WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

окремих галузях, пояс-нюючи його недовиробництвом в інших галузях. Теорія Сея була спрямована проти протекціонізму.
17. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
Інституціоналізм -прихи-льники інституціоналізму в основу аналізу беруть не тільки ек-ні проблеми, а зв'язують їх з проблемами соц-ими, політичними, етичними, правови-ми. Інституці-оналізм у ПЕ почав формуватися наприкінці XIX ст.
Інституціалізм (від лат. "institutio" - спосіб дії, звичай, настанова, вказівка) течія економічної думки, виник наприкінці ХІХ - у першій половині ХХ ст. у США як реакція на панування монополій в ринковій економіці.
Основоположником інституціалізму став американський економіст Торстейн Веблен (1877-1920), найпомітнішими послідовниками якого стали Вільям Гамільтон (автор терміну "інституціалізм"), Джон Р.Коммонс (1862-1945), Уеслі Клер Мітчелл (1874-1948), Дж.К.Гелбрейт, Уолт Ростоу із США, англійці Джон А.Гобсон (1858-1940) і Джон Вайолет Робінсон, француз Франсуа Перру (1903-1987), австрієць Йозеф Шумпетер(1883-1950), голландець Ян Тінберген та інші.
Інституціоналізм ґрунтується переважно на позаекономічному тлумаченні суті господарських процесів у ринковому суспільстві. Рушійними силами економічного розвитку вважаються соціальні явища, як політичного, правового, етичного, морального, психологічного, технічного, так і економічного характеру - такі, як держава і профспілки, конкуренція і монополія, технічний прогрес і наука, сім'я і традиції, право і етичні норми, звичаї і мораль тощо. Усе це було об'єднано спільним терміном - інститути, або інституції, що й дало назву цьому економічному напряму.
Прихи-льники інституціоналізму вирішальну роль у сус-ому розв-ку надають інститутам. Усім інститутам притаманні риси колективної психології.Саме тому, щоб зро-зуміти природу інститутів, їхню еволюцію, необхі-дно вивчати рушійні сили, мотиви поведінки, яки-ми керуються окремі особи, професійні або соц-ні групи у своїх діях. Інстнтуціоналіс-ти визнавали обмеженість ринкового механізму регулювання ек-ки і виступали за впровадження сус-ого контролю над нею. Інституціоналізм у своєму розв-ку пройшов кілька етапів. Еклектизм, строкатість притаманні цій течії, зумовили фор-мування в її рамках різноманітних напрямів. Передовсім можна виділити ранній інституціоналізм і неоінституціоналізм. У рамках раннього інституціоналізму склались 3 основні напрями: 1) соц-но-психологічний, 2) соц-но-правовий, 3) емпірик-ний (кон'юнктурно-статистичний).
17. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
У рамках раннього інституціоналізму склались 3 основні напрями: соц-но-психологічний, соц-но-правовий, емпіричний (кон'юнктурно-статистич-ний).
Соц-но-психологічний інституціоналізм.
Т. Верлен проти матеріалізму і марксист-ського філософського матеріалізму. Дав своєрід-не тлумачення предмета ек-ної науки. У центр досл-ня ставить ідею розв-ку, динаміки і людську діяльність у всіх її проявах. Вимагає, щоб ек-на наука звільнилась від раціоналістичної психології і взяла на озброєння психологію реалістичну, таку, що є рез-том спостережень за людською дія-льністю. Веблену властивий соц-ний підхід до аналізу ек-них процесів. Він ро-зглядає сус-во як цілісну сис-му, аналізує поведі-нку соц-них груп людей, зумовлену соц-ими мо-тивами, "соц-ною психологією". Рушійні сили, які спонукають людину до прод-ної ек-ної діяль-ності є: батьківські почуття, інстинкт майстернос-ті, тобто майже напівсвідомий потяг до добре ви-конаної та ефективної роботи, допитливість. У розв-ку людського сус-ва виділяє кілька стадій. Вихідна стадія еволюції - дикунство, якому при-таманні колективістські інститути, відсутність приватної власності, обміну. Дальша еволюція сус-ва проходить через варварство до сучасної машинної сис-ми. Кап-зм - "машинний процес та інвестиції заради прибутку". Панування техноструктури за-безпечить ефективний і раціональний розподіл ресурсів, ефективне функ-ня ек-ки, спрямованої на задоволення людських потреб. Майбутнє сус-во уявляє як панування "індустрії", керованої технократією.
Соціально-правовий інституціоналізм.
Джон Роджерс Коммонс В основу аналізу бере позаек-ні інститути. На 1-ий план висуває юриди-чні, правові норми. Він досліджує дію колектив-них інститутів: сім'я, виробничі корпорації, проф.-спілки, держава; досліджує колективні дії, спря-мовані на контролювання дій індивідуальних. У праці "Інституціональна ек-ка" писав, що колек-тивні дії є єдиним способом примирення супереч-ливих інтересів. Дійшов висновку, що прагнення в ек-ці виявляються через суди.. Отже, суди були тлумачами права. Формулює "юридично-мінову концепцію" сус-ого розв-ку - в основу розв-ку покладає мінові відносини, зображуючи їх як юридичні. Вихідна ек-на категорія - юридичне поняття угоди. Учасниками угоди можуть бути всі інститути сус-ва.. Сама угода, яка становить основний елемент кожного ек-ого інституту, включає в себе 3 моме-нти: конфлікт, взаємодію, вирішення. Це означає, що всі сус-ні конфлікти, усі суперечності можна розв'язати. Запорукою цьому буде юридичне ре-гулювання правил "угоди". Конфлікт може і мусить розв'язувати також держава, зокрема через встановлення судовими органами так званої розумної цінності Уся ек-на діяльність пояснюється бажанням людей домог-тися ліпшого життя. Саме тому слід встановити такий юридичний і ек-ний порядок, який забезпе-чив би сталу основу, гарантії для чекання.
Кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм.
Уеслі Клер Мітчелл У Веблена запозичив генетичний метод досл-ня. Сприйняв ідею Веблена про те, що традиції і звички мають стати головним предметом досл-ня. Поділяв думку Веблена щодо суперечності між В і бізнесом. У центр своїх досл-нь ставить проблему руху В, грошей, ціни. ПЕ - це наука про інтитути, які забезпечують зразки й норми поведінки, укорінені у звичках, інстинктах. Інстинкти - устремління до певних рез-тів. 1-им із них є тяжіння до прибутків. До цього зводиться логіка сучасного життя. В товарів підпорядковане не виготовлен-ню споживних в-стей, а одержанню прибутку. Прагнення прибутку зумовлене існуючою "сис-мою".
Підкреслює й інший бік проблеми - соц-ний, кот-рий розглядає як звичку одержувати й витрачати гроші. Гроші не просто засіб обміну, а рушійна сила ек-ого життя, визначальною рисою якої стає проблема придбання й витрачання грошей.Саму суть категорії "витрати грошей" він не зводить до марнотратства, а розглядає її з позицій залежності від факторів, що не контролюються індивідуумом. Ек-ні цикли характеризує як послідовну зміну під-несень і спадів В, котрі періодично повторюють-ся. Він прихильник державного регулювання ек-ки. 1-им із важливих методів регулювання є пла-нування.
Loading...

 
 

Цікаве