WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Нормативна грошова оцінка земель населеного пункту (на прикладі с. Крива Хустського району) - Дипломна робота

Нормативна грошова оцінка земель населеного пункту (на прикладі с. Крива Хустського району) - Дипломна робота

Вибухобезпека

Обчислювальна техніка відноситься до класу техніки, що не є вибухонебезпечною. Єдина складова частина ПК, яка могла б представляти небезпеку – це кінескоп (електронно-променева трубка). Але кінескопи останні десять років випускають тільки вибухонебезпечні і не потребують додаткових засобів захисту. Тому немає потреби їх розглядати.

Пожежна профілактика

Згідно СНІП 2.09.02 – 85, ОНТП 24-86 приміщення відноситься до категорії В по вибуховій і пожежній безпеці. У зв'язку з цим спеціального захисту людей на робочих місцях організовувати не потрібно. З точки зору пожежної безпеки найнебезпечнішим є джерело напруги, тобто електропроводка і силовий роз'м. З огляду на це, встановлюємо в приміщенні пожежні сигналізатори з часом зпрацювання 65 с. На випадок виникнення пожежі для боротьби з вогнем у приміщенні встановлюємо один вогнегасник ОП-5. Ці заходи відповідають вимогам СНІП 2.01.02-85 про забезпечення приміщень пристроями протипожежної безпеки.

Вихід з приміщення лабораторії здійснюється згідно плану через двері, що ведуть в загальний коридор будинку. Двері відчиняються назовні. Коридор шириною 2.5 м забезпечує вільний вихід працюючих.

Розраховані параметри приміщення і робочого місця, метеорологічні умови і ергономічні показники створять оптимальні умови праці для робітника. Розраховане значення заземлення і запропоновані заходи протипожежної безпеки гарантують працівникові безпечні умови праці.

Розділ 6

Охорона навколишнього середовища

На сучасному розвитку суспільства виникла потреба у глибокому вивченні потреб взаємодії та розробці природоохороннихзаходів.

Все більшої актуальності набуває охорона не лише окремих компонентів природного комплексу, а й збереження, оздоровлення всього ландшафту, захисні функції якого істотно послабились внаслідок інтенсивної господарської діяльності.

Основним завданням раціонального природокористування є збереження та підвищення продуктивності та цінності природніх ресурсів забезпечення раціонального використання та розширення відтворення ресурсів для постачання сировиною та енергією сільського господарства, поліпшення умов життєдіяльності.

Проблема охорони природи стає все більшою не тільки природопізнавальною, але й, гострою соціальною й політичною проблемою, вона включає в себе економічний, оздоровчо – гігієнічний, естетичний, навчально – пізнавальний аспекти.

Під охороною природи розуміють синтез міжнародних, державних і громадських заходів направлених на раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів, на захист природного середовища від забруднення й руйнування, в інтересах задоволення матеріальних і культурних потреб як існуючих так майбутніх поколінь.

Сучасні агроландшафти - це складна система, створена з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо) і розташованих між ними незначних ареалів лісів, чагарників, природніх лук, боліт, торфовищ. Вони являють собою екологічну різноманітність і структуру агроландшафту, що тісно пов'язані як з його стабільністю, так і з продуктивністю.

Нині природніх ландшафтів, не порушених господарською діяльністю, майже не залишилося. В 70-80 –х роках відбулася їхня значна трансформація за рахунок надмірної розораності схилових земель, освоєння значних площ лісів і чагарників у сільськогосподарські угіддя, промислового та меліоративного будівництва.

Техногенне навантаження на природні ландшафти окремих територій України від часу становлення в первинних видах природокористування майже катастрофічне.

У цілому антропогенне навантаження на перетворення агроландшафтів збільшилося в 11,5 – 2 рази. Екосистеми агроландшафтів значно спрощені, їхній видовий склад, екологічна розмаїтість угідь і зв'язки між компонентами ландшафту порушенні, деградується ґрунтовий покрив, а на деяких територіях активізувались ерозійні та інші негативні процеси.

Формування просторової структури агроландшафту – один із важливих шляхів її оптимізації. Необхідна така територіальна організація агроландшафту, яка могла б суттєво змінити його саморегуляцію, підвищити стійкість проти деструктивних процесів.

Отже назріла потреба організовану мозаїку екологічно сталих і несталих елементів агроландшафту, які мали б високий ступінь саморегуляції з мінімальними витратами енергії та ресурсів.

У сучасних умовах, коли надто дорогі енергія і ресурси, особливо мінеральні добрива, підтримувати високу продуктивність екологічно несталих агроекосистем економічно недоцільно.

До містобудівних заходів по покращенню міського природного середовища відноситься вдосконалення функціонального зонування, формування планувальної системи міста.

При розробці дипломного проекту зроблено аналіз використання території й оцінка стану оточуючого середовища, а також запропоновано заходи по його покращанню.

До господарських, виробничих факторів погіршання санітарного стану міста відносяться шкідливі відходи промислового виробництва, які забруднюють ґрунт, атмосферне повітря і воду, а також джерела шуму й електромагнітного випромінювання радіо – локаційної станції.

Даним проектом пропонується, слідуючи заходи по охороні навколишнього середовища міста :

  1. Охорона водних ресурсів;

  1. створення водоохоронних зон вздовж річки прут та її притоків, а також ставків з метою запобігання їх, забрудненню, засміченню та виснаженню;

  2. проведенню робіт по покращенню стану водних джерел у південній частині міста, створення зони охорони ландшафту;

  3. реконструкція та будівництво на територіях Калиновського ринку, автобусного парку , нафтобази, АЗС споруд, необхідних для очищення дощових та стічних вод від паливо - мастильних матеріалів.

  1. Охорона і раціональне використання земель:

  1. впровадження ґрунтозахисної системи землеробства на землях сільськогосподарського призначення, на городніх масивах, що розміщені на ерозійно небезпечних ділянках;

  2. влаштування організованої планово – регулярної очистки території міста з утилізацією відходів, організацією нових і вдосконаленням старих сміттєзвалищ;

  3. реконструкція системи водопостачання і будівництвом нових віток для 100% охоплення всіх споживачів;

  4. проведення інженерної підготовки території по захисту її від затоплення, підтоплення, попередження зсувів;

  5. проведення заходів по благоустрою території міста.

  1. Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів. На полігонах по переробці промислових і побутових відходів запровадити нові технології по їх переробці, а також утилізації з метою одержання вторинної сировини і застосування її у промисловості.

Надзвичайно важливе значення для життя людини мають водні ресурси, тому в проекті виділена значна увага їх, охороні та відновленню. Згідно з "Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режимом ведення господарської діяльності в них", встановлюється єдиний правовий режим визначення розмірів меж водоохоронних зон. Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх, забруднення, засмічення і вичерпання, а також зменшення коливань стоку вздовж річок та навколо озер, водосховищ та інших водоймищ.

До складу охоронної зони входить заплава річки Прут та її притоків, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі території. Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, а також цільового призначення земель. На землях міста розмір водоохоронної зони встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони, конкретних умов забудови. Охорона зона згідно Земельного кодексу України вздовж річок, озер , водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх, водності в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

  • для малих річок, струмків, а також ставків площею менш як 3 га – 25 метрів;

  • Для великих річок – 100 метрів.

При крутизні схилів більш як трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється:

  1. розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;

  2. зберігання та застосування пестицидів і добрив;

  3. влаштування літніх таборів для худоби;

  4. будівництво будь – яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), в тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Loading...

 
 

Цікаве