WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Економічна інтеграція та глобалізація у світовій економічній думці - Реферат

Економічна інтеграція та глобалізація у світовій економічній думці - Реферат

розвитку глобальної економіки. У своєму дослідженні процесу глобалізації теоретик звертається до соціо-економічного аналізу місця різних регіонів у глобальному економічному та інформаційному просторі. Згідно із М.Кастельсом, процес глобалізації не є однозначним: деякі регіони (наприклад, Тихоокеанський) активно залучаються у глобальний економічний обмін, і одночасно інші великі регіони (Африка) виключаються із глобальної системи. Ділове підприємство, включене у мережеві обміни, стає основним фактором інформаційної економіки. М.Кастельс детально досліджує трансформації організаційної структури капіталістичного підприємства. М.Кастельс вважає, що у 1970-х роках почалися якісні зміни в організації виробництва і ринків у глобальній економіці. Ці зміни відбувалися під впливом як мінімум трьох факторів. Звичайно, першим фактором соціолог вважає досягнення інформаційної технології, другим - необхідність ділових організацій реагувати на все більш невизначене швидкоплинне зовнішнє середовище, а третім фактором є перегляд трудових відносин, що передбачає економію трудових затрат і введення автоматизованих робочих місць. М.Кастельс розглядає зміни у виробництві і управлінні підприємством, спрямовані на створення гнучкої організаційної структури, здатної брати участь у мережевих міжфірмових обмінах. У зв'язку з цим для М.Кастельса важливим є огляд організаційної структури бізнесу в Південно-Східній Азії. Корпоративні конгломерати Японії, Південної Кореї, Китаю є прикладом ефективної роботи міжфірмових ділових мереж. М.Кастельс робить висновок про те, що традиційний підхід до організації як до автономного агента ринкової економіки повинен бути заміненим концепцією виникнення міжнародних мереж фірм і субодиниць фірм як базової організаційної форми інформаціонально-глобальної економіки.
Використовуючи широкий статистичний та історіографічний матеріал, М.Кастельс робить деякі узагальнення, які стосуються трансформації зайнятості на порозі інформаційного суспільства. Він вважає, що не існує систематичного структурного співвідношення між поширенням інформаційних технологій та еволюцією рівня зайнятості у цілому в економіці. Також традиційна форма роботи (повний робочий день, чітко визначені посадові обов'язки) повільно, але розмиваються. Таким чином відбувається індивідуалізація праці у трудовому процесі.
Використано матеріали джерела 4
Погляд на конфлікт цивілізацій, спрогнозований С.Хантінгтоном
Використано матеріали джерела 5
Доробок С.Хантінгтона є актуальним для теми реферату, тому що цей вчений досліджує принципи та шляхи взаємодії цивілізацій, народів у сучасному світі. Його твердження про можливий конфлікт цивілізацій є спірним, хоча група науковців погоджується із таким варіантом розвитку подій.
Головна ідея С.Хантінгтона містить деякі неоднозначності. Ніде не стверджуючи, що світ у майбутньому очікує якесь згуртування країн і народів за цивілізаційнною (культурною) ознакою, С.Хантінгтон, проте, заявляє, що протиріччя і конфлікти між цивілізаціями приходять на зміну старим видам протиріч і конфліктів. Водночас, акцентуючи увагу на нових, цивілізаційних коріннях майбутніх конфліктів, американський професор не відмовляється й від їхніх старих коренів: "Найпростіше двопідхідне розмежування країн, які є найбільш впливовими в світових справах та найбільш суттєвими для розуміння і наділення сенсом світової політики, на бідні й багаті або демократичні і недемократичні може частково допомогти, але лише частково... Я ... висуваю гіпотезу про те, що ... конфлікт між цивілізаціями прийде на зміну ідеологічним та іншим формам конфліктів в якості форми глобального конфлікту, що переважає... Лінії розлому між цивілізаціями це і є лінії майбутніх фронтів".
