WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Сучасний монетаризм. Економічне вчення М.Фрідмена. Внесок радянських вчених у розвиток економічноі теорії ХХ ст. (Кондратьєв, Канторович) - Контрольна робота

Сучасний монетаризм. Економічне вчення М.Фрідмена. Внесок радянських вчених у розвиток економічноі теорії ХХ ст. (Кондратьєв, Канторович) - Контрольна робота

допомогою штучного впливу, то відповіддю стане зростання цін, а не зайнятості.
Фрідмен доходить висновку, що немає потреби в регулюванні рівня зайнятості. Інфляційно-бюджетна та фіскальна спрямованість кейнсіанської політики стимулювання зайнятості призводить до ви-тискування ринкової економіки, скорочення приватного сектора, перерозподілу доходів на користь соціальної сфери, а головне, не сприяє вирішенню проблеми зайнятості. Тому слід допустити такий рівень безробіття, який забезпечуватиме використання ринку праці як стабілізатора кон'юнктури, забезпечуватиме оптимальний рівень заробітної плати.
На думку Фрідмена, рівень заробітної плати взагалі не підлягає державному регулюванню. Її розміри має встановлювати ринок залежно від кон'юнктури. Відтак необхідно скасувати закони про мінімальну заробітну плату і заборонити профспілкам втручатися в процес її формування. У періоди криз відбуватиметься скорочення заробітної плати, що у поєднанні зі зростанням безробіття сприятиме зниженню цін і стимулюватиме вихід із кризи. Отже, заробітна плата також стане своєрідним стабілізатором ринкової рівноваги.
Таким чином, основні рекомендації Фрідмена випливають з його постулату, що подолати інфляцію можна лише з допомогою політики стримування - "реструктивної політики". Зменшення державних витрат сприятиме скороченню дефіциту державного бюджету, обмежить приріст грошової маси, уповільнить темпи інфляції. Це призведе до звуження попиту, отже, зросте безробіття. Однак постійне затухання темпів інфляції зменшить інфляційні очікування, пожвавить ділову активність і рівень безробіття почне знижуватись.
На думку Фрідмена, функції держави не повинні обмежуватися "швидким реагуванням" з допомогою ставки процента та дотацій на прояви дестабілізації, оскільки дефіцитне фінансування та штучне стимулювання попиту розбалансовує фінансову систему. Стратегічною лінією має бути курс на скорочення державної участі в перерозподілі національного продукту. Основне завдання держави - не допускати коливань грошової маси, підтримувати стабільний темп її приросту.
Отже, основним фактором економічної рівноваги в суспільстві, за Фрідменом, є стабільна, контрольована динаміка пропозиції грошей. Цей фактор розглядається як основа внутрішньоекономічної політики. Дослідження національної економіки як ланцюга світової господарської системи М. Фрідмен здійснював з позиції визнання її "самонастроюваною" системою, якій потрібний часовий та економічний простір.
Фрідмен виходив з концепції відкритості економіки, що реалізується через торгівлю, інвестування, обмін технологіями та інші напрямки зовнішньої діяльності, обстоював принцип застосовності законів національного ринку до міжнародного середовища.
Відтак можна сказати, що Мілтон Фрідмен екстраполював висновки своєї монетарної доктрини на всі складові економічного розвитку, доводячи, що закони грошового обігу не визнають кордонів, діють в усьому ринковому просторі.
Соціальна сфера, за Фрідменом, не мусить бути пріоритетним напрямом діяльності держави. Індивідуалізм і свобода передбачають нерівність. Фрідмен захищає індивідуалізм і засуджує "соціальний компроміс", "колективне планування" та інші форми "сповзання до соціалізму" .
Він підкреслює, що стабільна економіка забезпечує високий рівень життя, у суспільстві, але кожен громадянин повинен сам дбати про те, щоб одержати свою частку суспільного продукту.
Монетаристська теоретична конструкція знайшла відображення в теоріях нового напрямку сучасної економічної думки - "раціональних очікувань" та "економіки пропозиції.
ВНЕСОК РАДЯНСЬКИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК
ЕКОНОМІЧНОІ ТЕОРІІ ХХ ст. (КОНДРАТЬЄВ, КАНТОРОВИЧ)
