WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → 1. Економічна думка К.Русі. 2. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі і його характеристика. 3. Теорія “конвергенції” та ї - Реферат

1. Економічна думка К.Русі. 2. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі і його характеристика. 3. Теорія “конвергенції” та ї - Реферат

людей на всій земній кулі і в усіх їхніх відносинах".
Формування асоціації відбуватиметься створенням промислових угруповань на базі існуючих капіталів та виробництв. Це буде об'єднання промисловців, торговців, банкірів, фермерів, робітників і вчених.
Сен-Сімон підкреслює, що "національну асоціацію" потрібно розглядати як "промислове підприємство", усі члени якого працюють задля однієї мети.
Шлях до колективізму сенсімоністи бачили у скасуванні закону про успадкування власності і поступовій передачі права на спадок державі. Промисловість також із рук приватних підприємців поступово має перейти у власність держави.
Рівність, якої вимагали сенсімоністи, вони бачили, головне, у розподілі за працею в інтересах розвитку суспільного виробництва.
Водночас сенсімоністи розуміли й необхідність суспільних фондів споживання, сподіваючись, що частину прибутку, яка має рентну природу, за соціалізму будевикористано для задоволення "загальних потреб нового суспільства".
Сенсімоністи передбачали, що для розвитку соціалізму важливе значення матимуть великі централізовані банки, зростатиме роль кредиту й централізації підприємств як основи централізованого економічного керівництва з тим, щоб пристосувати виробництво до споживання, чого не може зробити конкуренція.
У вченні сенсімоністів закладено основи майже всіх конструктивних ідей соціалізму XIX ст.
Основним змістом праць Шарля Фур'є є ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості й рівності. Він негативно ставився до революцій, які "грабують багатих, щоб збагатити інтриганів", але, на його думку, капіталізм, в основу якого покладено приватну власність, що породжує конкуренцію, анархію і соціальну нерівність, потребує обов'язкового реформування.
Вихід він бачить у запровадженні суспільної власності на засоби виробництва.
Економічною основою майбутнього ладу Фур'є вважає суспільну власність на засоби виробництва, але трактує її досить оригінальне.) Державними засадами організації суспільства він поступається на користь об'єднань, що перебуватимуть між собою у товарних відносинах. Власність усуспільнюється не державою, а окремими товариствами - фалангами, які і стають реальними власниками. Але і в фалангах Фур'є зберігається приватна власність. Вона визначає пропорції розподілу продукту, хоч і не впливає на виробництво, що функціонує в суспільній формі. Хазяїном виробництва є весь колектив фаланги, він управляє виробництвом, планує спільну діяльність.
Роберт Оуен був одночасно і теоретиком, і практиком. Він виступав за створення нового суспільства за допомогою просвітительства й законодавства.
В основу його програми покладено теоретичну систему, провідною ідеєю якої є формування соціального середовища, сприятливого для ефективної праці та всебічного розвитку людини. Оуен проголошує, що людина - продукт середовища і що змінити її можна, лише змінивши середовище, в якому вона існує. Це одна з головних ідей теорії та практики Оуена.
Оуен запевняє, що за допомогою виховання та законодавства, яке відповідає названим ним принципам, можна створити нове суспільство, позбавлене будь-яких проблем. З цією метою з власної ініціативи він створює спілки банкірів та підприємців, проводить з ними "виховну роботу", закликаючи до свідомої перебудови соціального середовища, але, звичайно, зазнає тільки поразки.
У поняття соціального середовища він включає й економічні основи організації суспільного виробництва. Оуен стверджує, що для перебудови економічного середовища потрібно насамперед знищити приватну власність і прибуток, забезпечити еквівалентний обмін товарами за їхньою вартістю, замінити гроші "бонами праці", що стануть справжнім еквівалентом цінності.
Оуен намагається теоретично обгрунтувати структуру прогресивної економічної системи майбутнього. Він виходить з аналізу суперечностей господарської системи капіталізму і, слушно (в цілому) визначивши їхню природу, наголошує, що формування нового економічного середовища полягає в тім, щоб позбутись цих суперечностей, ліквідувавши їхню основу - приватну власність.
3. Теорія "конвергенції" та її суть
З теоріями соціальної трансформації капіталізму тісно зв'язана теорія конвергенції. Термін "конвергенція" перекладається як "наближення", "зближення". У природознавстві він означає виникнення в процесі еволюції у відносно далеких груп організмів однакових рис у будові і функціях унаслідок їхньої життєдіяльності за схожих умов навколишнього середовища. Зарубіжні економісти й соціологи застосовували цей термін до аналізу явищ суспільного життя. Вони стверджували, що капіталізм і соціалізм під впливом сучасного індустріального розвитку набувають спільних рис, зближуються, зливаються в якесь "змішане суспільство". Воно не буде ні капіталістичним, ні соціалістичним, а втілюватиме переваги обох систем.
З обгрунтуванням теорії "конвергенції" у 50-х pp. XX ст. виступили економісти й соціологи П. Сорокін (США), Р. Арон (Франція), В. Бакінгем (США). Значного поширення теорія набула у 60-х pp., завдяки працям таких учених, як У. Ростоу (США), Ян Тінберген (Голландія), П. Дракер (США), Дж. Гелбрейт (США) та інші.
Як і розглянуті теорії "індустріального" і "постіндустріального суспільства", теорія "конвергенції" не є якоюсь цільною науковою гіпотезою. Її автори користуються різними аргументами на захист своєї позиції, по-різному описують "змішане" суспільство.
Ідею конвергенції поширювали на всі сфери суспільного життя, але її засадною частиною є економічне й технологічне обґрунтування конвергенції.
Широкої популярності набув технологічний варіант "конвергенції" Дж. Гелбрейта. Майбутнє індустріальної системи він зв'язував з конвергенцією двох систем. Ніщо, зазначав Гелбрейт, не дає змоги краще заглянути в майбутнє індустріальної системи, ніж встановлення факту конвергенції. Злиття двох систем відбувається внаслідок розвитку однакової технологічної структури виробництва. У праці "Нове індустріальне суспільство" Гелбрейт писав, що "сучасна індустріальна техніка підпорядковується певному імперативу, який виходить за рамки ідеології". Саме він диктує вимоги суспільству. Відмінності між країнами, що перебувають на вищому щаблі індустріалізації, якими б великими вони не були за номенклатурою, під впливом власних потреб індустріальної техніки і зв'язаної з нею організації виробництва зменшуються дедалі більше.
Неминучість "конвергенції" Гелбрейт пояснював тим, що великі масштаби сучасного
Loading...

 
 

Цікаве