WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

Літературно-меморіальний музей та пам'ятник українського письменника Василя Стефаника (відкритий 1941 року) . Літературно-меморіальний музей українського письменника Марка Черемшини в будинку, де він жив і працював у 1912—1927 рр. Художньо-меморіальний музей митця-графіка Василя Касіяна.

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися "обличчя" сучасного суходолу. Перші сліди краян беруть зачин ще в доісторичну епоху. А культура давніх землеробів, що широко відома під назвою трипільської (виявлені поселення на території сіл Олешкова та Хом'яківки), сформувалася ще на початку III тисячоліття до нашої ери. Ми горді, що наші предки взяли участь у формуванні давньоруської народності, що мова князів і всього населення Київської Русі була українською.

Снятин — одне з найдавніших міст на Прикарпатті. Його заснування відноситься до часів Київської Русі. Перші письмові відомості про місто знаходимо в Іпатіївському літописі, датовані 1158 роком. У 2008 році невеличке покутське місто Снятин відзначило свій 850-річний ювілей.У 1448 р. місто отримало магдебурзьке право і поступово перетворилося на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками. Снятин був розташований на кордоні з Молдовою, саме тут розташувалась головна митниця на Молдавському торговому шляху. Снятин XVI-XVII ст. був важливим економічним центром, де йшла жвава торгівля. Розташоване на південно-західному кордоні Галицького князівства, Покуття було безпосередньо пов'язане з країнами південної і центральної Європи, з Візантією і державами Причорномор'я та Кавказу. Це наклало свій відбиток на економічне і політичне життя, на розвиток ремесел і торгівлі в краї.

В місті збереглися українські церкви XVIII століття та 1838 року, костел з дзвіницею, Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці ХІХ століття, багато з них відреставрованих. Були в місті, німецька кірха й єврейські божниці. Національна меншина була заможнішою, тому будувала кам'яні храми. Українська громада Снятина з прадавніх часів гуртувалася довкола своїх церков. Убогі мешканці снятинських перед-

мість будували свої святині за найкращими зразками народної архітектури і всіляко оберігали прабатьківську культуру. Гуртуючись навколо своїх храмів, вони відстоювали священні права на свою мову, релігію, побут і культуру.

У 1848 році селяни позбулися панщини. Цю історичну подію увіковічнили, побудувавши пам'ятник скасування кріпацтва, що зберігся по сьогоднішній день. Головним заняттям покутян з давніх часів було землеробство, насамперед вирощування зернових культур. Відомо, що уже за чотири тисячі років до н.е. трипільці вживали як сакральну (релігійну) їжу — пшеницю з медом, горіхами та маком — так звану кутю. Кутя відома у різних варіантах: багата, голодна, пісна; поминальна страва із зерна пшениці — колово та інше. Висновки дослідників про походження і аналогії в інших мовах терміну "кутя" сходяться до того, що в його основі давньовірменське киі, киіоу — "зерно", "ядро". Тому ми вважаємо, що топонім Покуття слід виводити від слова "кутя". У такому випадку Покуття означає "пшеничний, хлібний край". Звичайно, це лише припущення, гіпотеза, яку мають підтримати або спростувати.

Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64% земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок , по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові. Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів. Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.

2.2 Природнокліматичні умови.

Клімат. Згідно агрокліматичного районування області територія господарства відноситься до Західного Лісостепу, головними кліматичними показниками являються температурний режим і опади.

Кліматичні особливості відзначаються частими розповсюдженнями над територією району вологого й теплого атлантичного повітря, яке приносять північні північно-західні вітри.

Зимою ці маси приносять тепло, а літом - вологу, трансформуючись у континентальні повітряні маси помірних широт, які тут панують. Рідше ніж північно-західні повітряні маси приходять сюди східні повітряні маси , які приносяться південно - східними вітрами. Нарешті, арктичні й тропічні повітряні маси грають вторинну роль за винятком весняного періоду, коли з вторгненням арктичних мас пов'язані заморозки.

Формування погоди залежить від особливостей циклонної й антициклонної діяльності з перевагою антициклонного режиму.

Нижче в таблиці 2.1та таблиці 2.2приведені середні кліматичні показники . Середньорічна температура повітря становить плюс + 7,90. Пересічна температура січня – 4,8° , липня +19,2°. Опадів 620 мл. на рік.

Таблиця 2.1. Середньомісячні температури повітря по станції Снятин

Станція Снятин

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

5. Оценка стоимости недвижимости / С.В.Грибов-ский, Е.Н.Иванова, Д.С.Львов, О.Е.Медведева. — М.: Интерреклама, 2003. — 704 с.

10

11

12

За місяць

-4,8

-3,4

1,8

8,3

14,5

17,4

19,2

18,6

14,2

8,8

-2,3

-2,5

За рік

7,9

Середньорічна кількість опадів становить 575- 665 мм.

Розподілення їх по місяцях (в мм) наступне

Таблиця 2.2. Середньорічна і середньомісячна кількість опадів в

м. Снятин (в мм)

Місяці

За рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

28

25

29

54

73

89

99

65

58

43

30

27

620

Зимою переважаючі вітри – північно-західні, літом – південно-східні.

Найбільші запаси вологи бувають в зимово-весняний період, коли низьке випаровування. Відносна вологість становить 80%, збільшуючись зимою до 90% і зменшуючись весною до 56-57%. Кількість днів з відносною вологістю менше 30% весною становить 3-4 дні.

Лучні і лучно-чорноземні ґрунти свідчать про те, що тут росла широка трав'яна рослинність, після відмирання якої в грунт поступала більша кількість органічних речовин, що і привело до утворення багатих грунтів з глибоко гумусним профілем. Землі краю є найродючішими на Прикарпатті. Тому головним заняттям покутян з давніх часів було землеробство, насамперед вирощування зернових культур.

2.3. Геодезична та планово-картографічна основи

населеного пункту

Територія Снятинського району забезпечена топографічною зйомкою масштабу 1:10000 з ровинутою сіткою пунктів триангуляції 1, 2, 3 класів. На території Снятинського району в 1962 році проведені роботи по землевпорядкуванню та визначенні меж утворених господарств, створені планово картографічні матерали в М 1:10000, які відображають просторове розміщення, стан та використання земель. В 1995 році було встановлено межі сільських рад та населенних пунктів. В даний час на території Русівської сільської ради проводяться геодезичні та землевпорядні роботи по виготовленню державних актів на право приватної власності на землю.

Планово-картографічною основою села Русівє план знімання поточних змін (коректування планового матеріалу) колгоспу ім. В.Стефаника, складений у 1990 році в масштабі 1:10000 Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою при проведенні коректури планового матеріалу. Використано також проект формування території і встановлення меж Русівської сільської ради та проект формування меж населеного пункту Русів.

Loading...

 
 

Цікаве