WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Розвиток наукових основ оцінки впливу навантаженності на довговічнічність рухомих елементів свердловинного обладнання - Курсова робота

Розвиток наукових основ оцінки впливу навантаженності на довговічнічність рухомих елементів свердловинного обладнання - Курсова робота

Геофізичний кабель (ГФК) під час проведення каротажних робіт також працює в досить складних умовах. Специфікою роботи ГФК є велика кількість випадкових прихоплень під час піднімання каротажного пристрою, що призводить до значних перевантажень і динамічних коливань. Нерідко такі прихоплення стають причиною обриву кабелю, що несе великі матеріальні збитки, а в деяких несприятливих випадках – навіть ліквідацію свердловини.

Таким чином, особливістю експлуатації РЕСО є те, що вони підлягають впливу нестаціонарного навантажування з досить складною структурою.

Тому проведено аналіз сучасних наукових напрямків щодо вирішення проблеми оцінки довговічності деталей та елементів конструкцій, які працюють в умовах складного нестаціонарного навантажування.

Проведений аналіз свідчить, що на сучасному етапі немає загальноприйнятої дієвої методики оцінки довговічності в умовах випадкових навантажувань, особливо зі складною структурою (наприклад, широкосмугові нестаціонарні випадкові процеси, характерні для РЕСО). Тому питання розроблення методів, які б дали змогу враховувати складність процесу навантажування при розрахунках довговічності, має велику наукову і практичну цінність.

Таким чином, для надійної та ефективної роботи РЕСО необхідним є проведення більш детальної оцінки навантаженості і розроблення досконалих методів прогнозування їх довговічності та залишкового ресурсу. На основі аналізу сформульовано мету і задачі досліджень.

Другий розділ присвячено розробленню методик та засобів експериментального дослідження навантаженості та довговічності РЕСО.

Для оцінки експлуатаційної навантаженості бурильної колони при виконанні спуско-піднімальних операцій проведено промислові експериментальні дослідження. Бурильну колону було оснащено спеціальним перевідником з тензодавачами, на канаті талевої системи було встановлено електронний давач навантаження, на підіймальному валу бурової лебідки змонтовано давач напряму обертання та давач частоти обертання барабана лебідки. Також визначались швидкість і напрям руху бурильної колони. Запис сигналів з давачів здійснювався на багатоканальному швидкодіючому самописці Н 338-4. Усі вимірювальні засоби пройшли відповідне тарування і налагодження.

Для оцінки навантаженості КНШ розроблено захищений патентом України № 21964 удосконалений динамограф з індуктивним давачем малих переміщень. Давач вимірює зміну зазору між верхньою та нижньою планками силовимірювального вузла і формує вихідний сигнал, який після обробки в аналого-цифровому перетворювачі поступає для обробки в ПЕОМ. Границя приведеної похибки вимірювання положення таким динамографом в робочому температурному діапазоні (-20...+70 °С) становить максимально 1,5 %.

Для оцінки навантаженості каротажних канатів в експлуатаційних умовах використовувалась модернізована каротажна тензометрична реєструюча система КТРС-10М.

Для розроблення методики і засобів оцінки навантаженості геофізичного кабелю за допомогою індикаторів навантаження спроектовано і виготовлено випробну установку, яка дає можливість проводити випробування в широкому діапазоні геометричних параметрів жорстким навантажуванням на консольний згин з регулюванням амплітуди деформації в межах 0..10 мм.

Також у розділі наведено методики та обладнання для експериментальної оцінки параметрів опору втомі та корозійній втомі елементів бурильної колони і насосних штанг.

У третьому розділі представлено результати теоретичних і експериментальних досліджень навантаженості РЕСО.

Експериментальні дослідження навантаженості бурильної колони при виконанні СПО було проведено на свердловині № 908 – пасічна Надвірнянського управління бурових робіт, оснащеній буровою установкою "Уралмаш-4Е". Дослідження проводились під час спуску бурильної колони з довжиною бурильної колони від одної свічі довжиною 37 м до 54 свічок загальною довжиною 2000 м та на різних швидкостях. Запис експлуатаційного навантажування на перевіднику здійснювався при загальній довжині БК 190 м, 500 м і 1580 м.

Типові записи навантажень у верхній частині бурильної колони при гальмуванні в процесі спуску. Поява періодичних піків зусиль пояснюється періодичним вмиканням гальма бурової лебідки.

Проведений початковий аналіз записів експлуатаційного навантажування під час спуску свідчить про значний розкид значень асиметрії циклів. Для довжини 190 м і, особливо, 500 м характерною особливістю є значний вплив високочастотної складової з низькими амплітудами. При довжині 1580 м спостерігається значне збільшення кількості високоамплітудних напружень. Високочастотні напруження, характерні для менших довжин, майже не спостерігаються. Це пояснюється тим, що при довжині БК 1580 м використовувалось гідравлічне гальмо, яке значно зменшує високочастотні коливання.

