WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

Вплив екологічних чинників нормативної грошової оцінки земель с. Русів Снятинського району та організація їх використання - Дипломна робота

Вапнування кислих грунтів

При проведенні цього заходу в ґрунті відбувається нейтралізація кислотності ґрунтового розчину, витіснення іонів водню з ґрунтового поглинаючого комплексу і насичення його кальцієм. При цьому поліпшуються фізичні та хімічні властивості ґрунту, підвищуються його родючість і в підсумку — врожайність.

Збільшення вмісту кальцію в ґрунті посилює конкуренцію між ним та стронцієм, що є його хімічним аналогом. Завдяки цьому, а також "ефекту" "розбавлення" вмісту радіонуклідів на одиницю маси продукції при збільшенні врожаю відбувається зниження його радіоактивного забруднення в 1,5-2,5 раза, а в окремих випадках і більше.

Вапнування кислих забруднених ґрунтів, по-перше, зумовлює значний екологічний ефект, що виявляється у створенні сприятливіших ґрунтових умов для більшості культур, а також одержанні менш забрудненої продукції. По-друге, підвищується ефективність мінеральних добрив, що забезпечує формування високих урожаїв і дає значний економічний ефект.

У перші роки після внесення вапна на цих полях слід розміщувати такі культури, які добре реагують на вапнування і не бояться підвищених доз вапна (конюшина, кукурудза, озима пшениця та ін.).

Жито, яра пшениця, гречка слабко реагують на вапнування, а підвищені дози вапна не пригнічують цих культур.

На дерново-підзолистих ґрунтах при вмісті гумусу до 3% потребу у вапні можна визначити за РН сольової витяжки з ґрунту з урахуванням механічного його складу.

З вапнякових матеріалів, крім вапна, рекомендується використовувати місцеві добрива, наприклад крейду, зернисті фосфорити, що поліпшує як фізичні, так і хімічні властивості ґрунту і в свою чергу створює передумови для кращого відтворення його родючості.

4.1.3 Застосування мінеральних і органічних добрив

Вплив різних мінеральних добрив на надходження радіоцезію в рослини неоднаковий. Фізіологічно-кислі азотні добрива можуть сприяти підвищенню накопичення радіоцезію в урожаї. Фосфорні добрива не впливають на накопичення радіоцезію в рослинах або дещо знижують його надходження.

Основним елементом живлення, що знижує накопичення радіоцезію в урожаї, є калій.

Застосування мінеральних добрив є суто агрохімічним засобом. Водночас це і спосіб зниження вмісту радіонуклідів у рослинній продукції. Зменшення забруднення урожаю радіонуклідами при внесенні туків зумовлено такими факторами: насиченням ґрунтового розчину калієм і кальцієм та підвищенням завдяки цьому їх конкуренції з радіонуклідами за перехід з ґрунту в рослини; хімічним зв'язуванням стронцію-90 під впливом фосфорних добрив; підвищенням урожаїв і розбавленням при цьому вмісту радіонуклідів в одиниці маси продукції.

Зважаючи на структуру посівних площ, запланований рівень врожайності сільськогосподарських культур — нормативні втрати поживних речовин на одиницю (N:P:K 1:15; 2:0) продукції та рекомендоване співвідношення елементів живлення, на один гектар посівної площі в забруднених господарствах слід вносити в середньому 205 кг поживних речовин. З них — 45 кг азоту, 70 кг — фосфору і 90 кг — калію. На забруднених луках і пасовищах рекомендується вносити на один гектар по 35 кг азоту, 50 кг фосфору і 70 кг калію.

Дуже важливим чинником при застосуванні засобів хімізації є сумісне внесення вапна та мінеральних добрив, що, безумовно, забезпечить найвищу ефективність.

Оскільки азотні добрива сприяють підвищенню накопичення радіоцезію в урожаї, ефективність калійних добрив, що застосовуються у складі мінеральних добрив, у ряді випадків знижується. Азотні добрива рекомендується застосовувати у вигляді аміачної води, карбаміду та складних добрив (нітроамофоска та ін.).

Отже, дози фосфорних і калійних добрив для максимального зниження надходження радіонуклідів рекомендується збільшувати в 1,5-2 рази відповідно до дози азоту, розрахованої на запланований урожай.

Крім того, внесення підвищених доз органічних речовин істотно збільшує ємність поглинання ґрунту, особливо на дерново-підзолистих ґрунтах, знижує кислотність ґрунтового розчину, сприяє утворенню з радіонуклідами комплексних органо-мінеральних сполук, завдяки чому значно знижується надходження їх до рослин.

