WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

За ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом згідно ПУЕ 1.1.13 лабораторії відносять до приміщення без підвищеної небезпеки, тому що відсутні ознаки, які характеризують приміщення, як небезпечні та особливо небезпечні:

  1. Температура в приміщенні не перевищує +30С;

  2. Підлога струмоізольована;

  3. Хімічно активне середовище відсутнє.

6.8 Пожежна профілактика.

Згідно СНіП 2.09.02-85,ОНТП 24-86 приміщення відносяться до категорії В(ІІ ступінь вогнестійкості) по вибуховій пожежній безпеці. В зв'язку з цим спеціального захисту людей на робочих місцях організовувати не потрібно.

Можливим джерелом пожежі являється загорання ізоляції електрообладнання, яке відбувається внаслідок коротких замикань або перевантаження мережі. З метою захисту будівельних конструкцій від руйнування і забезпечення їх достатньої міцності в умовах дії високих температур при пожежі несучі стіни в лабораторії повинні мати ступінь вогнестійкості не менше 2 годин, а несучі конструкції перекриттів – не менше 0,75 годин. Основні будівельні конструкції споруджуються з цегли або бетону. При виникненні пожежі застосовують вуглекислотний вогнегасник ВВ-5. їх кількість повинна складати 2 шт. на 20 м2. Отже, у приміщенні лабораторії, де здійснюється дипломне проектування, повинно знаходитись не менше 5 вогнегасників. Ці вогнегасники можна використовувати при загорянні електроприладів під напругою.

Вимушена евакуація людей проходить в напрямку виходу одночасно зі всіх робочих місць. Евакуаційні шляхи розробляються згідно СНіП 2.01.02-85. Кількість евакуаційних виходів з будови повинна бути не менше 2-х. Так як будівля, в якій розміщується робоче приміщення багатоповерхова, то евакуаційний шлях пролягає через коридор на сходову клітку, а далі – на нижчі поверхи до виходу із будови.

РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Інтенсивність деградації земель, стан яких впливає не тільки на ефективність агропромислового комплексу та екологічну безпеку в цілому, а й на рівень економічної незалежності, з кожним роком зростає.

Це зростання обумовлено відсутністю стратегії землекористування і охорони земель, порушенням законів землеробства і екологічної рівноваги, нехтуванням концепцією сталого землекористування та техногенним забрудненням грунтів.

Контроль за екологічним станом довкілля в районі ведуть декілька служб. Серед них є і радіологічно-токсикологічна служба обласного центру "Облдержродючість" створена у 1974 році.

Основним завданням її є здійснення радіологічного і токсикологічного контролю за станом забруднення земель сільськогосподарського призначення та продукції рослинництва радіонуклідами, важкими металами і залишками пестицидів.

З цією метою в кожному адміністративному районі у 1976 році закладено постійні контрольні ділянки на різних типах ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Найнебезпечнішим з екологічної точки зору видом деградації земель є їх радіоактивне забруднення.

За даними обстеження грунтів в господарствах нараховується 8790 гектарів забруднених радіонуклідом цезієм - 137 зі щільністю забруднення 1 - 5 Кі/км2, що складає 3,3% від обстежених площ.

З них найбільша кількість, 4290 гектарів, знаходиться у Снятинському районі.

У Снятинському районі більшість площ забруднених грунтів складають орні землі.

Максимальна щільність забруднення цезієм - 137 у деяких господарствах Снятинського району складає 2,51 Кі/км2.

Середньо деградовані ґрунти, щільність забруднення яких дорівнює 1 - 5 Кі/км2, не можуть забезпечити виробництва високоякісної продукції, особливо для виробництва продуктів дитячого харчування.

Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм - 90, то 270350 га грунтів області, або 99,8% мають щільність забруднення до 0,15 Кі/км2, з них 86830 га до 0,02 Кі/км2. Така щільність відповідає допустимим рівням для вирощування продукції та виробництва екологічно чистих продуктів дитячого і дієтичного харчування.

