WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Розвиток економічної думки в Росії та Україні наприкінці XIX — на початку XX ст. - Реферат

Розвиток економічної думки в Росії та Україні наприкінці XIX — на початку XX ст. - Реферат

Спираючись на теоретичні настанови А. Сміта й Д. Рікардо, теорію К. Маркса, досягнення інших шкіл політекономії, він першим серед українських економістів виступив за об'єднання трудової теорії вартості з теорією граничної корисності. Ще в 1890 p. M. Туган-Ба-рановський писав, що вчення про граничну корисність благ не тільки не заперечує теорії Д. Рікардо й К. Маркса, а навпаки, у правильному розумінні підтверджує її. Стверджуючи, що теорія граничної корисності лише суб'єктивна, а трудова теорія лише об'єктивна, він робив висновок про їх взаємодоповнюваність. Пізніше він обґрунтував закон, згідно з яким граничні корисності вільно відтворюваних господарських благ пропорційні їх трудовим вартостям. Ця політекономічна формула стала основою багатьох досліджень російських, українських, а потім радянських економістів-математиків; її сприйняли й зарубіжні вчені. Цей факт ще раз підтверджує, що в економічній теорії мають право на існування всі концепції та погляди, неприпустимим є упереджений підхід до досліджуваних явищ.
В основі господарства (у тому числі й соціалістичного), на думку М. Туган-Барановського, лежать потреби та інтереси людини. Обґрунтування необхідності переходу до соціалізму вчений здійснив у двох аспектах: етично-правовому й матеріалістичному. Ідея верховної цінності людської особистості та права на свободу поєднується в нього з
думкою про необхідність встановлення "господарської системи найвищої продуктивності" - соціалістичної. Мета соціалістичного суспільства також сформульована вченим двоїсто: "З одного боку, воно повинно прагнути до найбільш повного задоволення всіх суспільних потреб; з іншого боку, воно повинно найбільш повно забезпечувати свободу кожного" [53, с. 95]. Для вирішення першого завдання потрібен централізм на основі планомірності, другого - максимальний демократизм виробничого процесу та контроль над ним з боку безпосередніх виробників. Трансформацію насильницького колективістського начала у більш вільне начало кооперації, передусім у сільському господарстві, М. Туган-Барановський трактував як тенденцію до еволюційного розвитку соціалізму (це питання висвітлено в розділі "Про кооперативний ідеал" книги "Соціальні основи кооперації" (1918)).
Великий вплив на сучасну політекономію справила теорія економічних циклів і криз М. Туган-Барановського, яка стала панівною на початку XX ст. в Росії. Автор її вважав, що ні класична школа А. Сміта й Д. Рікардо, ні концепція С. Сісмонді не розкривають справжніх причин криз. Він звернув увагу на тісний зв'язок між зміною цін на засоби виробництва та рухом процесу нагромадження грошового капіталу, який іде або на збільшення інвестицій, або на утворення фонду заощаджень. Цими ідеями М. Туган-Барановський передбачив сучасну інвестиційну теорію циклу, центром якої є ідея "заощадження - інвестиції" як головна пружина циклічних коливань. Не погоджуючись із популярною теорією недоспоживання, М. Туган-Барановський виходив з того, що недостатній споживчий попит може компенсуватися розширенням інвестиційного (виробничого) попиту. Інвестиційні можливості зменшуються внаслідок обмеженості банківських ресурсів, установлення невигідних умов застосування позичкового капіталу, а головне - диспропорційності розподілу вільних коштів між сферами економіки. Останнє є вирішальним чинником циклічних коливань і появи економічних криз.
Шляхом поєднання трудової теорії вартості й теорії граничної корисності пішли видатні економісти-математики: Володимир Дмитрієв (1868-1913), Євген Слуцький (1880-1948) та інші. У своїй головній праці "Економічні нариси" (1904) В. Дмитрієв запропонував еконо-міко-математичні моделі цін, побудовані на синтезі теорії граничної корисності й теорії витрат виробництва на трудовій основі. Він виходив з того, що під час визначення рівня товарної ціни необхідно враховувати умови як виробництва товару, так і його споживання в замкненому виробничо-технологічному та споживчому комплексі. Аналізуючи рівні й динаміку цін, він використовував два визначення ціни: 1) ціну можна розкласти на загальну суму заробітної плати, прибутку та ренти по всьому комплексу виробництва та споживання товарів як споживчого, так і виробничого призначення; 2) ціну можна виразити загальною сумою повних витрат праці як первинного фактора виробництва.