У розділі також представлено результати експериментальних досліджень навантаженості колони насосних штанг. Дослідження проводились на свердловинах № 4, 88 та 90 Довбушансько-Бистрицького нафтового родовища, оснащених штанговими свердловинними насосними установками. На свердловинах записувались динамограми за допомогою гідравлічного динамографа ГДМ-3 та розробленої вимірювальної системи з використанням індуктивного давача малих переміщень. При цьому проводився запис діючих зусиль протягом певного часу, що давало можливість оцінити сталість процесу навантаження. Приклади запису наведено на рис. 2.

Як відомо, свердловини України характеризуються значною викривленістю. У такому випадку в процесі роботи, крім змінних напружень розтягу, БК і КНШ підлягають впливу додаткових циклічних локальних напружень згину на викривлених ділянках. Тому однією із задач досліджень є визначення напружень у БК і КНШ на викривленій ділянці з урахуванням поздовжніх сил розтягу.

З використанням розробленої методики чисельного розв'язку проведено оцінку впливу геометрії викривленої ділянки свердловини на напруження згину КНШ з урахуванням поздовжньої сили розтягу. Деякі результати розв'язку наведено на рис. 3.

Слід звернути увагу на значний вплив напружень розтягу на амплітуду циклічних напружень згину, а отже, і на довговічність колони штанг на викривленій ділянці. Так, якщо напруження розтягу внизу колони будуть змінюватися від 0 до 1,8 МПа при силі розтягу 500 Н, то напруження згину на ділянці з кутом викривлення 20 і радіусом 50 м – від 50,7 до 207,3 МПа. Таким чином, амплітуда згинаючих напружень досягає 78,3 МПа, що може служити основною причиною втомного руйнування колони у нижній частині на викривлених ділянках.

Проведено аналітичні дослідження з визначення сил та напружень в БК на викривленій ділянці з урахуванням розтягу і зазору між БК та стінкою свердловини. Розроблено критерій вибору положення бурильної колони на викривленій ділянці свердловини. Показано, що нехтування силами розтягу та неспівпадінням осі свердловини і бурильної колони може призвести до похибок при розрахунках напружено-деформованого стану та довговічності бурильних труб. Так, наприклад, визначено напруження у поперечному перерізі бурильних труб ТБПК 127 (товщина стінки 8 мм) у криволінійному стовбурі свердловини діаметром 295,3 мм. При відстані від нейтрального перерізу до початку криволінійної ділянки =250 м колона буде доторкатися до нижньої частини стінки свердловини по всій довжині. У цьому випадку напруження згину – 9,5 МПа. При збільшенні до 260 м, сила розтягу зростає і стає достатньою для відриву колони від стінки свердловини. Напруження зростає до 11,9 МПа. При наступному збільшенні (понад 260 м), сила розтягу спричиняє контакт бурильної колони із верхньою частиною стовбура свердловини, а величина напружень збільшується від 15,2 до 40,2 МПа при збільшенні до 300 м.

У розділі також проведено аналіз процесу СПО при каротажних роботах під час спорудження свердловин. Даний процес характеризується високим ступенем непрогнозованості через неможливість попереднього урахування усіх вагомих чинників, особливо сили контактного тертя пристрою і кабелю об глинисту кірку та інерційних сил. Тому експериментальне визначення натягу кабелю в експлуатаційних умовах має велике теоретичне і практичне значення як для оптимізації процесу СПО при каротажних роботах, так і для прогнозування довговічності та залишкового ресурсу кабелю.

Проведено серію експериментальних досліджень натягу кабелю при СПО в експлуатаційних умовах при різних швидкостях піднімання найбільш поширених каротажних пристроїв на глибинах 100-5000 м для свердловин з характерними профілями.

Результати отримано за допомогою установки КТРС-10М. Характерні графіки зміни сили натягу кабелю наведено на рис. 4.

Аналіз результатів дає підстави зробити висновок про лінійну залежність сили натягу від глибини знаходження каротажного пристрою. Увагу привертає значний вплив прихоплень пристрою, які не тільки призводять до значних однократних перевантажень (рис. 4а), але й для похило-спрямованих свердловин можуть суттєво збільшити силу опору руху пристрою (див. рис. 4б, в), а також призвести до значних циклічних коливань і, як наслідок, до інтенсифікації втомного пошкодження кабелю (див. рис. 4г).

Loading...

 
 

Цікаве