Отже, твердження С.Хантінгтона виразно вказують, що він розглядає цивілізації як сторони майбутніх протиріч і конфліктів. А протиріччя, конфлікти між цивілізаціями як сторонами можуть бути, якщо тільки охоплюється вся сукупність аспектів культури. Бо, якщо має місце конфлікт, мотивований одним чи лише декількома цивілізаційними розходженнями (з усієї великоїмножини таких розходжень), то, як показує історичний досвід, це не є конфлікт між цивілізаціями, тому його слід кваліфікувати як такий, що має лише цивілізаційне ''підфарбування''.
Звернемося тепер до причин, які на доказ своєї теорії наводить С.Хантінгтон. Відмінності між цивілізаціями він називає не просто реальними, а найбільш суттєвими. Американський учений вважає, що внаслідок посилення взаємодії між народами різних цивілізацій відбувається піднесення цивілізаційної самосвідомості, поглиблення розуміння відмінностей між цивілізаціями та суспільством у рамках цивілізацій, а також загострення розбіжностей і ворожості, що входять углиб історії або, принаймні, сприймаються як такі. Це є другою причиною конфліктів.
Третю причину конфліктів американський учений вбачає у послабленні держави як джерела ідентифікації людей. Роздвоєння ролі Заходу у світовій історії С.Хантінгтон вважає четвертою причиною майбутнього протистояння цивілізацій. На його думку, Захід перебуває на піку своєї могутності, а незахідні цивілізації повертаються до власних коренів.
Менша підлеглість змінам культурних розходжень в порівнянні з економічними та політичними розглядається С.Хантінгтоном як п'ята причина того, що конфліктогенність набуває цивілізаційного обличчя. Адже внаслідок цього конфлікти, обумовлені культурними розходженнями, складніше розв'язати чи звести до компромісу. Шостою причиною еволюції конфліктогенності С.Хантінгтон вважає посилення економічного регіоналізму. Він наводить приклади цього явища для Європи, Південної та Центральної Америки, Середнього та Далекого Сходу. Згідно з його міркуваннями, успіх економічного регіоналізму закріплює усвідомлення належності до однієї цивілізації. Причому економічний регіоналізм може бути успішним тільки в разі, якщо він корениться в спільності цивілізації.
Хоча глобалізація і покликана об'єднувати народи і цивілізації, доведена можливість виникнення зовсім протилежної ситуації, коли інтеграційні процеси спричинять конфлікти між окремими цивілізаціями або їхніми угрупованнями.
Використано матеріали джерела 5
Додатки
Динаміка частки локальних цивілізацій у населенні
світу і у світовому економічному продукті*
Цивілізації Частка населення світу під політичним контролем цивілізації Частка цивілізації у світовому економічному продукті
1900 р. 1920 р. 1970 р. 1995 р. 1950 р. 1970 р. 1992 р.
Західна
Православна
Ісламська
Китайська
Індійська
Японська
Латиноамериканська
Африканська
Інші
44,3
8,5
4,2
19,3
0,3
3,5
3,2
0,4
16,3
48,1
13,9
2,4
17,3
0,3
4,1
4,6
0,7
8,6
14,4
10,0
13,0
22,8
15,2
2,8
8,4
5,6
5,5
13,1
6,1
15,9
24,0
16,4
2,2
9,3
9,5
3,5
64,1
16,0
2,9
3,3
3,8
3,1
5,6
0,2
1,0
53,4
17,4
4,6
4,8
3,0
7,8
6,2
1,7
1,1
48,9
6,2
11,0
10,0
3,5
8,0
8,3
2,1
2,0
*Тойнби А. Постижение истории, с. 411
Перелік використаних джерел
1. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. - М.: Логос, 2002.-254с.
2. Ю.Яковець. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і перспективи взаємодії цивілізацій у ХХІ столітті// Економіка України,-2000, -№3, с. 8-17.
3. Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2002. - 480.
4. http://www.sociology.ru/forum/00-3-4abramov-eng.html
5. http://www.niss.gov.ua/book/Goncharenko/Nadia.htm
Loading...

 
 

Цікаве