В результаті такого забруднення погіршуються фізико-хімічні властивості і біологічна активність грунтів, може мати місце небезпечне накопичення токсикантів в продуктах, зниження врожаїв культур.

Сучасні господарі землі — фермери, керівники приватних агроформувань, кооперативів, та й звичайні мешканці — не надають жодного значення цій актуальній проблемі, в той час , як саме дотримання екологічних рекомендацій господарювання на землі повинно стати чи не головним критерієм оцінки їхньої діяльності . Більше того, сьогодні землекористувачі інтенсивно використовують значну частину розпайованих і приватизованих малопродуктивних деградованих земель, які підлягають оздоровленню (консервації), що екологічно просто недопустимо. А в ході створення нових агроформувань не розробляються проекти внутрігосподарського використання земель, вирощування сільгоспкультур, не враховуються природні умови — елементи рельєфу (довжину, крутизну, експозицію схилу), родючість ґрунту. В держактах на право користування землею (паєм) не вказано ні характеристики ґрунту, ні рекомендованих сівозмін, заходів для підвищення родючості землі чи перспективної спеціалізації господарства.

Для грошової оцінки земель населеного пункту важливе місце має охорона земель.

Охорона земель проводиться відповідно до розділу VI "Охорона земель", глави 26 "Завдання, зміст і порядок охорони земель", та статей, а саме стаття 162 "Поняття охорони земель", стаття 163 "Завдання охорони земель", стаття 164 "Зміст охорони земель", стаття 167 "Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами", земельного кодексу України.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення продуктивності родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Забезпечення зберігання та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Дані охорони земель входять у основу грошової оцінки земель населеного пункту. Охорона природи також забезпечує сприятливий режим водойм, які знаходяться на території населеного пункту; захисту її від замулювання продуктами ерозії, господарської і виробничої діяльності та інших. Контроль за дотриманням встановленням прибережних смуг. В межах смуги забороняється будь-яка діяльність у вигляді обробітку, внесення хімікатів, випасання худобу, що може призвести до обвалу прибережної смуги і будівництво літніх таборів для худоби та відходи, які би забруднювали водойму; стоянка і миття автотранспортних засобів, влаштування сміттєзвалищ. Не допускати проникнення стічних і забруднених вод з виробничих центрів, тобто приватних підприємств, товариств та господарських дворів.

Для покращення природоохоронної ситуації в населеному пункті необхідно передбачити та проводити хоч декілька разів на рік природоохоронних підприємств, які б зменшили негативний вплив на природу.

Згідно статті 187 земельного кодексу України державний контроль за використанням і охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України, а також Державний комітет по земельних ресурсах та інщі спеціально уповноважені на це державні органи.

Та розумне використання природи, піклування про охорону природи її багатства і збереження земельних ресурсів, впровадження в проект заходів по охороні природи дає можливість більш раціонально використовувати наявні в господарстві земельні ресурси.

Для успішного вирішення проблеми охорони земель, поряд із здійсненням конкретних організаційно-господарських, технічних та технологічних заходів по зменшенню забруднення земель, відтворенню продуктивності, споживчих якостей і екологічної ролі ґрунтового покриву велике значення має їх комплексна, вартісна оцінка як інтегрованого ресурсу.

На сучасному розвитку суспільства виникла потреба у глибокому вивченні потреб взаємодії та розробці природоохороннихзаходів.

Все більшої актуальності набуває охорона не лише окремих компонентів природного комплексу, а й збереження, оздоровлення всього ландшафту, захисні функції якого істотно послабились внаслідок інтенсивної господарської діяльності.

Основним завданням раціонального природокористування є збереження та підвищення продуктивності та цінності природніх ресурсів забезпечення раціонального використання та розширення відтворення ресурсів для постачання сировиною та енергією сільського господарства, поліпшення умов життєдіяльності.

Проблема охорони природи стає все більшою не тільки природопізнавальною, але й, гострою соціальною й політичною проблемою, вона включає в себе економічний, оздоровчо – гігієнічний, естетичний, навчально – пізнавальний аспекти.

Loading...

 
 

Цікаве