WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст. - Реферат

Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст. - Реферат


Реферат
на тему:
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х pp. XIX ст.
Карл Генріх Маркс (1818-1883) Народився в Трірі в сім'ї адвоката. Після закінчення гімназії 1835 p. вступає до Боннського університету, згодом навчається в Берлінському університеті на юридичному факультеті, який закінчує 1841 p., отримавши вчений ступінь доктора філософських наук. У січні 1842 p. Маркса запросили до Кельна очолити "Рейнську газету". Саме тоді він знайомиться з Фрідріхом Енгельсом, який цілком поділяє погляди Маркса на проблеми соціально-економічного розвитку.
Фрідріх Енгельс (1820-1895) народився у Бремені в сім'ї фаб-риканта. Не закінчивши гімназії, 1838 р він був змушений працювати в Бременському торговому домі, але постійно займався самоосвітою. З 1839 р. його статті з проблем робітничого класу друкує журнал "Телеграф".
З 1841 р. Енгельс відбував військову службу в Берліні і там примкнув до лівогегельянців. Однак уже 1842 р. порвав з ними, уважаючи, що політичного реформаторства недостатньо для перебудови суспільства, необхідна соціальна революція. Він починає активну літературну діяльність у "Рейнській газеті", хоча на той час уже живе в Манчестері й працює в торговому домі свого батька.
1843 р. прусський уряд закриває "Рейнську газету" і висилає Маркса з країни. Він виїздить у Париж, де засновує разом з Арнольдом Руге новий журнал "Німецько-французький щорічник". У світ вийшов лише один номер щорічника (1844 р.). У ньому було викладено погляди Маркса та Енгельса на державу, право, релігію.
Водночас Маркс і Енгельс беруть участь у роботі революційних груп у Парижі. Паризький період відіграв вирішальну роль у житті
Маркса та Енгельса, вони стали на шлях професійної революційної діяльності.
Спільною рисою ранніх наукових праць Маркса та Енгельса було намагання поєднати нове філософське бачення світу із соціальною теорією, довести необхідність зміни суспільного ладу. У вступі до "Критики гегелівської філософії права" Маркс пише, що актуальність теорії зумовлюється потребою в ній суспільства і що ця теорія може перетворитись на грізну силу, як тільки вона оволодіє масами. Ця теза стала визначальною для дальшого творчого пошуку. У подальшому Маркс та Енгельс поставили собі за мету обгрунтувати власні революційні погляди за допомогою економіко-теоретичного дослідження закономірностей розвитку суспільства.
Економічні ідеї наявні вже в ранніх працях Маркса та Енгельса. Висновки, які роблять автори, підкорено одній меті - довести, що економічний розвиток капіталістичного суспільства призведе до його краху, а революційні перетворення є необхідними для прискорення цього процесу.
У "Німецько-французькому щорічнику" було опубліковано статтю Енгельса "Нариси до критики політичної економії" (1844), в Якій він розглядає буржуазну політичну економію від меркантилізму до Сміта, Рікардо, Мальтуса, Мак-Кулоха, Мілля, як науку, що захищає капіталізм, побудований на приватній власності.
Енгельс писав, що за умов існування приватної власності не мають сенсу категорії "національне багатство" та "національна економіка", бо в суспільстві все підкорено інтересам власника. Монополія приватної власності є причиною криз та зубожіння, протистояння у виробництві, на ринку та в суспільстві. З усуненням приватної власності буде вирішено проблему суперечностей, починаючи з конкурентної боротьби і до боротьби класів.
У цій праці Енгельс розглянув питання приватної власності, вартості, ціни, конкуренції і монополії як її породження, заробітної плати та ін. Хоч його погляди на ці економічні категорії ще не були підтверджені теоретичними викладками, але вони суттєво різнилися від визначень інших економістів.
Праця Маркса "Економічно-філософські рукописи 1844 року" не призначалась до друку, але була важливим етапом становлення його економічних поглядів. У ній Маркс звернувся до проблеми відносин між працею та капіталом, яку визнав за головну в суспільних відносинах. У цьому контексті він розглядає капітал як накопичену чужу працю. Усі форми доходів, що існують у суспільстві, мають експлуататорську природу. Лише заробітна плата є результатом зусиль найманого робітника, але її капіталіст намагається постійно зменшити, користуючись своєю монополією на власність щодо засобів виробництва.
Основу життя суспільства Маркс убачає в матеріальному виробництві, форма якого зумовлюється формою власності. За капіталізму - це власність на засоби виробництва й робочу силу. Розвиток приватної власності в такій формі веде до її загибелі, а отже, до зміни існуючого ладу.
В "Економічно-філософських рукописах" Маркс стверджує, що досі політекономія як наука захищала існуючий лад, відповідала його потребам. Нині її предметом мають стати відносини між працею та капіталом.
Дві праці, написані Марксом та Енгельсом спільно (1844-1846), демонструють єдність їхніх поглядів на економічні закономірності та перспективи розвитку капіталізму. Це "Святе сімейство" та "Німецька ідеологія". Будучи філософськими по суті, вони містять ряд висновків щодо детермінованості суспільного устрою панівною формою власності. Маркс і Енгельс стверджують, що капіталізм сам створює свого руйнівника в особі пролетаріату, місія якого полягає у знищенні приватної власності, і буржуазна "політична економія, що приймає відносини приватної власності за людяні та розумні, безперервно впадає в протиріччя з основною передумовою - приватною власністю"', тобто еволюція форм зв'язується з розвитком продуктивних сил суспільства. Звідси випливає висновок, що суспільний поділ праці веде до прискорення прогресу продуктивних сил і, як наслідок, до формування відповідних виробничих відносин, що завжди мусять відповідати рівню розвитку цих сил. Суперечності між рівнями розвитку є джерелом руху суспільства: коли вони досягають апогею, то можуть бути вирішені тільки революційним перетворенням суспільства.
Суть держави вони визначають як диктатуру економічно панівного класу, а категорії прибутку, ренти, процента зв'язують з існуванням приватної власності. Диктатура пролетаріату, що ліквідує приватну власність, на їхню думку, забезпечить існування суспільства нового типу, що в ньому розподіл буде здійснюватись за потребами, а власність стане суспільною. На той час Маркс і Енгельс не визнавали реформістських шляхів переходу до комуністичного суспільства, а бачили такий перехід тільки через пролетарську революцію.
1845 p. Енгельс публікує свою працю "Становище робітничого класу в Англії". У ній він відобразив загальні закономірності розвитку капіталізму, показав, що капіталістичне суспільство будує свій добробут на зубожінні робітничого класу і, тим самим, підштовхує його до боротьби.
Дві праці Карла Маркса "Злиденність філософії" (1847 р.) та "Наймана праця і капітал" (1849 p.) були першим кроком на шляху
до створення цілісної економічної доктрини. Вони свідчать про те, що погляди його вже повністю сформувались.
Питання, на які намагається дати відповідь Маркс,полемізуючи з "Філософією злиденності" Прудона, стосуються проблеми можливого вдосконалення капіталістичного суспільства. Аналізуючи категорії виробництва - вартість, заробітну плату, ренту, він доводить, що ці економічні явища об'єктивно зумовлені формою власності, рівнем розвитку суспільства. Їх не можна довільно створити, чи відмінити.
Суть
Loading...

 
 

Цікаве