WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Стереотопографічний метод створення карт - Дипломна робота

Стереотопографічний метод створення карт - Дипломна робота

За шостою ознакою особливої уваги заслуговують дані GPS (глобальні системи позиціювання). Сучасні методи дозволяють під час польоту носія апаратури визначати просторові координати центрів проекцій. Це суттєво впливає на сам процес фототріангуляційних побудов, i зокрема, на його точність, яка значно зростає.

Але ще суттєвішим є те, що коли знаємо просторові координати центрів проєкцій вcix знімків i будуємо блокову мережу, то опорні точки взагалі не потрібні.

За сьомою ознакою знімок сам по собі є джерелом помилок , тому треба шукати шляхи знешкодження цього негативного впливу. Один з таких підходів полягає в тому, що помилки знімків подаються у вигляді певної математичної моделі. Наприклад, помилки х, у описуються степеневим полігоном:

;

,

де ai, bi - невідомі параметри (параметри калібрування), х, у - виміряні координати точки на знімку.

Наведені вище рівняння долучають до рівнянь колінеарності та одночасно визначають i просторові координати точок фототріангуляції, і параметри калібрування. При побудові мереж фототріангуляції використовуються внутрішні фотограмметричні зв'язки, що існують як для точок, що лежать в потрійному перекритті, так i для точок, що знаходяться в міжмаршрутному перекритті. У цьому випадку маємо метод фототріангуляції із самокалібруванням.

Якщо додаткові рівняння не включають у математичну модель фототріангуляції, то маємо фототріангуляцію без самокалібрування.

За восьмою ознакою. Зауважимо, що останніми роками вагому роль відіграє цифрова фототріангуляція, зокрема технологія автоматичної побудови мереж, коли вимірювання знімків проводить не оператор-фотограмметрист, а сам комп'ютер, тобто пошук та ідентифікація точок стереопари реалізується за допомогою програм з використанням теоретичних засад кореляції оптичних щільностей елементарних образів.

3.2 Аналітична блочна фототриангуляція

В блочній або багатомаршрутній фототріангуляції використовують зв'язок, який існує між знімками і між маршрутами. Завдяки безперервному поздовжньому i поперечному перекриванню знімків в маршрутах створюється можливість побудови фотограмметричної мережі одночасно для декількох маршрутів. Завдяки цьому способу фототріангуляції скорочується обсяг польових геодезичних робіт.

Блочну фототріангуляцію можна будувати способами зв'язок незалежних моделей i незалежних маршрутів. За способом зв'язок одночасно будується i врівноважується мережа по всіх знімках, які входять в блок. На знімках вимірюють координати точок, включених в мережу, визначають наближені значения невідомих елементів зовнішнього оріентування i координат точок місцевості, складають рівняння поправок для кожного зображення точки мережі, отримують систему рівнянь всього блоку і розв'язують методом послідовних наближень. Побудову мережі вважають закінченою, якщо поправки в останньому наближенні не виходять за межі допусків.

При побудові i з'єднанні незалежних моделей довільно вибирають довжину базиса i систему координат для кожної моделі. Зв'язкові точки в суміжних моделях будуть мати різні значения, так як мають різні системи координат. З'єднання моделей виконується шляхом складання i розв'язання рівнянь поправок.

Рівняння розв'язують шляхом послідовних наближень за умови [pv2] = min.

Внаслідок розв'язку рівнянь визначають елементи зовнішнього орієнтування одиночних моделей i геодезичні координати точок блочної мережі.

При побудові блочної фототріангуляції способом незалежних маршрутів кожна маршрутна мережа будується в довільному масштабі i в індивідуальній системі координат. З'єднання окремих маршрутів виконується по зв'язкових точках в зоні поперечного перекривання, геодезичне орієнтування виконується по опорних точках.

3.3 Точність аналггичноі фототріангуляції

Точність побудови мережі фототріангіляції залежить від багатьох чинників, серед яких головним є геометрична та фотографічна якість фотозображення, параметри аерофотознімання, точність вимірювання знімків, та розташування опорних точок, математична модель фототріангуляції тощо.

Основними джерелами помилок в координатах точки на знімку є дисторсія об'єктива, деформація фотоматеріалу невирівнювання фотоемульсійного шару в площину, рефракція атмосфери, клиновідність світлофільтра , помилки ототожнення та розпізнавання точок на знімках.

