WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія економічних вчень → А.Сміт - як науковець-економіст (пошукова робота) - Реферат

А.Сміт - як науковець-економіст (пошукова робота) - Реферат

данної країни, то під чистим - ту частину, котру населення може віднести до свого споживчого запасу. В результаті у Сміта виходить, що в ціну товару входить не тільки доход, але і авансований капітал.
Таким чином, помилка А.Сміта в тому, що він ототожнює вартість всього річного виробництва з заново створеною за рік вартістю. Якщо остання представляє собою лише продукт минулого року, то перша включає в себе і вартість засобів виробництва, які були вироблені раніше. А.Сміт притустив і ряд інших прорахунків, які витікають із його розуміння вартості. Наприклад, за А.Смітом, в галузі, що виробляє товари споживання, в доход входить як ціна так і продукт. Або пояснення особистого доходу‚ в якості фонду особистого споживання без згадування про його частину, що йде на розширення виробництва.
Недивлячись на перераховані недоліки. Для свого часу ця теорія мала дуже прогресивне значення. Випадіння постійного капіталу при аналізі відтворення‚ згодом назвуть "догмою Сміта".
Земельна рента.
А.Сміт виділяв ренту як виключний доход землевласника, піддавши сумніву те, що рента - це лише процент на капітал, витрачений землевласником на покращення землі, так як землевласник одержує ренту і за землі, що не зазнавали покращення. Так А.Сміт відділив ренту від арендної плати, довівши, що прибуток на капітал являється тільки надбавкою до первісної ренти. Таким чином, тільки земельна рента у Сміта‚ представляє собою відрахування із продукту, який був витрачений на обробку землі. Однак через дуалізм своєї методології, А.Сміт бачить в ренті також винагороду землевласника за право користування його землею. У поглядах А.Сміта зустрічаються і елементи фізіократичної теорії: рента є "витвір природи, який залишається за вирахуванням і відшкодуванням всього того, що можна вважати творінням людини".
Із сказаного видно, що А.Сміт не дав ренті точного визначення, хоч в його теорії було багато правильних ідей і думок. Наприклад, він зауважував, що відмінності в якості ділянок землі можуть бути причиною утворення диференційованої ренти.
Питання економічної політики в теорії А.Сміта.
А.Сміт приділяв багато уваги дослідженню політики країн в період капіталізму вільної конкуренції. І головною вимогою, яку він висував, було забезпечення економічної свободи, невтручання держави в економічне життя. Так, він гостро виступав проти цехової регла-ментації, застарілого законодавства, прівелегій корпорацій і торгових монополій. Будь-яке обмеження стихійного розвитку подій і конку-ренції‚ за думкою А.Сміта, неминуче буде стримувати економічний розвиток. Однак‚ ряд функцій держави, він оцінював позитивно, вважаючи підтримку органами влади порядку в країні і забезпечення її воєнної безпеки, важливими умовами успішного розвитку господарства.
Велике значення уділяв А.Сміт фінінсовій діяльності уряду. Він виправдовував тільки ті витрати, які робляться в інтересах всього суспільства. Висунув тезу "дешевої держави", яку прийняли всі наступні представники класичної буржуазної політичної економії. Він заклав основи податкової політики, висловлюючись, що податки повинні відповідати "силі і можливостям громадян", причому стягнення податку повинно коштувати як можна дешевше, а форма і час збору податків повинні як найкраще відповідати інтересам платників.
Будучи ідеологом промислової буржуазії, А.Сміт стверджував, що об'єктом, як найкраще підходящим для обкладення державним податком, є земельна рента. Наприклад, він заявляв, що податок з прибутку неефективний, так як підприємець‚ втрати від нього з ціллю збереження трибутку перекладе на споживача шляхом підвищення цін на свою продукцію. Сміт вважав також‚ недоцільним податок на зарплату, бо підприємець зобов'язаний забезпечити працюючому прожитковий мінімум, і щоб самому не отримувати збитки, повинен знову буде перекласти тягар податків на споживача. Податок з ренти, який за думкою А.Сміта, не може бути ні на кого перекладений, є максимально ефективним, і веде до скорочення доходів землевласни-ків. Тут добре видно антифеодальну спрямованість його податкової теорії. А.Сміт також піддавав критиці меркантилістський протекціо-нізм. Він перечив проти всяких обмежень як у внутрішній, так і у зовнішній торгівлі.
Аналіз поглядів А.Сміта на питання економічної політики підтверджує антифеодальну спрямованість йго вчення, а також орієнтацію на інтереси капіталістичної системи господарювання. Це дає змогу вважати теорію А.Сміта прогресивною, для суспільства, сучасником якої він був.
Висновок.
В XVIII-XIX ст. політична економія розвивалася як наука про багатство, тому виглядає цілком природньо, що в якості початкового пункту своєї доктрини А.Сміт вибрав розподіл праці. Разом з тим, він не розрізняв товарну і натуральну вартості, вважав працю єдиним джерелом споживчої вартості, бачив у людині природню схильнісь до обміну і т.і.
Не дивлячись на ці недоліки, А.Сміт досяг у своєму аналізі закономірностей капіталізму вельми значних результатів: йому вдалося виявити загальний принцип економічної системи капіталізму- вартість і дати їй своє знамените визначення, як дійсного мірила мінової вартості всіх товарів.
Він вніс свій вклад і в розвиток методології: поряд із аналізом і індукцією, широко використовував синтез і дедукцію, тобто йшов на основі раніше сформульованих положень, від простого до складного, і далі к цілому.
Головною заслугою А.Сміта, економіста мануфактурного періоду, стало створення цілісної економічної системи на основі знань, які були одержані на той час суспільного розвитку. Розглядаючи роботи А.Сміта з висоти сучасності, ми віддаємо належне тій грандіозній роботі, яку він зробив, і плодами, якої ми користуємося до цьго часу.
Але А.Сміт не завершує розвинення класичної школи. Він виступив із своїм головним економічним творінням безпосередньо перед промисловим переворотом. Об'єктом досдіджень А.Сміта був капіталізм, який ще не одержав своєї адекватної виробничо-технічної бази у вигляді машинної індустрії. Ця обставина в деякій мірі і обумовила відносну нерозвинутість самої економічної системи А.Сміта. Але теорія стала вихідним пунктом для послідуючого розвитку у працях Д.Рікардо, а потім і інших значних економістів.
Таким чином, соціально-економічні погляди А.Сміта представляють собою одну із найкращих економічних доктрин XVIII ст.
Література.
1. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник для вузов. М.: ИНФРА-М, 1999.
2. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. М.: Экономика, 1995.
3. Блуг М. Экономическая мысль в ретропективе. М.: "Дело Лтд", 1994.
4. Самуэльсон П. Экономика. М.: Алгон, 1992.
Loading...

 
 

Цікаве