WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Ворохтянському об’єкті - Курсова робота

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Ворохтянському об’єкті - Курсова робота

n– кількість сторін,

– середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 2.

[S] – довжина полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев'язку полігонометричного ходу

і очікувану відносну нев'язку полігонометричного ходу

і порівнюють її з граничною відносною нев'язкою, що вибирається з табл. 1.

Якщо

,

де =1:10000 для полігонометрії 1 розряду ,це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

В протилежному випадку хід необхідно перепроектувати, змінивши його параметри (периметр, кількість сторін, середні довжини сторін).

Виконаємо оцінку проекту першого полігонометричного ходу 1-го розряду.

1-ий хід:

Це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

2-ий хід:

Це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

Для топографічного знімання на об'єкті запроектовано планову геодезичну мережу у відповідності до вимог "Інструкції"[1], а саме:

- полігонометричний хід 4 класу, характеристика якого наведена в таблиці 1.1;

- два полігонометричні ходи 1 розряду, характеристики яких наведені в таблиці 1.2;

- три ходи висотної основи технічного нівелювання.

Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл.,

1, 2 розрядів.

Вибір типів центрів здійснюється у відповідності до "Інструкції". Вузлові пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами

Типу 160 (рис.1).

Цей центр складається із залізобетонного пілота у формі паралелепіпеда з поперечним розрізом 16 х16, довжиною 120 см з маркою у верхній площині і бетонної плити (якоря) діаметром 48-50 см, висотою 40 см. В середині бетонної плити роблять отвір 20х20х10 см, у який встановлюють залізобетонний пілон. Ґрунтовий репер закладають у свердловину глибиною 180 см і діаметром 50 см. Якір з пілоном повинен скріплюватися цементним розчином. На дно свердловини також укладають шар цементного розчину товщиною не менше 3 см. Марка ґрунтового репера повинна розташовуватись від поверхні землі на глибині 50 см. При виході скелі на глибину до 70 см в неї закладають марку на цементному розчині.

Зовнішнє оформлення ґрунтового репера виконується квадратною окопкою із сторонами 140х140 см між внутрішніми сторонами канави. Канава має розміри 120 см зверху, 20 см знизу та глибину 50 см. Частина землі (ґрунту) з канави насипається майданчиком над ґрунтовим репером, інша — валиком за зовнішнім краєм канави. У кутку майданчика установлюють розпізнавальний стовп з охоронною пластиною.

Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих ходів, де вузлові пункти відсутні, проектують центри типів У15Н (на незабудованих територіях) (рис. 2). Рис.1

Центр пункту полігонометрії 1 і 2 розрядів для незабудованої території

Тип У15Н

Рис. 2

Створення висотної основи.

Проект висотної основи топографічного знімання. Оцінка точності.

На нівелірні роботи, метою яких є створення висотних геодезичних мереж державного призначення, складаються технічні проекти.

Технічний проект — це документів якому встановлюють обсяги робіт, технологію їх виконання, матеріально-технічну забезпеченість і кошторисну вартість. Складанню технічного проекту передує топографо-геодезична вивченість району робіт, збір і аналіз матеріалів раніше виконаних нівелірних робіт в цьому районі.

Одним з найважливіших елементів технічного проекту є проект ліній нівелювання на карті. Виконують проектування найдосвідченіші спеціалісти геодезичного виробництва.

Складають проект нівелірних ліній на картах масштабів 1:200000, 1:100000, 1:50000 і більших. На карту наносять усі пункти ДГМ, нівелювання яких було виконано раніше і які знаходяться від ліній, які проектуються, на віддалі до 3 км.

Лінії нівелювання І і II класів проектують переважно вздовж автомобільних доріг та залізниць, а при їх відсутності — вздовж ґрунтових доріг, стежок, берегів річок, тобто вздовж найбільш сприятливих для даного району ґрунтовими умовами трас з найменш складним рельєфом.

