WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Економічні теорії неолібералізму - Реферат

Економічні теорії неолібералізму - Реферат

англо-американського лібералізму була поведінка господарюючого суб'єкта на ринку, його адаптація до зміни умов недосконалої конкуренції. У німецькому ордолібералізмі увага акцентувалася на підтримці конкурентного ладу, який сам по собі диктує параметри економічної поведінки.
3. У сфері економічної політики англомовний лібералізм відійшов від розробки та прийняття конкретних економіко-політичних рішень, визнавав переважно монетарні важелі впливу на економіку шляхом регулювання грошово-кредитної сфери. Німецький неолібералізм, навпаки, велике значення приділяв взаємозв'язку економічної теорії та політики, розглядав різні типи активної господарської політики (стабілізаційної, кон'юнктурної, структурної, соціальної).
4. Роль держави в ринковому просторі англомовний неокласичний лібералізм розглядав як її природну реакцію на погіршення умов конкуренції, економічний спад тощо. Німецький неолібералізм вбачав економічні функції держави в постійному стимулюванні конкуренції, розширенні конкурентного простору в умовах певної структури виробництва, кон'юнктури ринку, соціальних пріоритетів, які постійно змінюються.
Саме тому для означення англомовного неолібералізму частіше вживається термін "нованеокласика" (див. тему 16). Тут докладніше розглянемо німецький варіант неолібералізму.
Вихідним пунктом неоліберальних пошуків концепції ідеального економічного ладу стало вчення В. Ойкена про два типи економічних систем: "центрально-керованого господарства", або примусової економіки, і "мінового господарства", або ринкової економіки. Основу цього вчення становить аналіз елементарних господарських форм - поділу праці, власності, координуючого механізму, домашнього господарства, підприємства, економічних інститутів держави та ін. Критерієм розмежування ідеальних типів економічних систем є механізм координації взаємодії господарських одиниць, процес прийняття економічних рішень. Іншим критерієм класифікації є особливості генезису економічного ладу, згідно з яким вирізняються природно зростаючий і законодавчо встановлений лад. У німецькому неолібералізмі велика увага приділялася також двом типам економічної політики - політиці ладу та політиці процесу. Політика ладу - це комплекс довгострокових заходів, спрямованих на створення рамкових умов функціонування економіки, їх законодавче та правове оформлення, контроль за їх дотриманням і своєчасне внесення коректив з боку держави. Політика процесу являє собою комплекс заходів щодо безпосереднього впливу на господарську діяльність через фінансову стабілізацію, структурні й соціальні зрушення, у тому числі перерозподіл доходів і вирішення проблеми добробуту.
Багато хто на Заході вважає, як і В. Репке, що соціальне ринкове господарство - це не що інше, як певний серединний "третій шлях", що пролягає між капіталізмом і соціалізмом та веде однаковою мірою до свободи й соціальної справедливості. Таке формулювання не позбавлене певного ідеологічного протистояння, тому наведемо визначення А. Мюллер-Армака, наведене в його книзі "Управління економікою та ринкове господарство" (1964). Він писав: сенс соціального ринкового господарства полягає в тому, що принцип свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання. "Соціальне вирівнювання" вирішує проблему однобічного ринкового утворення доходів частково за допомогою соціальних витрат держави, але переважно завдяки здійсненню певної податкової політики. Соціальне ринкове господарство аж ніяк не ідентичне вільній ринковій економіці, яка виконує функцію вирівнювання, згладжування гострих соціальних відмінностей і конфліктів. Основними елементами структури соціального ринкового господарства є такі:
o конкурентний лад, який базується на приватній власності на засоби виробництва;
o ринок як координуючий механізм і регулятор господарської діяльності;
o домашні господарства, промислові, сільськогосподарські, банківські, торговельні та інші підприємства як суб'єкти господарювання;
o держава, яка за допомогою політики зміцнення конкурентного ладу забезпечує й контролює загальні умови функціонування ринкової системи та сприяє соціальному вирівнюванню.
Цільовою настановою соціального ринкового господарства є завдання досягнення високого рівня добробуту для переважної більшості членів суспільства в умовах економічної свободи на основі конкурентного ладу. З цього погляду концепція соціального ринкового господарства є поки що найбільш науково обґрунтованим і доведеним на практиці синтезом лібералізму й державного регулювання в інтересах соціально-економічного прогресу.
Список використаної літератури
1. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. - К.: Хагар-Демос, 1993. - 785 с.
2. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1995. - 352 с.
3. Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.; Пер. с англ. - М.: Алгон, 1994. - Т. 1. - 333 с.
4. Туган-Барановский М. И. Социализм как положительное учение. - Пб., 1918.
5. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации. - М.: Экономика, 1989. -496 с.
6. Усоскин В. М. "Денежный мир" Милтона Фридмена. - М.: Мысль, 1989. - 174 с.
7. ХансенЭ. Экономические циклы и национальный доход: Пер. сангл. -М.: Изд-во иностр. лит., 1959. - 760 с.
8. Харрод Р. К теории экономической динамики: Пер. с англ. - М.: Изд-во иностр. лит., 1959.-212 с.
9. Хеше П. Экономический образ мышления: Пер. сангл. - М.:Новости, 1991. - 702 с.
10. Хикс Дж. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Под ред. Р. М. Энтова. - М.: Прогресс, 1993. -488 с.
11. Эклунд К. Эффективная экономика: Шведская модель: Пер. со швед. - М.: Экономика, 1991. -352 с.
12. Ядгаров Я. С. История экономических учений. - М.: Экономика, 1996. - 249 с.
Loading...

 
 

Цікаве