю державної промисловості 8, с. 79 .
У цій доповіді М.Бухарін сформулював питання про різні типи соціалізму 8, с. 80 . Тут було враховано національні особливості різних країн. тому і відправні пункти розвитку соціалізму різні, і проміжні форми, через котрі пройде розвиток соціалізму аж до перетворення його в світову комуністичну систему, теж будуть дуже різноманітні 8, с. 81 . Отже, Бухарін вважав, що існують різні шляхи побудови соціалізму у різних країнах.
Щодо СРСР, то М.Бухарін виходив із того, що програма соціалістичного будівництва повинна бути єдиною для всіх частин народного господарства. Поскільки він трактував соціалізм у місті як зростаючий автоматично через державну промисловість, постільки основної уваги вимагав розвиток непу в селі, що йшов через укріплення взаємозв'язку промисловості із сільським господарством на базі ринку, кооперації і економічного змагання з капіталістичним укладом 53, с. 95 .
У статті "Новое откровение о советской экономике или как можно погубить рабоче-крестьянский блок. К вопросу об экономическом обосновании троцкизма" (1925 року), М.Бухарін піддав критиці економіста Преображенського, який був прихильником троцкізму. Бухарін довів, що з позицій Преображенського витікає підрив і розорення соціалістичної
промисловості і всього народного господарства в цілому 8, с. 103 .
Преображенський пропонував викачування коштів із сільського господарства. М.Бухарін зазначав, що він пропонує зарізати курку, що несе золоті яйця 8, с. 103 . М.Бухарін довів, що троцькістські теорії тиску на селянство і викачування коштів із села можуть привести до розриву з селянством.
Слід звернути увагу також на доповідь М.Бухаріна "О новой экономической политике и наших задачах", виголошену на зборах активу Московської парторганізації 17 квітня 1925 року. У ній поставлено питання про співвідношення між робітничим класом і селянством, між державною промисловістю і сільським господарством 8, с. 122 . У ній Бухарін зазначав, що смисл непу полягає у вивільненні тих господарських факторів, які раніше не могли діяти, бо були закриті на ключ "воєнного комунізму" 8, с. 125 . Так, у селянина раніше всі лишки відбирали, його особистий стимул господарювання був підрізаний. Тому зупинився і товарообіг. Отже, неминуче повинна була стояти і промисловість. У промисловості було відкрито фактор особистої зацікавленості, коли перейшли до відрядної оплати праці 8, с. 126 .
М.Бухарін вважав, що найбільш глибокий смисл нової економічної політики заключається в тому, що вперше було відкрито можливість взаємодії різних господарських сил, різних господарських факторів, на основі чого і виходить господарський ріст 8, с. 126 .
Отже, при непі Радянська влада використовувала господарську ініціативу селян, дрібних виробників і навіть буржуа і разом з тим ставила їх на службу соціалістичної промисловості. Шляхом введення відрядної оплати праці було поставлено на службу соціалізму індивідуалістичні стимули відсталих прошарків робітників 48, с. 317 .
М.Бухарін зазначав, що якщо раніше вважалось, що можна зразу досягти планового господарства, то тепер ці уявлення змінились 8, с. 128 . Тепер державне господарство різними шляхами, конкуруючи із залишками приватного капіталу через ринкові відносини, поступово збільшувало свою економічну потужність і поступово, через ринок, втягувало приватновласницькі елементи у свою власну організацію 8, с. 128 . Приватних капіталістів слід витісняти конкуренцією, економічною боротьбою 52, с. 77 .
М.Бухарін зробив висновок, що перехід до планового господарства буде тривалим процесом 8, с. 128 . Він наступить лише в результаті тривалої економічної боротьби із залишками приватного капіталу 52, с. 78 .
Однак, як зазначали радянські історики, тут М.Бухарін не враховував фактор часу при будівництві соціалізму. Його концепція була розрахована на тривалий період мирного розвитку. Але, як відомо історія не відвела СРСР багато часу мирного розвитку. Треба було швидкими темпами будувати промисловість, налагоджувати випуск озброєнь, бо наближалась війна. В цьому і полягає помилка М.Бухаріна.
Далі М.Бухарін зазначає, що основна мета - планове господарство. Потрібно зробити ряд поступок селянству. Але головний ворог -дрібнобуржуазна стихія, яку можна подолати в союзі із концесійним капіталом
8, с. 103 . Кооперація є найважливішою ланкою.
Розглянемо таке важливе питання, як ставлення М.Бухаріна до селянства. Він вважав, що хоча селянське господарство є індивідуалістичне і дрібнобуржуазне, але без його посилення не обійтись. Навпаки. його підйом є необхідною умовою зростання індустрії 8, с. 27 .
Ця теза висунута М.Бухаріним у статті "Новый курс экономической политики" (1929 року). Обов'язковою умовою переходу селянства до соціалізму у відповідності з ленінським кооперативним планом був підйом рівня культури селянських мас, їх свідомості, здійснення цілої культурної революції, без котрої, ну думку В.Леніна, не було б можливим повне кооперування.
Бухарін вважав, що дрібне селянське господарство слід залучити до
соціалізму лише еволюційним шляхом на основі економічної зацікавленості 40, с. 66 .
Програма М.Бухаріна, підтримана Сталіним, говорила, що війна з селянством приведе до негативних як економічних, так і політичних наслідків. Тому розвиток економіки країни необхідно базувати на союзі зселянством, забезпечуючи селянам можливість підвищення продуктивності 26, с. 200 .
Будучи раніше запеклим прибічником чистоти "пролетарської диктатури, М.Бухарін став у своїх працях вживати терміни "робітничо-селянська влада", "робітничо-селянський союз". Він же разом з М. Калініним був ініціатором кампанії по оживленню діяльності сільських Рад, що проходила в середині 20-х років 29, с. 252 .
Разом з тим Бухарін підкреслював, що "диктатура пролетаріату" супроводжується прихованою або більш-менш відкритою боротьбою між організуючою тенденцією пролетаріату та товарно-анархічними тенденціями селянства 9, с. 120 . Тобто селянське господарство, що носило дрібнотоварний індивідуальний характер, погано вписувалось у радянську планову економіку.
А тому рівновага між містом і селом, на думку М.Бухаріна, можлива лише за умови, якщо державний примус (вилучення хлібних залишків, натуральний податок) фундований економічно: держава поставляє селу сільськогосподарські машини, штучні добрива, електричну енергію, отже, мова йде про еквівалентний обмін між селом і містом.
Великого значення М.Бухарін надавав технічній революції, котра змінить консервативні форми господарства і дасть потужний поштовх до оновлення сільськогосподарського виробництва 9, с. 122 . Тобто, електрифікація промисловості, створення могутньої транспортної мережі в корені
Loading...

 
 

Цікаве