WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

значними капіталов-кладеннями не може ефективно функціонувати за умов ринкової стихії. Ринок перестав бути на-дійним регулятором В. Йому на зміну приходить планування корпоративної діяльності. Плануван-ня має забезпечити здійснення передбачених фі-рмою, корпорацією рез-тів і "замінити ціни й ри-нок, як механізм, що визначає те, яка продукція буде виготовлятись, авторитетним рішенням, ко-тре встановлює, що буде виготовлятись і спожи-ватись і за якими цінами". Якщо раніше Гелбрейт сподівався нейтралізувати монополію і конкурен-цію з допомогою "врівноважуючої сили", то тепер він намагається замінити конкуренцію й ри-нок монополією (великою корпорацією) і плану-ванням. Щоправда, сам Гелбрейт вважає непри-пустимим ототожнення великої корпорації з мо-нополією.
У "індустріальному сус-ві" формується нова кла-сова структура. За умов "зрілої корпорації" і па-нування "техноструктури" нібито зникає конфлікт між багатими і бідними. Йому на зміну приходить новий конфлікт, породжений НТП - між "класом освічених" і "неосвічених та малоосвічених". Ви-рішальною силою "індустріального сус-ва" стає "клас освічених", складовою частиню якого є "техноструктура". Ця теорія Гелбрейта мала на меті спростувати марксистське вчення про проти-лежність інтересів праці та капіталу. Проте Гелб-рейт не міг ігнорувати реальних суперечностей кап-зму, не міг не бачити бідності, безробіття. І якщо в другому виданні "Сус-ва достатку" (1969) він називає бідність "пе-режитком", "залишковим явищем", то в книжці "Нове індустріальне сус-во" він заявляє, що ці вади притаманні лишетій частині ек-ки, що перебуває поза "індустріаль-ною сис-мою", тобто сфері дрібного В. Що ж до "індустріальної сис-ми", то вона керується сус-ими інтересами, а відтак не призводить до злид-нів, бідності і класових антагонізмів.
Велику роль в "індустріальному сус-ві" Гелбрейт надає державі. Технічний прогрес у нього авто-матично зумовлює необхідність втручання дер-жави в ек-не життя. Він визнає необхідність пла-нування на державному рівні, регулювання дер-жавного попиту, перерозподіл нац-ого доходу че-рез сис-му податків, сприяння розв-ку НТП, осві-ти, нац-ної оборони. При цьому він підкреслює незалежність корпорацій, їхню самостійність, "автономію" щодо держави. Державу й корпора-ції Гелбрейт розглядає як 2 незалежні сили, котрі плідно співпрацюють одна з одною. У концепції "індустріального сус-ва" Гелбрейта почуваються й критичні ноти. Він критикував мілітаризм, гонку озброєнь, пропонуючи навіть націоналізувати ко-рпорації, які виготовляють зброю. Гелбрейт розу-міє складність вирішення соц-них проблем у ме-жах "індустріального сус-ва". Майбутнє "індуст-ріального сус-ва" він зв'язує з діяльністю інтелі-генції, яка на противагу "техноструктурі" керува-тиметься тільки ек-ими пріоритетами, сприятиме розв-ку "естетичних цінностей", спрямуванню "індустріальної сис-ми" на служіння широким соц-ним інтересам.
Роботи П.Друкера "Інновації і підприємництво", "Посткапіталістичне суспільство".
Екон.зростання визначено як безпосередній наслідок інноваційних змін. Пріоритетне значення в економіці відіграють мільйони малих та середніх підприємствБагато під-ств характеризуються низьким капіталовкладенням в новий сектор - безприбуткових суспільних організацій (за П.Друкером там працювало близько 2 млн.)
Мета - неоюхідня економіка, яка досліджує необхідні зміни в екології, НТП, освіті.
16. Буржуазна пе
Теорія народонаселення Т.Мальтуса заперечила можливість удосконалення суспільства через соціальне законодавство та регулююче втручання держави. У праці "Дослід про закони народонаселення..."(1798) досліджено вплив демографічних змін на стабільність суспільного розвитку. Жорстка залежність збільшення населення і продовольчих ресурсів суспільства, граничність засобів існування є межею, яка стримує можливість вільного зростання населення. Неможливість збільшити виробництво продовольчих товарів Мальтус поясний обмеженістю ресурсів землі. Трудовій теорії вартості Рікардо Мальтус протиставляє змінений варіант теорії вартості Сміта - визначення вартості працею, яка купується на даний товар. За Мальтусом, кількість праці, якою товар визначається, обумовлена витратами його виробництва, до яких він відносить витрати живої і уречевленої праці та прибуток на авансований капітал. Мальтус заперечує виключну роль праці як джерела вартості, оскільки іншим джерелом є прибуток, який визначається як надлишок над працею, витраченою на виробництво товару. Проблема реалізації вирішена існуванням непродуктивних верств населення (землевласників, армії, чиновників), які створюють додатковий попит па всю масу вироблених товарів.
Методологія дослідження Джона Мілля ("Основи політичної економії"" (1848)) базується на протиставленні законів розподілу законам виробництва. Визначення розподілу як сфери незалежних від виробництва відносин, стає теоретичним обгрунтуванням ідеї про можливість реформування розподілу в буржуазному суспільстві без зміни соціального устрою. Вартість товару Мілль визначає вартістю витрат виробництва. Продуктивною працею він вважає працю, яка створює багатство, пов'язане з нагромадженням. Рента визначена як компенсація за користування землею. Мілль вважав, що рівень життя народу повинен визначатися не внаслідок економічного зростання, а внаслідок більш справедливого розподілу.
На початку XIX ст. у Франції ідеї Сміта продовжує Ж.Сей ("Принципи політекономії"(1803)). Сей розробляє теорію корисності, згідно якого виробництво створює корисність, яка надає предметам цінності. Таким чином, вартість ототожнюється із споживчою вартістю. Досліджуючи проблему доходів в суспільстві, Сей визначає три фактори виробництва: праця, капітал, земля. Кожен із факторів надає певну послугу під час створення вартості. Відповідно до трьох самостійних джерел вартості, Сей визначає три основні види доходів: праця створює прибуток, капітал - заробітну плату, земля -ренту. Теорія розподілу і обміну за Сеєм, виключає проблему взаємовідносин між класами, як вона трактується Смітом. Процент створюється капіталом, а підприємницький доход є винагородою за роботу самого підприємця. Різниця між підприємцем і робітником зводиться лише до рівня заробітної платті.
Теорія збуту Сея обґрунтовує "гармонію" інтересів капіталістичного відтворення, неможливість криз перевиробництва. Товари та послуги обмінюються на інші товари та послуги, тому внробництво одних обумовлює потребу в інших, в результаті чого забезпечується потенційний попит. Іншими словами, кожний продавець є одночасно покупцем, і навпаки. В підсумку виявляється, що за продукти заплачено лише продуктами і в масштабах суспільства пропозиція і попит врівноважуються, перевиробництво взагалі стає неможливим. Сей припускає лише часткове перевиробництво в
Loading...

 
 

Цікаве