WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала Сs-137 - 5,06 Кюрі/км2, Sr-90 - 0,31 Кюрі/км2; в 1992 році Cs-137 - Кюрі/км2, Sr-90- 0,31 Кюрі/км2.

Важливою задачею екологічного законодавства є охорона природного середовища в населеному пункті. Правовий стан, роль і значення населеного пункту вимагає створення в ньому найбільш сприятливих умов для життя і здоров'я, праці і відпочинку населення.

Населений пункт має багато екологічних проблем, що виникають і нагромаджуються в зв'язку з науково-технічним прогресом, але основною є радіонуклідне забруднення атмосферного повітря, води і ґрунту.

Екологія в населеному пункті здійснюється на підставі загальних екологічних норм, спрямованих на зменшення впливу радіоактивно забруднених земель, охорону земель від ерозії, вод і атмосферного повітря від забруднення, лісів населеного пункту від пожеж, знищення, пошкодження, засмічення тощо. Разом з тим специфіка об'єкту охорони визначає і специфіку природоохоронних заходів, що притаманні лише охороні природного середовища населених пунктів.

До таких заходів відносяться:

1) комплекс заходів, спрямованих на одержання рослинної продукції, що відповідає радіологічним стандартам (організаційні;агротехнічні; агрохімічні; лісомеліоративні).

2) еколого-вимогливе планування і забудова населених пунктів, їх благоустрій;

3) забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

4) охорона атмосферного повітря в населеному пункті;

5) охорона зеленої рослинності в населеному пункті.

Планування і забудова населеного пункту повинна передусім передбачити створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян. Житлові масиви, промислові підприємства та інші об'єкти належить розміщати таким чином, щоб виключати несприятливий валив шкідливих факторів на здоров'я і санітарно-побутові умови життя населення. Зокрема, важливо враховувати переважаючи напрями вітру, щоб запобігти занесенню шкідливих речовин від підприємств на зелені території.

При проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств слід передбачати заходи що до запобігання забруднення атмосферного повітря, водойм підземних вод, зелених насаджень ґрунту.

Певна частка забруднення навколишнього середовища в населеному пункті припадає на транспорт.

Тому необхідне найбільш раціональне розміщення транспортних потоків, виведення їх за межи житлової зони, а транзитні шляхи – за межи населеного пункту, передбачити транспортні розв'язки для безупинного руху автомобілів.

При забудові населеного пункту належить забезпечити введення в установлені строки водопроводів, каналізаційних і очисних споруд, санітарну очистку, утилізацію промислових, комунально-побутових та інших відходів.

З метою зменшення впливу промислових підприємств на навколишнє середовище передбачено створення навколо них санітарно-захисних зон. Обов'язковою умовою упорядкованості такої зони є її озеленення, що для сучасного населеного пункту має особливе значення. Рослини здатні поглинати і засвоювати різні гази та пил, чим очищають атмосферне повітря. Трав'яниста рослинність вбирає у себе усі радіоактивні опади.

Озеленення корисне і тим, що сприяє спілкуванню людини з природою. Людина щодня, що миті повинна відчувати зв'язок з довкіллям. Адже життя людини тісно пов'язане з природою, з її виникненням. Сьогодення тим більше вимагає зміцнення цих зв'язків.

У системі екологічно-правових заходів, спрямованих на екологію навколишнього природного середовища в населеному пункті, чинне місце відводиться державному санітарно–епідеміологічному нагляду. Також регулярне здійснення санітарно-епідемічного нагляду здатне оздоровити і підтримувати в належному стані екологію насалених пунктів.

Тільки взаємодія з природою і навколишнім середовищем покращить екологію населеного пункту.

Разом з екологічною функцією зелена рослинність міст виконує також естетичну та виховну функцію. А тому охорона лісів і зеленої рослинності населеного пункту заслуговує на особливою увагу, їх охорона може досягтися різними шляхами по-перше, шляхом максимального обмеження використання зазначених лісових угідь, для різних господарських потреб; по-друге шляхом активізації лісовідновлення і лісорозведення в лісах населеного пункту.

Згідно з діючим лісним законодавством у лісах населених пунктів допускається тільки рубки догляду, санітарні рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодників, прокладання просік, створення протипожежних розривів.

Екологія лісів населеного пункту сприяє також лісовідновленню і лісорозведенню. Нерідко частина лісів гине від лісових пожеж, шкідників, хвороб.

Поліпшення екологічного стану довкілля має особливе значення. Сучасне виробництво пов'язане з великим навантаженням працюючих, для відновлення їх фізичних і духовних сил потрібне спілкування з природою.

Проблема екології навколишнього середовища в населеному пункті , а зокрема забруднених земель, буде вирішена, якщо місцеві органи державної влади та управління будуть розглядати її як невідкладну задачу державної ваги та будуть діяти цілеспрямовано і рішуче.

РОЗДІЛ 3 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Для практичного здійснення земельної реформи, формування ринку земельних ділянок і впровадження різних форм власності на землю необхідно розробити чіткий економічний механізм регулювання земельних відносин, важливим елементом якого є оцінка земель.

Необхідно створити таку нормативно-методичну базу грошової оцінки, яка давала б можливість використовувати необхідні параметри в просторі та часі з урахуванням їхніх прогнозних можливостей залежно від правового, господарського і природного стану землі. Така нормативно-методична база дозволить вірогідно регулювати ціноутворення земельних ділянок та їхній ринок у сучасних умовах.

У даний час прийнято грошову оцінку земель населених пунктів визначати згідно з Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, використовуючи одну із формул [7, 11]:

Цн=ВхНпхКфхКм, (1)

Нк

де Цн — грошова оцінка 1 м3 земельної ділянки, грн;

В — витрати на освоєння й облаштування території з розрахунку на 1 м2, грн;

Нп — норма прибутку, 6%;

Нк — норма капіталізації, 3%;

Кф — коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову і громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км — коефіцієнт, що характеризує місце розташування земельної ділянки.

Важливими параметрами в наведеній формулі є Кф та Км, які повинні відігрівати роль параметрів, що можуть змінюватися в просторі та часі з урахуванням функціональних і просторових при-чинно-наслідкових зв'язків із часом.

Слід зазначити, що у коефіцієнт Кф набуває величини залежно від функціонального використання земельної ділянки, а Км змінюється в певних межах, що може викликати суб'єктивізм у виборі того чи іншого його дискретного значення.

Проаналізувавши коефіцієнт Км, можна зробити висновок, що залежно від його "наповнення" регулюватимуться ціноутворення землі та ринок. Як відомо, коефіцієнт Кмхарактеризує місце розташування земельної ділянки й обчислюється за формулою [1, 6, 7]:

Км = Км1 • Км2 • Км3,, (2)

де Км1 — коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема:

а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце у системі розселення;

б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст;

в) розміщення в межах населених пунктів, щомають статус курортів;

Км2 — коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, а саме:

а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення;

б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів;

Км3 — коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території [1, 6, 7]. Його можна визначити за формулою:

Км3 = К1• К2• К3• К4• К5• К6, (3)

де К1— коефіцієнт, що враховує функціонально-планувальні фактори;

К2— коефіцієнт, який враховує інженерно-інфраструктурні фактори;

Loading...

 
 

Цікаве