WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Економічні теорії західноєвропейської соціал-демократії - Реферат

Економічні теорії західноєвропейської соціал-демократії - Реферат


Реферат на тему:
Економічні теорії західноєвропейської соціал-демократії
o Виникнення й сутність ревізіонізму
o Європейський соціал-демократичний рух і його представники
o Ліворадикальний напрямок європейської соціал-демократії
Виникнення ревізіонізму, батьком якого став Едуард Бернштейн (1850-1932), тісно пов'язане зі складними процесами становлення й розвитку монополістичної стадії капіталізму. Хід науково-технічного прогресу за капіталізму, породжуючи різні тенденції, потребував підвищення освітнього й культурного рівня трудящих, диктував необхідність пошуку ефективних форм стимулювання праці. Наприкінці XIX ст. в розвинених країнах Європи з'явилася можливість використання в інтересах пролетаріату громадянських прав і свобод, парламентаризму, преси та ін.
У1899 p. E. Бернштейн, ортодоксальний марксист у минулому, опублікував книгу "Проблеми соціалізму та завдання соціал-демократії", яка була концентрованим виразом усіх поправок до К. Маркса та перегляду його вчення, тобто ревізіонізму. "Подальший розвиток і вдосконалення марксистського вчення, - писав Е. Бернштейн, - має починатися з його критики". Усе, що буржуазні економісти висунули на той час проти марксизму, зібрано ним у чітку систему поглядів, ядром якої був реформізм. Перегляд методологічних засад марксового вчення Е. Бернштейн почав з концепції історичного матеріалізму, в якій бачив недооцінку й заперечення активної ролі практичної діяльності людей. На його думку, усе, чого досягли К. Маркс і Ф. Енгельс, було зроблено не завдяки гегелівській діалектиці, а всупереч їй. Революційному руху Е. Бернштейн протиставив еволюційний розвиток, спрямований на поступовий перехід до нового суспільства.
Ревізію економічної теорії марксизму вчений почав з трудової теорії вартості. Він стверджував, що категорія вартості в К. Маркса втратила будь-яке конкретне значення й перетворилася на розумову конструкцію. Е. Бернштейн висунув теорію "економічної вартості", що являла собою синтез трудової теорії вартості та вчення про граничну корисність. Двоїстий характер економічної вартості визначається, з одного боку, корисністю (споживною вартістю, потребою), а з другого - вартістю витрат виробництва (трудовою вартістю). Слід зазначити, що Е. Бернштейн на відміну від своїх прихильників захищав марксизм від спроб ототожнювати погляди К. Маркса та Ф. Лассаля, а також К. Маркса та Д. Рікардо в питаннях заробітної плати. Е. Бернштейн проаналізував фактичне зростання рівня життя значної частини пролетаріату на початку XX ст. й передбачав настання "періоду добробуту", заперечуючи як абсолютне, так і відносне погіршення стану робітників. Факти розвитку акціонерної форми капіталу та збільшення кількості дрібних акціонерів він протиставив марксовому закону капіталістичного нагромадження, стверджуючи, що вони є свідоцтвом децентралізації та демократизації капіталу. Ці процеси вели до збільшення кількості власників, зростання добробуту робітничого класу та, як наслідок, до подолання класових конфліктів буржуазного суспільства.
Справедливо відзначаючи тенденцію до виробничої залежності великого та дрібного бізнесу, Е. Бернштейн стверджував, що велике виробництво не тільки не розорює дрібне й середнє, а й само може процвітати тільки разом з ними. Можливість подолання анархії виробництва він пов'язував зі створенням трестів і картелів, широким застосуванням кредитної системи, удосконаленням систем зв'язку та інформації, розширенням світового ринку. Імперіалізм учений трактував як вступ до нової соціальної фази, для якої характерне мирне, поступове переростання капіталізму в соціалізм. Е. Бернштейн стверджував, що як форма історичного розвитку в умовах культурного суспільства революція неефективна й безплідна. Він протиставив їй реформаторську діяльність у рамках капіталізму. Метою соціал-демократичного руху було проголошено визволення профспілок і кооперації від усіх законодавчих обмежень, захист праці, соціальне законодавство та обмеження прав щодо розпорядження капіталістичною власністю. Перехід до соціалізму Е. Бернштейн розглядав як широкий розвиток виробничих і споживчих товариств. Останні повинні були зменшити прибутки торгового капіталу, а профспілки - прибутки промисловців.
Стосовно проблеми шляхів переходу до соціалістичного суспільства теоретики соціал-демократії розділилися на ревізіоністів і ортодоксів, тобто прихильників К. Маркса та Ф. Енгельса. Серед ортодоксів у західноєвропейській соціал-демократії кінця XIX - початку XX ст. слід виокремити Карла Каутського (1854-1938). Його теоретичні погляди мали складну еволюцію. На початку своєї діяльності він перебував під впливом мальтузіанства, лассальянства, а такі його
праці, як "Економічне вчення Карла Маркса" (1886) та "Аграрне питання" (1899), були значним внеском у захист і розвиток теорії марксизму. У 1899 p. K. Каутський виступив проти ревізіонізму з книгою "Бернштейн і соціал-демократична програма. Антикритика", проте він не підтримував марксистів у питанні перетворення суспільства. К. Каутський передбачав і обґрунтовував епоху соціальних революцій, однак завоювання влади він сприймав як досягнення парламентської більшості.
З початку Першої світової війни К. Каутський став лідером центризму в міжнародному масштабі, солідаризувавшись із гаслом "громадянського миру" під час війни й засуджуючи будь-які думки про соціалістичну революцію та практичні революційні дії. Дослідження імперіалізму він почав з невідповідності в розвитку промисловості й сільського господарства, відставання останнього, яке спонукало промислово розвинені країни ставати на шлях підкорення й захоплення відсталих аграрних країн для перетворення їх на джерело сировини для своєї промисловості та ринок збуту своєї продукції. Імперіалізм, на думку К. Каутського, - це колоніальна політика великих держав, які прагнуть монополізувати частину світового ринку шляхом завоювання аграрних країн. Він аналізував промисловий капітал і вивезення товарів, хоча вже помітними були тенденції панування фінансового капіталу та вивезення капіталу. К. Каутський стверджував, що подолати імперіалістичну політику можна методами вільної торгівлі й мирної демократії, залишаючись у рамках
Loading...

 
 

Цікаве