WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

терміном "право власності". Власність є не ресурс сам по собі, а низка прав або принаймні частка права використання ресурсу.. Права власності є не що інше, як певні "правила гри", санкціоновані сус-вом. 2-а особливість теорії - категорія власності виводиться з проблеми обмеженості ресурсів. Ті ресурси, к-ть яких не обмежена, не стають об'єктом власності. З приводу їх використання між людьми не виникає ринкових відносин. Права власності мають бути чітко виз-начені, і саме вони стають об'єктом купівлі і продажу. Чітке визн-ня прав власності, усунення ін. осіб від вільного доступу до ресурсів змінюють і поведінку суб'єктів госп-ня. Ці обставини сприя-ють створенню умов для придбання прав власно-сті тими, хто їх цінує вище і здатний одержувати від них більшу користь. Для успішного функ-ня ринку важливе значення мають як трансакційні витрати, так і права власності. Якщо трансакційні витрати невеликі, а права власності чітко визна-чені і виконуються суб'єктами госп-ня - ринок здатний до са-морегулювання настільки, що може усувати навіть соц-не значущі зовнішні ефекти (екстерналії). Зовнішні ефекти - це витрати, або вигоди, зв'язані з ек-ною діяльністю, що стосую-ться осіб, які не є учасниками даної ринкової уго-ди. Наприклад, забруднення навколишнього се-редовища якимось під-вом, шум аеропорту тощо. Той, хто спричиняєці "ефекти", часто змушує населення збільшувати витрати на охоронні за-ходи, але далеко не завжди компенсує їх.
15. Сучасні зх теорії трансформації економіки. Гелбрейт, Ростоу, Друкер.
інституціоналісти знайшли нові об'єкти досл-ня: місце і роль в ек-ому житті НТР, інформації, влади, політики та ін.
Джон Кеннет Гелбрейт (1909р. нар.) У своїх 1-их працях розробив концепцію "врівноважувальної сили", пропагував "сус-во добробуту". В працях, опублікованих у 50-х рр., розглядає техніку, як основу ек-ого прогресу. Він спробував розробити "синтетичну", як він казав, теорію, котра б охоплювала всі най-важливіші закономірності сучасного кап-зму. Цю т-рію викладено у книжці "Нове індустрне сус-во". Суть т-рії полягає в тім, що усунення конку-ренції внаслідок концентрації капіталу не призво-дить, проте, до утворення монополій, оск той са-мий процес породжує нейтралізуючу, "врівнова-жуючу силу" у вигляді великих об'єднань покуп-ців і постачальників. Як "врівноважуючу силу" розглядає різноманітні кооперативні організації, фермерські об'єднання, профспілки, різні торго-вельні об'єднання.Значення цієї "врівноважуючої сили" полягає не лише в тім, що вона перешкод-жає утворенню монополій, а й у тім, що вона за-мінює конкуренцію, котра колись була регулятор-ром ринку. Конкуренцію, яка панувала ще з часів А. Сміта, "фактично замінено типовим для сучас-ного часу ринком з невеликою к-тю продавців, як-их активно приборкують не конкуренти, а 2-ий бік ринку - сильні покупці". Гелбрейт- представ-ник неоінституціоналізму, котрий, на думку його прихильників, відрізняється від традиційного як соц-но-ек-ими умовами формування, так і поста-новкою проблеми. У працях неоінституістів кап-зм розглядається як "сус-во достатку", "сус-во масового спож-ня", "сус-во загального благоден-ства". Саме таким зображує його і Гелбрейт у книжці "Сус-во достатку" (1958) він робить вис-новок, що проблему В завдяки застосуванню все складнішої і все досконалішої техніки вирішено й залишається вирішити лише проблему розподілу Критично ставиться до чинної сис-ми розподілу і сподівається реформувати її, розширюючи сус-ні послуги і збільшуючи добробут .У "Новому індус-трому сус-ві" намагається комплексно розгляну-ти всю ек-ну сис-му кап-зму, яку зв'язує з техніч-ним прогресом - сутність, що саморозвивається, породжує сама себе. Технічний прогрес і органі-зація визначають ек-ну форм сусп-ва. Виділяє 2 форми кап-ної ек-ки з погляду рівня техніки, мас-штабів В і форми організації під-в - великі кор-порації і дрібне В (не відіграє значної ролі в суча-сній ек-ці). Основу сучасної ек-ки становлять ве-ликі корпорації, породжені передовою технікою Частину ек-ки, репрезентовану великими корпо-раціями, називає "індустріальною сис-мою", кот-ра й визначає суть "нового індустр-ного сус-ва"
Індустріальна сис-ма у свою чергу, визначається високорозвиненою технікою, котра зумовлює всі інші її ознаки: панування корпорацій у вирішаль-них сферах ек-ки, необхід-ність великих капітало-вкладень, ускладнення умов і зростання витрат часу на виконання зав-нь, що постають перед В у зв'язку зі збільшенням ролі наукових досл-нь і не-обхідності належних лабораторних випробувань, підвищення вимог до кваліфікації робітників і ке-руючих корпораціями, і, нарешті, потреба у ліквідації ризику для великих корпорацій, котра пот-ребує планування. В "індустр-ому сусп-ві" зрос-тає і роль держави, яка мусить узяти на себе час-тину витрат для забезпечення технічного прогре-су і зменшення ризику під-ця від його запровад-ження Тобто саме техніка визначає всю ек-ну струк-ру сус-ва. Відокремлює 2 рівні розв-ку кор-порацій: "під-ку" і "зрілу" У "під-кій корпорації" (20-30-ті рр XX ст) господарем і керівником був окремий капіталіст, власник капіталу Його основ-ною метою була максимізащя прибутку Контроль над корпорацією зумовлювався капіталом під-ця, а не його компетентністю Така корпорація не пот-ребувала планування і державного втручання На зміну "під-кій корпорації" приходить "зріла" Цей перехід зумовлений технічним прогресом, його вимогами "Зріла корпорація" - це колективна організація, тому приватна власність замінюється "сус-ною кап-ною власністю" На чолі "зрілої кор-порації" стоїть не окремий під-ць, а "технострук-тура", до якої переходить влада(це "союз знань і кваліфікації", основний керівний персонал вели-ких корпорацій, який складається із людей, що спеціалізуються на керівництві В, збутом, фінан-сами, корпоративним плануванням, тобто тих, хто приймає рішення - саме цю групу людей про-понує назвати "техноструктурою") Перехід у кор-пораціях влади до "техноструктури" змінює й ме-ту діяльності корпорацій Передовсім вона відоб-ражає не особистий інтерес під-ця, а сус-ний, ке-рується не максимізацією прибутку, а сус-ною метою На 1-ий план "техноструктура" ставить ек-не зростання, яке сприяє ефективному функ-ню корпорації, що відповідає як інтересам сус-ва, так і й власним інтересам Ефективне функ-ня ко-рпорації забезпечує висо-кий рівень дивідендів Отже, має місце узгодження інтересів сус-ва, ко-рпорацій і індивідів Але Гелбрейт неправомірно відриває прибуток акціонерів (дивіденди) від ре-шти прибутку корпорації Неправомірним є й визн-ня грошових доходів "техноструктури" як зар-пл, що нібито не заохочує її максимізувати прибуток корпорації в цілому. Важливою рисою "індустріа-льної сис-ми" називає планування, яке теж поро-джується розв-ком науки і техніки Велика корпо-рація з її складною технікою,
Loading...

 
 

Цікаве