WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Господарство провідних країн світу після ІІ світової війни - Контрольна робота

Господарство провідних країн світу після ІІ світової війни - Контрольна робота

господарств в країнах Західної Європи. Вже на початку 50-их років було досягнуто довоєнного рівня виробництва.
1. Програма відбудови і розвитку Європи після другої світової війни шляхом надання їй економічної допомоги з боку США - це:
а) план Маршалла
б) план Молотова - Рубінтропа
в) план Черчеля
2. Яка країна відмовилась брати участь у створенні організації, яка б займалася вивченням ресурсів і потреб європейських країн, визначала розвиток основних галузей промисловості ?
а) СРСР
б) Італія
в) Австрія
3. Чи виконання плану Маршала дало позитивний результат для економік країн Західної Європи?
а) так
б) ні
4. Загальні тенденції господарського розвитку в 60-х роках ХХ ст.
У 60-их роках майже всі індустріальні країни переживали економічне піднесення. США значновипереджали інші країни за рівнем структурних зрушень в економіці, досягли критичної позначки у розвитку своєї індустрії, переживали, на думку багатьох дослідників, початковий період формування постіндустріального виробництва. Автоматизація виробництва, виражена використанням верстатів з ЧПУ, досягла крайньої межі. Почали запроваджувати роботів, з'явилися перші комп'ютери. Інтенсивним був ріст виробництва електроенергії, пластмаси тощо. Зросло виробництво енергоносіїв, причому не тільки нафти і газу, але й вугілля.
Однією з характерних особливостей індустріальних суспільств є різноманітність їх економічного й політичного розвитку. Якщо в перші повоєнні роки роль безперечного лідера серед індустріальних країн світу відігравали США, то на даний час склались три центри економічного суперництва: США, Західна Європа, Японія. Між ними посилюється конкурентна боротьба за ринки збуту, сфери вкладання капіталу, джерела сировини, за пріоритет у вирішальних галузях науково-технічного прогресу.
Послаблення позицій США і поява на авансцені економічного протистояння Західної Європи, Японії, зміни у співвідношенні конкурентних сил пов'язані перш за все з особливостями їх економічного розвитку. Як відомо, в роки другої світової війни економіка США не тільки не постраждала, а й зробила великий крок уперед. Господарство ж країн Західної Європи та Японії було зруйноване. До 1950 р. обсяг промислового виробництва США перевищував відповідний показник країн Західної Європи приблизно в 1,5 рази, Японії - більше ніж у 30 разів. Однак прискорення темпів економічного розвитку країн Західної Європи та Японії протягом 50-х років суттєво змінило співвідношення сил на початку 60-х років.
У 60-70-і роки темпи економічного розвитку США і Західної Європи зрівнялись. Важливу роль тут відігравала політика високих процентних ставок, застосована американською адміністрацією, що спричинило відтік капіталу із Західної Європи до США. Але більш істотним є те, що скоротилась відстань між США і Японією в обсягах промислового виробництва. Японія стала другою економічно розвинутою країною світу.
Нерівномірність економічного розвитку окремих країн привела до невілювання їх рівнів. Інтернаціоналізація господарського життя підштовхнула країни до орієнтації на певний технічний рівень, оскільки в іншому разі їхня продукція була неконкурентноспроможною на світовому ринку. Істотно зблизилася загальна галузева структура господарства, структура зовнішньоекономічних зв'язків.
В СРСР важливою подією 60-х рр. була господарська реформа, яка розпочалась дуже активно. Уже в січні 1966 року на нові умови роботи було переведено перші 43 підприємства в 17 галузях промисловості. В жовтні 1965 року було затверджено Положення про соціалістичне державне підприємство, в якому закріплювались його права в сфері виробничо-господарської діяльності, будівництва і капітального ремонту, в галузі матеріально-технічного постачання, фінансів, праці і заробітної плати, а також коло обов'язків і міра відповідальності за їх порушення.
Господарська реформа зачепила і сільське господарство. Відмінялись обов'язкові для всіх господарств посіви кукурудзи, відновлювались присадибні ділянки і т. ін. Змінювалась система закупок сільськогосподарської продукції, вводились тверді (незмінні) і відносно низькі плани заготівлі на декілька років наперед, до 1970 року включно. Були підвищені закупівельні ціни на пшеницю, жито і інші культури, передбачалась диференціація цін у різних природнокліматичних зонах і районах країни. При надплановому продажу зерна держава встановлювала 50% добавки до основної закупівельної ціни. Приймались заходи, спрямовані на поширення господарського розрахунку сільськогосподарських підприємств.
Різко збільшилось фінансування аграрного сектора. У 1966-1970 роках були виконані завдання по випуску промислової продукції, нарощувались виробничі потужності, підвищувалась продуктивність праці.
1. Яка країна в 60-і рр. ХХ ст. стала другою економічно розвинутою країною світу після США?
а) СРСР
б) Японія
в) ФРН
2. Яка реформа стала важливою подією 60-х рр. СРСР ?
а) господарська
б) воєнна
в) технічна
5. Технологічна революція середини 70-их років.
Нерівномірність економічного розвитку окремих країн привела до невілювання їх рівнів. Інтернаціоналізація господарського життя підштовхнула країни до орієнтації на певний технічний рівень, оскільки в іншому разі їхня продукція була неконкурентноспроможною на світовому ринку. Істотно зблизилася загальна галузева структура господарства, структура зовнішньоекономічних зв'язків.
Проте це ніяк не зменшувало гостроти боротьби між індустріальними державами. Разом з тим нівелювання стало важливим чинником нової розстановки сил. Спираючись на зростаючий технічний рівень, концентруючи зусилля на перспективних галузях науково-технічного прогресу, західноєвропейські та японські монополії досягли успіхів у конкурентній боротьбі на світових ринках, що послабило позиції США, Частка США у світовому експорті зменшується із 13,5% у 1975 р. до 11,6% у 1987 р., а країн Західної Європи та Японії підвищується відповідно з 46,2 до 50,9% і з 7,0 до 10,7%.
Сполучені Штати відставали від Західної Європи та Японії насамперед за темпами зростання продуктивності праці. Якщо в 1955 році цей показник у ФРН становив 38%, у Франції -42% , а в Японії лише 15% від рівня США, то на початку 80-х років - у ФРН зрівнявся із США, у Франції зріс до 98% і в Японії до 66% від рівня США. З 1974 р. по 1987 р. середньорічні темпи зростання продуктивності праці в Японії вже становили 3,1%, а у США - всього 0,9% .
Японські, а також західноєвропейські компанії випереджали США за кількістю продукції, її науково-технічним
Loading...

 
 

Цікаве