На рубежі 20 - 30 років почала формуватись ідея про необхідність роз-робки політичної економії соціалізму, а у другій половині 30 - х і далі вона набула все більш конкретних обрісів. Предметом дослідження політичної екномії соціалізму була дійсно важлива теоретична проблема, якій приділя-ли велику увагу в 20 - 30 -х роках і багато західних економістів. Суть її по-лягала в з`ясуванні того, чи може ефективно функціонувати центрально-керована система і, якщо це можливо, в яких конкретних формах економіч-них відносин ця система мала бути втілена.
Майже в цей період почав працювати Микола Дмитрович Кондратьєв
(1892 -1938) р.р.
Світову славу і визнання принесли йому праці "До питання про поняття економічної статики, динаміки і кон`юктури", "Великі цикли економічної кон`юктури", "План і передбачення".
У коли интересів М.Кондратьєва є проблема економічної динаміки. Він висунув вимоги ринкової перевірки методів державної політики. Його програ-ма була зорієнтована на підтримку міцних сімейних трудових господарств, здатних стати основою економічного підйому в країні.
У праці "До питання про поняття економічної статики, динаміки і кон`юктури"(1924 р.) М. Кондратьєв сформулював принципи нового на той час напряму дослідження - економічної динаміки, визначив її зміст.
У цій праці Кондратьєв формулює свій план дослідження, який грунтується на виділенні двох якісно різнорядних груп процесів: з одного боку - зворот-них, хвилеподібних, з іншого - незворотних, еволюційних. Виділив періоди коливань економічної активності: сезонні (три с половиною роки), торго-вельно - промислові (7 - 11 років), а також великі цикли кон`юктури (50 - 60 років). Така класифікація, яка сьогодні є загальноприйнятою, у той час ще тількі здобувала визнання.
М.Кондратьєв побудував односекторну модель економічного росту, призначену для аналізу і прогнозування довгострокової динаміки макро-показників.
Таким чином, заслугою Кондратьєва є те, що він застосував у своїх працях методологічні прийоми економіко - математичного аналізу.
Проблеми, порушені у працях Кондратьєва щодо планування є не меньш актуальними нині, ніж у 20 - тірокі. І хоч наука про планування просунулась уперед,проте основи закладені у працях Кондратьєвапро створення макро-економічної теорії наукового планування і прогнозування, є життєвими і нині.
Великий внесок в економічну науку зробив також Канторович Леонід Віталієвич , який народився у 1912 році в Петербурзі. Ще в далекі 30 - ті ро-ки він розпочинав свій шлях економіста.
Першим і разом з тим етапним науковим результатом була розробка у 1938 році. Він запропонував новий метод, який пов`язаний із застосуванням "розв`язувальних множників".
У відомій книзі "Математичні методи організації планування виробниц-тва" (1939 р.) він заклав основи теорії оптимального виробничого плануван-ня і лінійного програмування. Саме у той час учений вперше сформулював задачу складання плану і системи цін як взаємолежних компонентів неде-лимої двоєдності.
Оригинальний підхід вченого залишився майже непоміченим, але у 50-х роках він надрукував книгу "Економічний розрахунок найкращого використан-ня ресурсів". Він застосував свою теорію лінійного програмування для дос-лідження широкого кола проблем планування.
Ще у 50 - х роках Л.Канторович пропонував оптимальну оцінку капита-ловкладеньдля планового періоду розраховувути з позицій теорії двоєдності. Він дав ЇЇ економічне пояснення і показав значення у господарському управ-лінні. Це був науково обгрунтований підхід до визначення єдиного народогос-подарського економічного нормативу ефективности використання капіталь-них вкладень, який набагато випередив свій час. У 1964 році Канторович був обраний дійсним членом академії наук СРСР.
У своїх працях Л.Канторович дав перші формулювання і виклав метод розв`язання задач оптимального конструювання виробничо - технічної частини економічної системи. З часом ним була розроблена теорія розв`язання таких задач.
ЛІТЕРАТУРА
1. Архипов Б.В. , Романова О.Н.
Історія економічних вчень М. Союз 1998 р.
2. Корнійчук Л.Я. , Титаренко Н.О.
Історія економічних вчень
3. Мешко І.М.
Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та
американської економічної думки Київ. Вища школа. 1994 р.
4. Юхименко П.І., Леоненко П.М.
Історія економічних учень Київ. Знання - Прес 2000 р.
Loading...

 
 

Цікаве