WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

(вільної конкуренції) складною взаємодією госп-кої діяльності лю-дей керує "невидима рука", тобто ек-не життя людей під-порядковується об'єктивним закономірностям. У трактуванні "природного порядку" ви-ходить з 2-х принципів: об'єктивної закономірнос-ті природи - дії об'єктивних з-нів природи - "невидимої руки" і "природної свободи" людини. Він є прихильником ек-ого лібералізму, вільної гри госп-ких сил, невтручання держави в ек-не життя. Але разом з тим Сміт визнає роль держави у виконанні нею таких ф-цій, як оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадських установ тощо. Він також висловлювався за державне регулювання норми процента й мінімуму зар-пл. Поділ праці і гроші Першоджерело багатства - праця. Вирішальним фактором зростання багатства й "загального добробуту" Сміт вважає поділ праці, який веде до "величезного збільшення прод-сті всіх різнобічних занять і мистецтв" Поділ праці й обмін передбачають на-явність знаряддя обміну. Таким знаряддям у Смі-та є гроші Гроші - це товар, який відокремився від маси інших товарів в рез-ті розв-ку обміну. Гроші, як і інші товари, мають в-сть. Їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує об-мін. Головна ф-ція грошей - засіб обігу. Сміт вважає за доцільне заміну золота і срібла паперовими грошима для здешевлення обігу. Теорія в-сті. У Сміта "цінність"= "вартість". Цінність у нього має 2 значення: кор-сть і можливість придбання ін. предметів. 1-ше він називає "цінністю у спож-ні", 2-ге - "цінністю в обміні". Мінову, або природну, цінність товару Сміт, як і Петті, визначає через працю. Сміт вважав, що робітники продають свою працю, що, так само, як і інші товари, має "справжню й номінальну ціну" (номінальна й реальна зар-пл). За цих умов, пише Сміт, порушується з-н еквівалентного обміну. Робітник віддає більше живої праці, ніж одержує уречевленої. Цінність, яку робітник додає до матеріалів, складається з 2-х частин: зар-пл і прибутку капіталіста. 3-ою складовою цінності, за Смітом, є рента. Отже, "3 першооснови будь-якого доходу, як і будь-якої мінової цінності, - це зар-пл, прибуток і рента". Відтак цінність Сміт визначає доходами. Класи і доходи. 3 складові ціни є видами доходів 3-х різних категорій персоніфікова-них ек-них ф-цій, що відповідають 3-ом факторам В: праці, капіталу й землі. Власники кожного із цих факторів утворюють відповідні класи: найманих робітників, під-ців і землевласників. Це осно-вні класи сус-ва, їхні доходи є первинними. Усі ін. групи і прошарки отримують вторинні доходи внаслідок перерозподілу. Зар-пл - це продукт праці, природна винагорода за неї. За умов кап-зму найманий робітник отримує лише частину цінності, яку праця додає до матеріалу, що обробляється, ін. частину одержує власник капіталу як прибуток. Сміт визначає "нормальний" рівень зар-пл к-тю засобів існування робітника і його сі-м'ї. Сміт був прихильником високої за-пл і вва-жав, що вона сприятиме зростанню прод-сті праці. Прибуток - це різниця між заново створеною в-стю і зар-пл, рез-т неоплаченої праці. Земель-на рента - це плата за користування землею. Її причиною він називає приватну власність на зем-лю. Капітал Під капіталом він розуміє запас продукції, що приносить прибуток, або за допомогою якого працею створюються нові блага. Капітал він поділяє на основний і оборотний. До основного капіталу належать машини й різні знаряддя пра-ці, пром-ві й торго вельні будівлі, склади. Оборо-тний капітал складається з грошей, запасів про-довольства, сировини і напівфабрикатів, а також готової продукції, що перебуває на складах і в магазинах.
4. Виникнення та суть маржиналізму.
В останній 1/3 XIX ст. в ек-ній теорії виникла нова течія - маржиналізм, яка згодом стала визначальним напрямом розв-ку ПЕ. Об'єктивна зумовленість її появи полягала в глибоких змінах, що стались у цю добу в суспільно-ек-ному житті розвинутих країн Заходу під впливом НТП: перехід ек-ки в монополістичну стадію розв-ку, формування складніших форм госп-ня та взаємовідносин між виробником і спож-чем, інтенсивний процес розширення ринку поза нац-ні межі. Якісні зрушення, що мали місце в хар-рі та структурі В, методах управління ек-ною діяльністю на мікро- та макрорівнях, у сфері спож-ня, потребували переоцінювання багатьох теоретичних положень "класичної школи", формування нової парадигми для пояснення процесів та явищ сус-но-ек-ної практики.
Цю ф-цію в певній мірі виконав маржиналізм, який досить швидко набув широкого визнання у світовій науці, хоча і не був позбавлений певної однобічності. Основна ідея -досл-ня граничних ек-них величин як взаємозв'язаних явищ ек-ної сис-ми на різних рівнях - фірми, галузі, нац-ної ек-ки. Такий підхід уможливив застосування но-вих методів аналізу, що дали змогу визн-ти гра-ничні величини для хар-ристики змін, що відбуваються в ек-ному житті. Виникнення теорії граничних величин було виз-нано "маржинальною революцією" в ек-ній науці
В класичній теорії в основі формування ціни лежать витратний принцип, а в маржинальній -формується ціна, пов'язаний із споживання продукту, тобто із врахуванням того наскільки змінюється потреба в оцінювання продуктів при додаванні одиниці цього продукта. Економіку розглядають як систему, пов"язаних господарських суб"єктів. Інше відношення до грошей -не шукати першопричини, головного та другорядного, а говорили, що гроші те, що вони роблять.
Менгер - голова школи. Робота "основи політекономії". Найбільш визнана його теорія вартості. Теорія вартості визначається граничною корисністю (теорія благ нижчого і вищого рівня, теорія доходів, теорія обміну.)
Бем-Баверк -учень Менгера (к-ка праць). Спосіб визначення сумарної корисності : чим більше в наявності однорідних матеріальних благ, тим менша цінність окремої одиниці. Візер -сподвижник Менгера. Проводив пропаганду теорії школи в своїх працях. По іншому визнав сумарну корисність, ніж Бем-Бабер (одиниця запасу множиться на граничну корисність) . Розглядав приватну власність як єдину хорошу для господарювання.
5. К. Маркс
Визнаним вкладом в ек-ну науку є теорія реалізації Маркса, яку було також сформульовано з позицій трудової теорії в-ті. Маркс не наполягає на абсолютизації в-сних показників, він указує лише на те, що вони відображають тенденцію, котра є об'єктивною і, здійснюючись, спричиняє обов'язкові наслідки на ма-кроек-ому та мікроек-ому рівнях. Він пояснює природу циклічності, криз надВ, визначає фази циклу, аналізує наслідки цих явищ.
Маркс і його послідовники у своїх досл-нях відштов-хувались від трудової теорії в-сті, критикуючи теорію граничної кор-сті, теорію факторів В. Та в сучасному макроек-ому аналізі ці теорії посідають чільне місце саме тому, що марксистська трудова теорія в-сті не може бути базою для прикладних досл-нь, не дає змо-ги простежити з допомогою
Loading...

 
 

Цікаве