Згідно з першим визначенням (через суму доходів) ціна товару
де NAbyb - заробітна плата робітників, що працюють NA днів на ви-робництві товару A та знарядь і сировини, спожитих у цьому виробництві, уb - ціна спожитого продукту b; b - кількість продуктів, спожитих робітником; PA - прибуток, отриманий у цьому виробництві та у виробництві знарядь і сировини для нього; RA - рента, отримана в цьому виробництві та у виробництві знарядь і сировини для нього. Ціна через трудові витрати виражається так:
де kj - технологічні коефіцієнти витрат; X - кількість витраченої на виробництво товару A продукції видуj, визначена через витрати праці; tA - поточні (прямі) витрати у виробництві товару A.
Є. Слуцький, видатний український економіст-математик, грунтовно проаналізував функції корисності як певної системи надання пере-ваг. Він започаткував теорію поведінки споживача в разі зміни його доходів і товарних цін завдяки аналізу споживчого попиту. У світовій економічній думці Є. Слуцького визнано одним з родоначальників праксеології - науки про принципи раціональної діяльності людей та її використання в економічних дослідженнях. Він намагався зняти з функції корисності її психологічну оболонку та подати її як об'єктивну математичну характеристику надання споживачем переваг за певних економічних обставин. Функція корисності, за Є. Слуцьким, має такий вигляд:
U = f(x1,x2,...,xn),
де U - сукупна корисність набору благ x1, x2, ..., xn; n - кількість благ у наборі.
Сукупний доход розподіляється так:
S = p1x1+p2x2+...+ pnxn,
№p1,p2,-,pn - Ціна благ, що купуються; x1,x2,...,xn -кількість благ.
У подальшому аналізі Є. Слуцький визначає похідну цієї функції через коефіцієнти еластичності попиту в разі зміни цін і доходу, встановлює порівняльні корисності різних благ. Рівновага бюджету споживача існує тоді, коли функція корисності максимальна. Отримані Є. Слуцьким результати дають можливість моделювати попит споживача.
Наведений аналіз економічних поглядів російських і українських учених кінця XIX - початку XX ст. ознайомлює лише з невеликою кількістю економічних концепцій - від ідеалізації дрібнотоварного укладу й заперечення прогресивності капіталізму (народництво) до інвестиційної теорії циклічних коливань, від обґрунтування переваг кооперативного руху й соціалізму (М. Туган-Барановський) до економіко-математичних моделей ціни й корисності, що стали надбанням сучасної мікроекономічної теорії (В. Дмитрієв, Є. Слуцький). Ця епоха знаменує найвищий злет економічної думки на теренах Російської імперії, частиною якої була й Україна, період повної інтегрованості проблем і методології економічних досліджень з кращими здобутками світової економічної науки.
Список використаної літератури
1. Аникин А. В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. - М.: Политиздат, 1985. - 367 с.
2. Антология экономической классики: В 2 т. - М.: Эконов-Ключ, 1993.
3. Бартенев С. А. Экономические теории и школы. История и
4. Бодров В. Г. Современный экономический консерватизм: переоценка ценностей или повторение прошлого? - К.: Лыбидь, 1990. - 136 с.
5. Бодров В. Г., Кредісов А. I., Леоненко П. М. Соціальне ринкове господарство: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1995. - 126 с.
6. Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. - М.: Мысль, 1991. - 300 с.
7. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. - М.: Мысль, 1987.
8. Гилъфердинг Ф. Финансовый капитал. -М.: Соцэклиз, 1959.
9. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. / Под ред. Н. Н. Иноземцева. - М.: Прогресс, 1969. - 480 с.
10. Жамс Э. История экономической мысли XX века: Пер. с фр. / Под ред. И. Г. Блю-мина. - М.: Изд-во иностр. лит., 1959. - 572 с.
11. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1995. - 543 с.
Loading...

 
 

Цікаве