WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Нормативна грошова оцінка земель населеного пункту (на прикладі с. Крива Хустського району) - Дипломна робота

Нормативна грошова оцінка земель населеного пункту (на прикладі с. Крива Хустського району) - Дипломна робота

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

У водозахисній зоні дотримується режим регулювання господарської діяльності. Виконання водоохоронних та інших заходів упорядкування водоохоронних зон за винятком земель водного фонду покладається на виконавчі комітети рад. Контроль за використанням водоохоронних зон здійснюється міською радою, органами охорони навколишнього середовища та управлінням земельних ресурсів.

Огляд літератури.

Серед найважливіших проблем сьогодення, особливе місце посідає грошова оцінка населених пунктів.

Характер цієї загальної проблеми потребує системного обґрунтування та комплектування і використання даних вказаних в державному земельному кадастрі та містобудівному кадастрі населеного пункту, інвентаризації земель населеного пункту, раціонального використання земель населеного пункту; прогнозування розмірів сільського населеного пункту; економічна оцінка, обліку земель населеного пункту та сільськогосподарських земель тощо.

Ця проблема назрівала з давнини, людство намагалося врегулювати її. Особливо ця проблема проявила себе в другій половині 20-го століття. В Україні грошова оцінка земель набула офіційного статусу завдяки постанові Кабінету Міністрів України від 16 вересня 1992 року.

Як указує Флешей В.В. (1996) в більшості населених пунктів України не має сучасних, найбільш точних планово-картографічних, геодезичних, геологічних, ґрунтових матеріалів, матеріалів обстежень та досліджень які б характеризували сучасні землекористування та землекористувачів в межах населеного пункту. Це призводить до хаосу в обліку земель, становленні плати заземлю, до порушень у земельному законодавстві.

Земельна реформа в Україні здійснена для поліпшення, обґрунтування, виведення земельних відносин на вищій рівень. Вона стала механізмом, якій дам практично-аналітичну інформацію для приватизації земель населеного пункту, а також земель сільськогосподарського призначення.

Земельна реформа вдосконалила ряд основних видів землевпорядних робіт, а саме: інвентаризація земель, встановлення меж сільських, селищних рад і виділення земель населених пунктів, складання проектів роздержавлення і приватизації земель та, як достовірна, якісна, кількісна інформація про наявність і розподіл земель з метою реєстрації юридичних і фізичних осіб, як землекористувачів. Всі ці розробки, інформація існують і використовуються, як інформаційна база для грошової оцінки населеного пункту.

Раціональне використання земель населеного пункту та сільськогосподарських земель, яке є складовою основи грошової оцінки населеного пункту. Показник рівня раціонального використання земель територій населених пунктів в нашій області один з найнижчих по Україні, тобто показник у два-три рази нижчий за нормальний.

На думку М.Д. Лесечка та М.Г. Ступеня (1996), на рівень раціонального використання земель населених пунктів істотно впливають природнокліматичні умови, історичні та соціально-економічні, їх формування та розвитку. Від яких залежать питомі показники земель населених пунктів.

За твердженням М.Д. Лесечка, М.Г. Ступеня, Р.Й. Гулька та Н.Р. Шпіка (1995) одним із важливих моментів раціонального використання сільськогосподарських земель є прогнозування розмірів сільських населених пунктів. Так у проектах планування майже не вирішуються питання про загальну потребу населеного пункту в землях з урахуванням розмірів і розміщення городніх доріжок. Це призводить до значного зниження розмірів території, необхідної під перспективні населені пункти, заважає вірно визначити подальше використання території, що знаходиться у не перспективній частині. Визначення раціональних площ сільських поселень і вдосконалення складених схем планування сіл у значній мірі залежить від розмірів присадибного землекористування. Присадибні ділянки мають дуже велике значення і найближчим часом як роль приватного підсобного господарства, а також при квартирній ділянці, ділянки під сад, будинок, госприміщення.

Одною із складових інформаційних баз грошової оцінки є матеріали та дані державного земельного та містобудівного кадастру; тобто система необхідних відомостей і документів про правовий режим, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність земель, дані про належність території до відповідних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення; екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та її інженерне забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності.