При проектуванні нівелірних ліній необхідно враховувати норми щільності пунктів та реперів ДГМ, які регламентуються "Основними положеннями..." 1998 р. [4], а саме:

для знімань в масштабі 1:25000 і 1:10000 — 1 репер на трапецію масштабу 1:10000;

для знімань в масштабі 1:5000 — 1 репер на 10-15 км2;

для знімань в масштабі 1:2000 і більших — 1 репер на 5-7 км2.

Для забезпечення об'єктів, що підлягають топографічному зніманню, необхідною щільністю пунктів висотної ДГМ, крім запроектованих на цих об'єктах реперів нівелювання усіх класів, до висотних мереж І, II, III і IV класів включають частину існуючих, або запроектованих пунктів планової ДГМ 2 і З класів і пунктів планових мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів, якщо вони закріплені або на яких запроектоване закріплення центрами, які відповідають вимогам, що ставляться до нівелірних знаків (типів У10П, У20П, УЗОП, 140П, 160 тощо ). Причому класи планових І висотних мереж можуть не співпадати. Наприклад, пункт тріангуляції 2 класу може бути одночасно пунктом висотної мережі III класу, І навпаки, пункт тріангуляції 3 класу може бути одночасно пунктом висотної мережі II класу.

Які ж пункти планових ДГМ і мереж згущення включають у висотні ДГМ? В основному, ті пункти, які знаходяться на віддалях до кількасот метрів від ліній нівелювання і до яких-є зручний підхід та можливість прокладання ходів на щільних ґрунтах.

Решту пунктів планових ДГМ і мереж згущення, які не включені у висотні ДГМ, але також повинні мати висоти у Балтійській системі висот, включають у висотні мережі згущення, що створюють методами технічного або тригонометричного нівелювання, які розглядуються в розділі 6.

Якщо при проектуванні нівелірних ліній виникає питання про їх відповідність необхідним технічним вимогам, обчислюється очікувана середня квадратична помилка відмітки точки, що знаходиться в найбільш слабкому місці нівелірної лінії. Встановлено, що найбільш слабке місце знаходиться на середині нівелірної лінії. Очікувана середня квадратична помилка Мт відмітки точки, що знаходиться посередині нівелірної лінії III чи IV класу може бути

обчислена за формулою

де

mвих: – середня квадратична помилка відмітки вихідних реперів, між якими запроектовано хід;

– випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання;

L – довжина ходу нівелювання [S];

К — віддаль від репера до ближчого пункту;

K=L/2.

Очікуване значення МL/2 порівнюють з допустимим значенням, яке

залежить від технічних вимог до робіт, для яких запроектовані нівелірні пункти служитимуть висотною основою.

На території Житомирського об'єкту необхідно запроектувати висотну основу зйомки технічного нівелювання.

Нівелірна сітка технічного нівелювання створюється в вигляді окремих ходів, систем ходів і полігонів з вузловими точками. Кожний нівелірний хід повинен опиратися обома кінцями. на репери нівелювання вищих класів або на вузлові точки. В необхідних випадках допускаються висячі ходи, які прокладаються в прямому і зворотному напрямках.

Технічне нівелювання виконується методом геометричного і тригонометричного нівелювання. Нівелірні ходи прокладають тільки в одному напрямку. Спостереження на станціях виконують по двох сторонах рейок при одному горизонті, або по одній стороні рейки при двох горизонтах

Технічне нівелювання виконається з точністю яка забезпечує отримання неув'язки в ході чи полігоні величиною не більше 50мм л/L, де L — довжина ходу в км.

При проектування висотної основи всі пункти полігонометрії вважаються реперами. Для закріплення „ пунктів нівелювання " на місцевості використовуються ґрунтові і стінні репери.

На території Ворохтянського об'єкту запроектовано висотну основу топографічного знімання методом технічного нівелювання, а саме три нівелірні ходи:

  1. Rp Биків, IV кл—Rp Висока, IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу із півночі на південь, довжина якого 5305 км;

  2. П.п 3, IV кл— П.п 6, IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії 1 розряду в північно-західній частині об'єкта, довжина якого-6100 км;

  3. П.п 4 , IV кл—п.п 8, IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії 1 розряду в південно-східній частині об'єкта, довжина якого-6575 км.

Loading...

 
 

Цікаве