Встановлено, що внесення органічних добрив у нормі 50-80 тонн/га, крім підвищення врожайності культур, сприяє зниженню накопичення радіонуклідів у 1,5-3 рази порівняно з контролем (без органічних добрив). При цьому слід враховувати те, що коефіцієнт переходу в рослину, наприклад, радіоцезію, із свіжого гною значно вища, ніж з ґрунту, тому гній повинен бути у вигляді високоякісного перегною.

Лісомеліоративні заходи

Захисні лісонасадження є невід'ємною частиною комплексу з ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вони сприяють більш повному використанню землі та підвищенню врожайності сільськогосподарських культур.

Значення захисних лісових насаджень різко зростає на землях, які підлягають дії вітрової ерозії. Особливу роль захисні лісові насадження відіграють при вирішенні завдань водоохоронного, санітарно-гігієнічного, кліматорегулюючого та оздоровчого призначень.

Враховуючи радіоактивну забрудненість земель, полезахисні смуги акумулюватимуть радіаційний пил, що розноситься по території під час сильних вітрів, чим впливатимуть на екологічне очищення сільськогосподарської продукції.

ВИСНОВОК

Використання комплексу заходів, а саме, організаційних, агротехнічних, агрохімічних, лісомеліоративних спрямованих на одержання рослинної продукції, що відповідає радіологічним стандартам, на території Русівської сільської ради можна досягти організації ведення рослинництва з зменшенням потоку радіонуклідів , які потрапляють у раціон населення із сільськогосподарською продукцією із забруднених земель.

РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБІТ.

5.1. Загальна характеристика процесу робіт.

Грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов щодо регулювання економічних відносин при передачі земель увласність, спадщину, під заставу, а також визначенні ставок земельного податку та розмірів внеску до статутних фондів селянських спілок, акціонерних товариств та інших колективних та господарських підприємств, формування ціноутворення при купівлі-продажу земельних ділянок.

Грошова оцінка земель дозволяє встановити більш чи менш об'єктивні

стартові ціни на аукціонах.

При нестабільній економічній ситуації оцінку земель виражають не в

національній валюті, а в твердих умовних одиницях. Такою умовною

одиницею, як правило, служить центнер зерна.

Грошова економічна оцінка базується на матеріалах державного

кадастру, тобто включає в себе кількісну і якісну характеристику ґрунтів, їх

економічну характеристику, їх економічну оцінку за матеріалами

землеустрою та інвентаризації земель, перспективних планах розвитку

населених пунктів.

При відсутності економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення грошову оцінку їх визначають за агровиробничими групами ґрунтів.

5.2. Технологічна схема.

Технологічна схема включає:

  1. Підготовчі роботи.

  2. Уточнення планово-картографічної основи населеного пункту.

  3. Складання карти ґрунтового покриву території населеного пункту.

  4. Визначення базової вартості земель.

  5. Земельно-оціночна структуризація території населеного пункту.

  6. Виділення оціночних районів.

  7. Встановлення меж економіко-планувальних зон та визначення коефіцієнта місця розташування земельної ділянки (Км2).

  8. Визначення функціональних та локальних факторів у межах економіко-планувальних зон.

  9. Грошова оцінка земель річного функціонального використання.

  10. Грошова оцінка земель не сільськогосподарського призначення.

  11. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.

  12. Грошова оцінка окремої земельної ділянки населеного пункту.

5.3. Опис процесів.

Комплекс проектних робіт включає: збір вихідних даних, розрахунок базової вартості квадратного метра землі в населеному пункті; виділення оцінних одиниць; по факторну оцінку їх споживчих якостей та економіко-планувальне зонування території; виявлення локальних факторів; обґрунтування їх значень; картографування зон впливу локальних факторів; грошову оцінку земель сільськогосподарського використання в межах населеного пункту; картографування основних агро виробничих груп ґрунтів; розрахунок грошової оцінки окремих категорій земель; підготовка картографічного матеріалу та пояснювальної записки.

Результатом робіт з грошової оцінки земель населених пунктів є: пояснювальна записка у двох примірниках (з них один архівний); графічні матеріали у вигляді карт або схем (паперові носії) – у двох примірниках: економіко-планувальне зонування території, розповсюдження локальних факторів, основні агровиробничі групи ґрунтів.

Loading...

 
 

Цікаве