Очікувану точність фототріангуляції можна заздалегіть підрахувати, використовуючи відповідні формули. Для вільної маршрутної мережі середні квадратичні помилки координат точки, що знаходиться в кінці маршруту будуть такими:

; , .

- опорна точка

Рис. 3.4 Схема розміщення опорних точок в маршруті знімків

Для схеми прив'язки з чотирьох опорних точок (рис.3.4) найбільша помилка виникає посередині маршруту, а середні квадратичні помилки обчислюють так:

, , .

де n - кількість базисів в маршруті, f- фокусна віддаль, b - базис в масштабі знімка, тq - середня квадратична помилка виміру паралакса, т - знаменник масштабу знімка.

Рис. 3.5 Схема розміщення опорних точок для фототріангуляційного блока.

Для блокової фототріангуляції (рис.3.5) можна скористатись формулами Ф.Лисенка

,

де n - кількість знімків в блоці, s - кількість знімків, на яких зобразилась точка (залежить від поздовжнього та поперечного перекритів), k - кількість точок мережі на кожному знімку, r - число опорних точок в блоці, Н - висота фотографування, р - середнє значения поздовжнього паралакса. Аналіз формул дає змогу дійти таких висновків:

- збільшення кількості опорних точок в блоці з 10 до 100 підвищує точність побудови лише на 6-7 %;

- якщо кількість точок на знімку збільшити з 5-ти до 12-ти, то точність підвищиться в 1.5 раза;

- збільшення поперечного перекриття з 20 % до 60 % підвищує точність побудови в 1,8 раза.

3.4 Аналогова просторова фототріангуляція

Аналогова просторова фототріангуляція виконується на універсальних стереоприладах, які дозволяють будувати і вимірювати геометричну модель цілого маршруту. Основними етапами робіт будуть такі:

- підготовчі роботи;

- взаємне орієнтування аерфотознимків;

- зовнішне орієнтування першої моделі;

- вимірювання всіх точок фотограмметричної мережі першої моделі;

- створення другої та інших геометричних моделей, сполучення їх із попередніми моделями та вимірювання всіх точок фотограмметричної

мережі;

- геодезичне орієнтування мережі й отримання координат i висот точок мережі.

Підготовчі роботи включають: підготовку приладу до роботи, виконання перевірок та юстування, підбір необхідних матеріалів та вихідних даних, складання проекту фотограмметричної мережі; розрахунок деяких величин для встановлепня на шкалах приладу.

Проект фотограмметричної мережі складають на аерознімках. Точки згущення вибирають i розташовують в залежності від їх подальшого використання. Для створення фотопланів потрібні точки, які були б розташовані по кутах корисної площі аерофотознімків. Для стереоскопічної зйомки рельефу й контурів на універсальних або аналітичних приладах треба мати чотири опорні точки для кожної стереопари, розташовані по кутах цих стереопар. Для можливості з'єднання окремих моделей у загальну мережу й контролю робіт у проект включають зв'язні точки, які повинні бути розташовані у зонах потрійного перекривання на краях знімків i подвійного поперечного перекривання. Ці точки використовують також для зв'язку з іншими маршрутами.

Вибирають i наколюють на знімках також контрольні точки, які використовують для контролю якості фотопланів i стереоскопічної зйомки рельефу и контурів.

Зовнішнє орієнтування загальної мережі виконується по опорних геодезичних точках. Тому ці точки повинні розташовуватися на початку і на кінці маршруту. Схема розташування різних точок на знімках наведена на рис.3.6

Рис.3.6 Схема розташування різних точок при побудові фототріангуляції: - центри знімків; -опорі геодезичні точки;

Bсі запроектовані точки наколюють на діапозитивах, негативах або маркують на цифрових знімках за допомогою миши. Вибір та наколка точок виконується при стереоскопічному розгляданні аерофотознімків. Далі на універсальному приладі виконують вимір координат точок запроектованої мережі, почергово переставляючи диапозитиви маршруту вимірювань.

Таким чином отримують координати та висоти по всіх маршрутах блоку фотограмметричної мережі

Loading...

 
 

Цікаве