WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Економічне вчення меркантилізму - Реферат

Економічне вчення меркантилізму - Реферат


Реферат на тему:
Економічне вчення меркантилізму
o Історичні умови виникнення меркантилізму
o Визначальні ознаки теорії та практики меркантилізму
o Особливості розвитку ідей меркантилізму в європейських країнах
Починаючи з XIV ст. в економіці передових країн Західної Європи натуральне господарство витіснялося товарно-грошовими відносинами, умовою господарського життя ставав товарний обмін. Багатство - як приватне, так і національне - стало виражатися тепер не сукупністю натуральних благ і послуг, що належали феодалам, а грошима, тобто загальним еквівалентом товарної економіки. Основним предметом економічної думки пізнього середньовіччя стали гроші, а сила держав почала вимірюватися безпосередньо їх грошовими ресурсами. Ця епоха характеризується швидким збільшенням лихварського та купецького капіталу, джерелом яких є сфера обігу.
Великі географічні відкриття (наприкінці XV ст.) помітно позначилися на економічному житті європейських держав:
o збільшились обсяги зовнішньої торгівлі, яка набрала міжконтинентального характеру;
o розширились ринки збуту продукції, яку виробляли європейські країни;
o європейські ринки забезпечувалися дешевою продукцією та сировиною завдяки створенню промислових і сільськогосподарських мануфактур у колоніях;
o великі поклади дорогоцінних металів на американському континенті стали надбанням європейських держав.
На основі узагальнення зазначених економічних процесів у країнах Європи на початку XV ст. виникло економічне вчення меркантилізм (від ісп. mercante - купець), основні постулати якого є результатом не теоретичного аналізу, а опису явищ економічного життя та їх класифікації. Меркантилізм емпірично встановив ряд закономірностей епохи первісного нагромадження капіталу, визначив сферу обігу як вирішальну для нагромадження багатства. Як економічне вчення меркантилізм є обґрунтуванням економічної політики держави. Спочатку це вчення відігравало вторинну роль щодо вже існуючих методів збагачення держави, а з розвитком своєї економічної доктрини (особливо в XVII ст.) почало справляти вирішальний вплив на економічну політику.
У цілому для теорії меркантилізму характерні такі риси:
o предметом дослідження є виключно сфера обігу;
o гроші розглядаються як найвища й абсолютна форма багатства;
o нагромадження багатства у грошовій формі можливе лише за умови прибутковості зовнішньої торгівлі чи безпосередньо у процесі видобутку дорогоцінних металів;
o вороже ставлення до конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках;
o ідеологія активного державного втручання в економічне життя. Виходячи з того, що меркантилізм виник спершу як економічна
політика держави (передусім протекціоністська) і лише з часом набрав характеру теоретичних настанов, визначимо основні риси подібної державної політики.
1. Запровадження державної регламентації зовнішньої торгівлі: сприяння імпорту дешевої сировини; встановлення високого ввізного мита на промислові товари; заохочення експорту готової продукції.
2. Державне регулювання внутрішнього виробництва й ринку: надання привілеїв і монопольних прав у виробничій і торговельній діяльності; регламентація чисельності та кваліфікації робітників, а також цін, стандартів якості та умов виробництва продукту.
3. Сприяння збільшенню чисельності населення з метою підтримки низького рівня заробітної плати.
4. Недостатня увага до розвитку сільськогосподарських галузей.
5. Виправдання колоніальної експансії.
6. Абсолютна монополізація сфери зовнішньої торгівлі.
В еволюційному розвитку меркантилізм пройшов два етапи:
o ранній, або монетаризм (XV ст.);
o зрілий, або розгорнута меркантилістська система (XVI - початок XVIII ст.).
Різке збільшення товарообігу зовнішньої та внутрішньої торгівлі наштовхнулось у XIV-XV ст. на реальну перешкоду - обмеженість існуючих запасів дорогоцінних металів (золота й срібла). За таких обставин країни, які мали природні родовища дорогоцінних металів, були багатшими від сусідів. Іспанія та Португалія стали наймогутнішими країнами Європи в XVI ст. саме за рахунок найбільших запасів "стратегічних" металів, отриманих від колонізованих територій. Це посилювало впевненість суспільства в тому, що приріст грошового запасу країни є джерелом збільшення національного багатства.
Ототожнення багатства з грошима стало основою економічної доктрини іспанської держави. Провідний ідеолог іспанського монета-ризму Хуан де Маріана (1536-1624) на початку XVII ст. вимагав заборонити будь-яку зовнішню торгівлю, крім вивезення іспанських товарів у обмін на іноземну золоту монету. Така політика примусового виключення Іспанії зі світової торгівлі призвела менш ніж через століття до суттєвої затримки економічного розвитку країни.
Раціональний зміст монетаризму найповніше розкрив італійський банкір Б. Даванзатті (1529-1606) у праці "Читання про монету" (1582). Метафорично порівнюючи монету з кров'ю економічного організму, він наголошував, що будь-яке багатство можна обернути на гроші. Таким чином, ранній меркантилізм - це не примітивне ототожнення багатства із грошима, а відкриття сутнісного зв'язку між товарами й послугами та грошима, які дають змогу порівнювати цінності. Італійський економіст виокремлював також функції міри вартості та засобу обігу як властивості грошей, що роблять їх потрібними для суспільства.
Прикладом практичного застосування монетаристської доктрини є Англія. Саме ця країна породила основний елемент монетаризму - систему грошового балансу. Вважаючи найбільшим злом відплив з країни золота й срібла, закон 1381 р. забороняв вивозити гроші за кордон, а борги іноземним державам мали повертатися за рахунок англійських товарів. Будь-який іноземний купець, який продав свою продукцію в Англії, на отримані гроші повинен був купувати товари англійського
Loading...

 
 

Цікаве