Дані та матеріали бонітування також входять до основи грошової оцінки населеного пункту; а саме: спеціалізована класифікація родючості ґрунтів, кореляція з урожайністю з сільськогосподарських ґрунтів на цих землях.

Грошова оцінка земель населеного пункту здійснюються відповідно до чинного законодавства України з метою створення умов для вирішення проблем а також дає можливість для перспективного використання земель та фінансування і врахування плати за землю.

За визначенням Л.М. Перовича та Б. Волосецького (2000), при оцінці земель населеного пункту виходять із порівняльної цінності і придатності території для житлової та промислової забудови і її благоустрою.

Така оцінка здійснюється з урахуванням величини витрат, як при будівництві так і при експлуатації будівель, витрат на освоєння та облаштування території земельної ділянки залежить від наявності соціальної та інженерно-технічної інфраструктури, споруд та комунікацій в даному населеному пункті.

Для забудованих і призначених під забудову земельних ділянок здійснюють комплексну містобудівну оцінку земель населеного пункту, яка врахувала б як господарські витрати при різних варіантах планування і забудови так і соціально-економічні результати цих варіантів забудови. Виходячи з оцінок окремих зон території, визначають величину вартості окремих ділянок території і їх найраціональніше використання та ефективність капітальних вкладень у будівництво і благоустрій населеного пункту. При оцінці земель населених пунктів слід врахувати інженерно-будівельні характеристики, їх розміщення на плані населеного пункту відносно існуючої забудови, транспортних зв'язків з громадськими, культурними і торговими центрами, промисловими зонами, близькість до існуючих магістралей інженерних комунікацій, стан природо-екологічного довкілля, характер попереднього використання та забруднення території.

На оцінку земель населеного пункту впливають такі чинники:

  • Необхідні витрати пов'язані з облаштуванням території створення відповідної інженерно-технічної інфраструктури;

  • Економічні розрахунки наслідків виключення земель із сільськогосподарського виробництва і введення Ії у сферу будівництва, обслуговування громадської та промислової забудови;

  • Економічні розрахунки результатів використання земель населеного пункту для житлового та промислового будівництва, для адміністративних, культурних і комунальних будівель і споруд, будівель сфери послуг, транспортних артерій тощо.

За твердженням М.О. Володина (2000) в основу грошової оцінки земель населених пунктів покладено рентний дохід, який обумовлюється функціональним використанням земельної ділянки і її місцем розташування у загальнодержавній, регіональній і місцевій системі виробництва і розселення, а також благоустроєм і якістю її території, що визначається рівним інженерного облаштування, природними історико-культурними, екологічними та іншими показниками. За своєю суттю грошова оцінка земель є відображанням капіталізованого рентного доходу, що створюється на земельній ділянці. На сільськогосподарських землях рентний дохід створюється при виробництві усіх сільськогосподарських культур, а його розміри обчислюються на узагальнюючий основі виробництва зернових культур. На землях іншого призначення рентний дохід утворюється в наслідок їх функціонального використання, рівня інженерного облаштування місце розташування земельних ділянок.

За спостереженнями Б.М. Данилишин, С.И. Дорогунцов, В.С. Міщенко, Я.В. Коваль, О.С. Новоторов, М.Н. Паламарчук (1999) грошова оцінка землі як комплексного ресурсу природи спонукає необхідність підвищення рівня обґрунтованості рішень, що приймають відносно цільового використання земель населеного пункту при формуванні системи регіонального розвитку, урахування їх екологічної і соціально-економічної ролі при визначенні стратегій господарського використання конкретних територій. І на решті грошова оцінка населеного пункту є ключовим питанням побудови економічного ринкового механізму ефективного землекористування на основі перетворень їх у виробничий капітал, якій діє разом з іншими капіталами у ринковому середовищі. Методологічною базою грошової оцінки земель є положення про диференціальний доход, як про матеріальну основу диференціальної ренти 1 і 2, що відбиває звеличену економічної ефективності і рівня інтенсивності використання земельної ділянки у рамках планової методології.

Loading...

 
 

Цікаве