WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці - Реферат

Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці - Реферат

соціально-економічні явища змінами в галузі техніки. На думку вчених, технічний прогрес і розвиток великого машинного виробництва привели розвинені країни до "індустріального суспільства", що характеризується високим рівнем промисловості, провідною роллю міст, єдиним внутрішнім ринком, поглибленим професійним поділом праці, розвиненою системою загальної освіти, наявністю "спільних ідеалів". "Індустріальне суспільство" зображувалось як єдина для всіх країн модель, у якій посилюється активність держави в галузі економіки, внутрішньої та зовнішньої політики. В "індустріальному суспільстві" зберігаються класи чи соціальні групи, що визначаються на основі поділу праці.
Варіант теорії "індустріального суспільства" Джона Кеннета Гел-брейта дістав назву "нового індустріального суспільства", Техніка й технологія, на його думку, породжують нові економічні ознаки, що сталихарактерними для сучасного капіталізму (найважливіша з них - планування). Зміни в техніці спричинили утворення найбільших корпорацій - основи індустріальної системи, а також поєднання корпорацій з державою. Так виникає "нове індустріальне суспільство" - підсумок і прояв науково-технічного прогресу. Реальну владу в керівництві корпораціями мають уже не власники капіталу, а "техноструктура", що складається з інженерів, учених і адміністраторів і діє в інтересах суспільства. Метою "техноструктури" є не максимізація прибутку, а зміцнення ринкових позицій корпорацій. Планування в межах корпорації потребує стабільності внутрішніх і зовнішніх умов функціонування, що робить ринок передбачуваним і ліквідує вільну конкуренцію. Дж. К. Гелбрейт писав про виникнення нового класу - "білих комірців", до якого зараховував також кваліфікованих робітників, вважаючи їх продовженням "техноструктури". У результаті робиться висновок про "зменшуване значення робітничого класу", різке зниження ролі профспілок, зближення інтересів "нового класу техноструктури" в досягненні "спільних соціальних цілей".
У книгах "Економічні теорії та цілі суспільства" (1976) і "Вік невпевненості" (1977) Дж. К. Гелбрейт дещо змінює свою концепцію: відмовляється від поглядів відносно прогресивних прагнень великих корпорацій, визнає факт підпорядкування держави корпораціям, висуває програму буржуазних реформ, яку називає "вимушеним соціалізмом". Ідеться про націоналізацію воєнної промисловості, посилення планування, прогресивний прибутковий податок тощо.
Одним з різновидів теорії "індустріального суспільства" є теорія "стадій суспільного розвитку " Уолта Ростоу (нар. 1916). На його думку, усі суспільства відповідно до рівня їх економічного розвитку можна зарахувати до однієї з п'яти категорій: традиційне; перехідне; суспільство, що переживає процес зрушення; суспільство, яке "дозріває"; суспільство, яке досягло високого рівня масового споживання. Економічну систему США У. Ростоу зображує як найвищу стадію суспільної еволюції, стадію високого рівня споживання, модель для майбутнього розвитку всіх інших країн. Посилаючись на техні-ко-економічні показники - норму нагромадження, технічний рівень виробництва, рівень споживання, У. Ростоу стверджував, що структура радянської економіки була близької до структури економіки Заходу. Цікаво, що комунізм учений назвав "хворобою перехідного періоду", одним з можливих шляхів переходу до "єдиного індустріального суспільства".
Наприкінці 60-х років XX ст. індустріальне суспільство почали розглядати як певну стадію, а не кінцеву форму суспільства. Дедалі більшого значення набуває концепція "постіндустріального " (інформаційного) суспільства американського соціолога Даніела Белла (нар. 1919).
Постіндустріальне суспільство - це суспільство послуг, де більше половини населення зайнято поза сферою матеріального виробництва, економіка має "узгоджений характер", забезпечується загальний добробут, управління суспільством переходить до вчених, а головною цінністю є інтелект та інформація.
Суть теорії "конвергенціїдвох світових систем" полягає у твердженні, що з розвитком капіталізму й соціалізму в обох системах виникають і посилюються спільні ознаки, а відмінності поступово зникають. Умови виробництва, розвиток науки та культури, техніки та технології не виокремлюються із загальноцивілізаційного прогресу й не можуть суттєво різнитися. Дж. К. Гелбрейт тенденцію "конвергенції" виявив у зростанні великого виробництва, збереженні автономії підприємств, державному регулюванні економіки. "Ми бачимо, - писав він, - що конвергенція двох нібито різних індустріальних систем відбувається в усіх найважливіших галузях".
Теорії післявоєнного інституціоналізму охоплюють надзвичайно різні сфери суспільного життя, формуючи альтернативне (відмінне від неокласичного та кейнсіанського) бачення закономірностей розвитку економічних систем. Ці теорії намагаються відобразити й пояснити новітні явища економічного життя світу, спрогнозувати майбутній напрям руху економіки, політики, науково-технічного прогресу, соціології в їх взаємозв'язку, показати тенденції розвитку суспільства як невіддільного цілого.
Список використаної літератури
1. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. / Под ред. Н. Н. Иноземцева. - М.: Прогресс, 1969. - 480 с.
2. Жамс Э. История экономической мысли XX века: Пер. с фр. / Под ред. И. Г. Блюмина. - М.: Изд-во иностр. лит., 1959. - 572 с.
3. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1995. - 543 с.
4. Игнатенко А. А. Ибн Хальдун. - М.: Мысль, 1980. - 160 с.
5. История экономических учений: Учебник для экон. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1983. -559 с.
6. Кейнс Дж.-М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер с англ. / Под. ред. А. Г. Милейковского, И. М. Осадчей. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.
7. Костюк В. Н. История экономических учений. - М.: Центр, 1997. - 224 с.
8. Левита Р. Я. История экономических учений: Учеб. пособие. - М.: Catallaxy, 1995. -191с.
9. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. - К.: Хагар-Демос, 1993. - 785 с.
10. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1995. - 352 с.
11. Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.; Пер. с англ. - М.: Алгон, 1994. - Т. 1. - 333 с.
12. Світова економічна думка: Питання теорії та історії. - К.: Либідь, 1992. - 95 с.
13. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1968. - 600 с.
14. Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. - М., 1936. - Т. 1.
Loading...

 
 

Цікаве