WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Економічні ідеї в соціальних утопіях А Сен-Сімона, Ш.Фур'є і Р.Оуена. Економічно-математичні концепції В.Дмитрієва та Є.Стуцького - Контрольна робота

Економічні ідеї в соціальних утопіях А Сен-Сімона, Ш.Фур'є і Р.Оуена. Економічно-математичні концепції В.Дмитрієва та Є.Стуцького - Контрольна робота

економічну ефективність цих двох протилежних за своїм характером ринкових структур, вивчати "необмежену" і "недосконалу" конкуренцію. Висновки Дмитрієва - необмежена конкуренція несе економіці додаткові витрати, тобто додаткові суспільні витрати від утрат виробництва, надлишки запасів, недовантаження потужностей або надмірної реклами. Вони лише частково компенсуються споживчим прибутком від цін, менших, чим монопольні. При пануванні монополії народне господарство в цілому нічого не втрачає: що береться понад необхідні витрати в споживачів, то надходить у виді надмірно високого прибутку в розпорядження монополіста. Навпроти, уся сума, що переплачується споживачем понад необхідні витрати виробництва при пануванні вільної конкуренції, пропадає для народного господарства безвісти, витрачаясь на покриття непродуктивних витрат, тобто таких, витрата котрих "не збільшує загальної суми користі або задоволення". Це підриває, на думку Дмитрієва, класичне положення, що вільна конкуренція забезпечує найбільшу продуктивність існуючих засобів виробництва. Роль товарних запасів /як вважає учений, ізнеминучістю утворюваних кожним товаровиробником в умовах необмеженої конкуренції/ він порівнює з посиленим озброєнням держав у мирний час. Накопичення надлишків товарних запасів є результат боротьби конкуруючих виробників, кожний із який у своїх діях керується правильним господарським розрахунком. Утворюється, що "невидима рука", усупереч твердженням багатьох економістів, аж ніяк не забезпечує узгодженості в діях виробників товарів. Звідси, робить висновок Дмитрієв, накопичення надлишків товарних запасів призводить до нестійкості рівня виробництва і в остаточному підсумку -надвиробництву. У дослідженні цінності і конкуренції Володимир Карпович широко використовував математичні методи аналізу: матиматизуя теорію Рікардо, він склав систему лінійних рівнянь, що надалі, вже в 20-і роки і пізніше, стала прообразом міжгалузевого балансу - найважливішого в наші дні інструмента вивчення економічних пропорцій, - і моделі "витрата-випуск". Сучасники Дмитрієва винятково високо оцінювали його дарування, відзначали значущість його внеску у світову науку, були упевнені, що "в історії економічної теорії йому забезпечене почесне місце"."... У небагатій скарбниці "чистої економії" додалася одна нова теорема, теорема Володимира Карповича Дмитрієва", - відзначав проф. Н.Н.Шапошніков. І усе ж одне з найважливіших досягнень Володимира Карповича відзначено не було. Мабуть, і самий автор не міг на самому початку сторіччя припустити, яке практичне застосування може знайти запропонована їм при математизації теорії Рікардо система лінійних рівнянь. Для нього це був усього лише інструмент, необхідний "побічний" продукт дослідження цінності. Лише в 20-і роки економісти стали розуміти, що ця система являє собою прообраз міжгалузевого балансу. Основи такого балансу були розроблені багато пізніше американським економістом російського походження В.В.Леонтьевим. Отримавша назву "витрата-випуск", його модель принесла автору Нобелевську премію. (1973р.).
На Заході інтерес до робіт Дмитрієва проявився в 60-і роки. Починаючи з першої статті, опублікованої в 1961 р. А.Ноувом і А.Цауберманом ("Воскреслий російський економіст" 1900), з'явилися дослідження творчості російського вченого, найбільше обгрунтоване з них утримується у вступній статті до англійського видання "Економічних нарисів". Зусиллями А.Ноува, А.Цаубермана, Д.М.Нуги ім'я і творчість В.К.Дмитрієва стали відомі західному читачу. У 1968 р. його книга була переведена на французьку мову. Рівн через сімдесят років після видання "Економічних нарисів" у Росії побачив англійський переклад цієї книги. У дуже детальній науковій передмові Кембріджського університету Д.М.Нуті даний докладний аналіз як основних теоретичних позицій Дмитрієва, так і їхньої значимості для розвитку сучасної економічної науки, осмислення процесів, що відбуваються в економіці до кінця XX сторіччя. (Читач може познайомитися з перекладом у додатку до дійсного видання). Як підкреслював англійський професор, Дмитрієв передбачив і дуже точно сформулював цілий ряд положень і технічних прийомів, що складають істотну частину сучасної економічної науки. Далі, - відзначає Нуті, - Дмитрієв створив надзвичайно оригінальний варіант теорії конкуренції - "дуже своєчасний внесок в область, у якій дослідження зайшли в безвихідь". І сама спроба "органічного синтезу" теорії цінності і граничної корисності, здійснена Дмитрієвим, служить, за словами англійського економіста, дуже важливим нагадуванням про значимість цілого ряду аспектів теорій цін і розподіли, що ігноруються сучасною наукою. Як бачимо, "Економічні нариси" В.К.Дмитрієва являють собою чудовий приклад: надається, звернувшись до праць великих попередників, до питань, ними піднятим, але не розкритим, до рішень, на думку багатьох, спірним і навіть суперечливим, можна внести цінний внесок у науку. Більш того, знайти підходи і рішення, що набагато випереджають свій час. Навіть саме, декілька змінене, назва праці Володимира Карповича в англійському перекладі говорить про це. Це вже не нариси теорій Рікардо, Курно і граничної корисності.
У довіднику "Who's Who in Economics (1770 - 1986), складеним відомим істориком економічної думки Блаугом, В.К.Дмитрієв зайняв по праву місце серед видатних економістів" усіх часів і народів. Дослідження В.К.Дмитрієва зіграли величезну роль у формуванні російської школи політичної економіки, визначили багато в чому спрямованість наукових праць ряду економістів більш пізнього часу. Не тільки його книги, але і статті в економічних часописах високо цінувалися сучасниками. У них учений звав до створення нових оригінальних теорій, до відмови від догматичного сприйняття спадщини попередників, підтримував новаторство молоді. Його роботи підняли планку так високо, що сучасники, усвідомлюючи новаторство його поглядів далеко не завжди могли оцінити всю їхню глибину і значимість. Найбільшою мірою ідеї Володимира Карповича послужили економіко-математичному напрямку як російської, так і західної науки. Саме "Економічні нариси" стали фундаментом, на якому в 20-і роки виростила перша у світовій науці теорія економічного росту Г.А.Фельдмана; відзначені в шістдесяті роки державних премій роботи В.С.Немчинова і В.В.Новожилова; праці Нобелевських лауреатів Л.В.Канторовича і В.В.Леонтьева.
Здається, що і теперішнє покоління вчених знайде в роботах Дмитрієва чимало ідей, спроможних розбудити думку дослідника, важливих для пізнання процесів, що відбуваються в сучасної Росії.
В другому десятилітті XX в. з оригінальними концепціями в області "чистої теорії" виступав київський економіст Євген Євгенович
Loading...

 
 

Цікаве